Справа № 2-3660/11

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

25 червня 2012 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Матяш Т.Л.,

при секретарі -Івановій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовними вимогами про розподіл спільного майна між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 Свої позовні вимоги, позивачка обґрунтовує тим, що з 12 листопада 2000 року позивачка з відповідачем перебувають в шлюбних відносинах. На даний час в суді розглядається справа про розірвання шлюбу між сторонами. За період сумісного проживання сторонами було придбано майно, яке позивачка просить розділити між ними з врахуванням деяких обставин, які мають місце, а саме те, що відповідач, не бажаючи ділити з позивачкою спільне майно, відчужив належне їм на праві спільній власності автомобіль «Ford Transit»2000 року.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що з 12.11.2000 року сторони перебувають у шлюбних відносинах, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, актовий запис № 09. З 22.04. 2011 року, в суді розглядається справа щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за позовом відповідача. Від шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син -ОСОБА_4, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, актовий запис № 209.

Позивачка звернулась до суду з вимогою про розподіл сумісно нажитого майна подружжя,яке складається з наступного:

- однокімнатна квартира АДРЕСА_1 «а»в м. Білгород-Дністровський, Одеської області;

- транспортний засіб «Ford Transit»2000 року, вартістю 88000 грн.;

- гараж в кооперативі «Шкільний 1»;

- станок розпалюваний ДСП, вартістю 25000 грн.;

- телевізор «Самсунг» діагональ 42, вартістю 6000 грн.;

-DEX, вартістю 300 гривень;

- музичний центр «Айва», вартістю 600 гривень;

- стінка, вартістю 2000 гривень;

- ліжко, вартістю 1500 гривень;

- комп'ютерний стіл, вартістю 400 гривень;

- комод, вартістю 400 гривень;

- мікрохвильова піч «Самсунг», вартістю 1000 гривень;

- пральна машинка Bosh, вартістю 2500 гривень;

- кухонні меблі, вартістю 2000 гривень;

- холодильник «Самсунг», вартістю 2500 гривень;

- стіл скляний, вартістю 1500 гривень;

- стільці 4 шт., вартістю 1500 гривень;

- телевізор «Start», вартістю 800 гривень;

- кімнатний килим, вартістю 1000 гривень.

Згідно з ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, без згоди та відома позивачки, відчужив належний їм транспортний засіб «Ford Transit»2000 року, продавши його за 88920 гривень, притому скориставшись даними коштами не в інтересах сім'ї.

Згідно з ч.2 ст. 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що спільна дитина проживає з позивачкою, яка не працює, оскільки знаходиться вдома по догляду за дитиною, суд вважає, що частка позивачки при розподілі повинна бути збільшена, тобто виділити позивачці з спільного майна наступне: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 «а»в м. Білгород-Дністровський, Одеської області; телевізор «Самсунг»діагональ 42, вартістю 6000 грн.; стінка, вартістю 2000 гривень; ліжко, вартістю 1500 гривень; мікрохвильова піч «Самсунг», вартістю 1000 гривень; пральна машинка Bosh, вартістю 2500 гривень; кухонні меблі, вартістю 2000 гривень; холодильник «Самсунг», вартістю 2500 гривень; стіл скляний, вартістю 1500 гривень; стільці 4 шт., вартістю 1500 гривень; кімнатний килим, вартістю 1000 гривень.

Відповідач не потребує житла, оскільки в теперішній час в нього є квартира АДРЕСА_2, в які він і проживає.

Відповідно зі ст. майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з п. 30 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», - рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.65, 69 СК України, п. 30 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст.10, 11, 174, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Розподілити спільно нажите майно подружжя, виділивши ОСОБА_1 наступне майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 «а»в м. Білгород-Дністровський, Одеської області; телевізор «Самсунг»діагональ 42, вартістю 6000 грн.; стінка, вартістю 2000 гривень; ліжко, вартістю 1500 гривень; мікрохвильова піч «Самсунг», вартістю 1000 гривень; пральна машинка Bosh, вартістю 2500 гривень; кухонні меблі, вартістю 2000 гривень; холодильник «Самсунг», вартістю 2500 гривень; стіл скляний, вартістю 1500 гривень; стільці 4 шт., вартістю 1500 гривень; кімнатний килим, вартістю 1000 гривень.

Виділити ОСОБА_2 таке майно: транспортний засіб «Ford Transit»2000 року, вартістю 88000 грн.; гараж в кооперативі «Шкільний 1»; станок розпалюваний ДСП, вартістю 25000 грн.; DVD DEX, вартістю 300 гривень; музичний центр «Айва», вартістю 600 гривень; комп'ютерний стіл, вартістю 400 гривень; комод, вартістю 400 гривень; телевізор «Start», вартістю 800 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: 67701, АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 215 (двісті п'ятнадцять) гривень та витрати на ІТЗ судового засідання в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Іншу частину позовних вимог -залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: