ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 лютого 2008 року                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді -                              Смоковича М. І.,

Суддів -                                           Весельської Т.Ф.,

                                                                  Мироненка О.В.,

                                                                  Сороки М. О.,

                                                                  Чумаченко Т. А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд справи

за скаргою ОСОБА_1на бездіяльність посадової особи,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Суворовського районного суду міста Херсону від           19 січня 2005 року та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від             25 травня 2005 року, -

в с т а н о в и л а:      

У листопаді 2004 року ОСОБА_1., у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області ОСОБА_2. щодо розгляду її інформаційного запиту відносно бездіяльності Дніпровського відділу міліції Херсонського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області з розслідування обставин справи про побиття інваліда Великої Вітчизняної війни, якою вона цікавилася, здійснюючи журналістське розслідування.

Скаргу мотивувала тим, що з вказаним запитом звернулася до суб'єкта оскарження 25 серпня 2004 року. Останній же, у встановлений статтею 33 Закону України “Про інформацію” місячний строк відповіді на її інформаційний запит не надав.  

Просила визнати бездіяльність щодо розгляду її інформаційного запиту неправомірною та зобов'язати надати відповідь.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсону від 19 січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 травня 2005 року, ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який передав її у порядку, визначеному пунктом 10 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України для вирішення.

У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування і задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.

Судами встановлено, що інформаційний запит ОСОБА_1. від                  25 серпня 2004 року щодо розслідування справи про побиття інваліда Великої Вітчизняної війни було перенаправлено Дніпровському відділу міліції Херсонського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, до компетенції якого входить вирішення порушених у зверненні питань, для організації перевірки, прийняття рішення та надання відповіді, за належністю.  

 Останній же 17 вересня 2004 року надіслав заявнику відповідь, у якій повідомлялося про прийняття у даній справі рішення про відмову у порушенні кримінальної справи та рекомендації потерпілому звернутися до суду з приватним звинуваченням.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, залишивши рішення без змін, виходив з того, що дії начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області ОСОБА_2. вчинені відповідно до закону та у межах повноважень і право заявника на отримання та збирання інформації не порушено, оскільки її інформаційний запит розглянуто і відповідь на нього у встановлений законодавством строк була надіслана органом, діяльності якого стосується запитувана нею інформація.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права; доводи ОСОБА_1., наведені у касаційній скарзі, такого висновку не спростовують, оскільки органи законодавчої, виконавчої чи судової влади України, їх посадові особи уповноважені надавати  запитувачам інформацію, що стосується їх діяльності, відповідно до статті 32 Закону України “Про інформацію”.

За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду міста Херсону від           19 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від             25 травня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя                                                            М. І. Смокович

Судді                                                                                    Т. Ф. Весельська

О. В. Мироненко

М. О. Сорока

Т. А. Чумаченко