ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 листопада 2006 р.

№ 5/140

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                   Карабаня В.Я.

суддів:                                               Ковтонюк Л.В.

                                                           Чабана В.В.

за участю представників:

позивача                                          не з’явився

відповідача                                      не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів”

на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 08.08.2006

у справі господарського суду

№ 5/140 Луганської області

за  позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Техносбит”

до	Відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів”

про	стягнення 62 559,81 грн.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Техносбит” (далі –ТОВ “Техносбит”) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів” (далі –ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів”) про стягнення 62 559,81 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” не розрахувався з ТОВ “Техносбит” за поставлену продукцію.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.06.2006 (суддя  Закропивний О.В.),  позов задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” на користь ТОВ “Техносбит” 62 559,81 грн. боргу, 625,60 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 (колегія у складі суддів: Якушенко Р.Є., Бородіної Л.І. Перлова Д.Ю.) апеляційну скаргу ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” задоволено частково. Рішення господарського суду Луганської області від 08.06.2006 скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів”  на користь ТОВ “Техносбит” 42 559,81 грн. боргу, 505,88 грн. судових витрат. В решті вимог відмовлено. Постанову вмотивовано тим, що відповідачем частково здійснено оплату продукції за накладною № 190 від 08.07.2003 в сумі 20 000 грн., що підтверджено банківською випискою.

Не погоджуючись із постановою, ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” звернулось із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права. ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” також додано доповнення до касаційної скарги, в якому скаржник наводить докази щодо здійснених ним розрахунків за сумою позовних  вимог.

В судове засідання 06.11.2006 представники сторін не з’явились. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного акта, знаходить необхідним відмовити в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2003 ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” звернувся до ТОВ “Техносбит” з листом № 17СН-227, в якому просив відпустити в його адресу проволоку та гумову суміш і гарантував його оплату. 08.07.2003 ТОВ “Техносбит” передав ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів”  продукцію виробничо-технічного призначення, а саме проволоку та гумову суміш на загальну суму 62 559,81 грн. Дана продукція була поставлена по накладній № 190 від 08.07.2003 та отримана представником відповідача за довіреністю ЯЖД № 362836 від 08.07.2003, що не заперечується відповідачем.

30.11.2005 ТОВ “Техносбит” звернувся до ВАТ “Лисичанський завод гумових технічних виробів” з листом № 77, в якому запропонував оплатити борг за проволоку та гумову суміш, отриману відповідачем за вищезазначеною накладною, при цьому позивач вказав, що відповідачем сплачено 20 000 грн. 17.06.2004.   

Приймаючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, правомірно виходив з того, що враховуючи приписи ст.ст. 11, 205, 207 ЦК України, між позивачем та відповідачем відбувся правочин, який відповідає загальним засадам цивільного законодавства – одна сторона звернулася до другої сторони з проханням про поставку конкретного товару, а друга сторона поставила необхідний відповідачу товар через його представника за довіреністю. Відповідно до ст.ст. 509, 692 ЦК України у відповідача з моменту отримання товару за накладною № 190 від 08.07.2003 виникло зобов’язання по його оплаті.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

 Стосовно доводів скаржника, які наведені в доповненні до касаційної скарги, щодо зменшення заборгованості відповідача до суми 3 873,41 грн. Вищий господарський суд  України зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, постанову суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для  її  скасування  Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                         П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Лисичанський завод гумових технічних виробів” залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 08.08.2006  у справі № 5/140 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                             В.Карабань

                     

судді:                                                                                                     Л.Ковтонюк       

                                                                                                               В.Чабан