Головуючий у 1 інстанції - Шевченко Л.В. Доповідач - Амелін В.І.

Справа № 22-4578/07

        УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 вересня 2007 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Амеліна B.І, суддів: Коротуна В.М., Немировської О.В., при секретарі Аксютенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Закритого  акціонерного  товариства  «Страхова  компанія «ВЕСКО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановила :

Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2. та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Веско» (далі З AT «СК «Веско») про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 03.07.2006 року о 14 год. 30 хв. на перехресті проспекту Героїв Сталінграду та вулиці Тимошенко в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої винними діями водія ОСОБА_2., яка керувала автомобілем «Мазда-3» д/н НОМЕР_1 (застрахований ЗАТ «СК «ВЕСКО»), був пошкоджений автомобіль «Мерседес-Бенц» S-500 д/н НОМЕР_2, яким вона керувала і який належить їй на праві приватної власності. Просила стягнути з ЗАТ «СК «Веско» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес-Бенц», яка складає 3754 грн. та стягнути з ОСОБА_2. моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2007 року позов задоволено частково та ухвалено:

Стягнути з ЗАТ «Страхова компанія «Веско» на користь ОСОБА_1 3241 (три тисячі двісті сорок одна) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.

Судові витрати в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. стягнути відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Веско», судові витрати в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп. стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ЗАТ «СК «Веско», до якої приєдналася ОСОБА_2., зазначається, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не були доведені обставини, що мають значення для справи, а також суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ЗАТ «СК «ВЕСКО» на користь ОСОБА_1. 1714,41 грн. страхового відшкодування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що винними діями відповідача ОСОБА_2., яка керувала належним їй автомобілем «Мазда-3», застрахованим З AT «CK «ВЕСКО», під час дорожньо-транспортної пригоди позивачеві була заподіяна шкода.

Згідно договору № ВА/4311791 від 02 листопада 2005 року ЗАТ «СК «ВЕСКО»

застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мазда-3» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2. за шкоду спричинену життю, здоров'ю, майну третіх осіб на суму 25 500

грн. (а.с. 68).                                                                            

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення спричиненої позивачеві матеріальної шкоди з ЗАТ «СК «ВЕСКО».

При визначенні розміру заподіяної позивачеві матеріальної шкоди суд відповідно до вимог ст. 22 ЦК України правильно виходив з того, що збитками, які відшкодовуються в повному обсязі, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно рахунку-фактури № 62 та акту виконаних робіт № 60 від 06.09.2006 року вартість відновлюваного ремонту належного позивачеві автомобіля становить 3754 грн. (а.с.7-8).

Доводи апеляційної скарги про необхідність визначення розміру матеріальної шкоди лише на підставі Звіту з визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Легіон» (а.с. 40-51), судова колегія вважає необгрунтованими. Визначаючи розмір заподіяної позивачеві матеріальної шкоди, суд також прийняв до уваги і зазначений звіт в частині обсягу робіт та матеріалів, необхідних для проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, який повністю співпадає з обсягом, вказаним в рахунку-фактурі № 62 та акті виконаних робіт № 60 від 06.09.2006 року. Приймаючи рішення про відшкодування реальних збитків, суд обгрунтовано не взяв до уваги зазначену у Звіті вартість відновлюваного ремонту, яка згідно пояснень експерта в судовому засіданні є середньою та не прив'язаною до цін на матеріали та роботи в конкретному сервісному автоцентрі.

Що стосується питання відшкодування на користь позивача моральної шкоди, то, частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2., позивач зазнала моральних страждань, втратила багато нервових зусиль та особистого часу для вирішення питань, пов'язаних з пригодою, що потягло за собою зміну звичного для неї укладу життя. При визначенні розміру такого відшкодування суд в достатній мірі врахував вимоги розумності і справедливості.

З огляду на викладені обставини судова колегія вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313,314,315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Веско» відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена      в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.