РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року Справа №19/12/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Сініцина Л.М.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Малечко І.П. (довіреність від 20.06.2012р.)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Відкритого акціонерного товариства "Маяк" на рішення господарського суду Вінницької області від 03 квітня 2012 року р. у справі №19/12/2012/5003 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Відкритого акціонерного товариства "Маяк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про спонукання до укладання договору про надання послуг теплопостачання

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Вінницької області було відмовлено у задоволенні позову ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ВАТ "Маяк" до ФОП ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору про надання послуг теплопостачання.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки відповідач є споживачем теплової енергії, яка надається позивачем, а тому, в силу ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", своєчасне укладання договору з теплопостачальною компанією на постачання теплової енергії - обов'язок відповідача. Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд порушив право захисту його цивільних прав, передбачених ст.ст. 15, 16 ЦК України, не взявши до уваги, що згідно ст. 187 ГКУ України, особа може звернутись до суду з вимогою про зобов'язання укласти договір, у випадку, якщо укладення договору є обов'язковим на підставі Закону.

Також, вказує на помилковість тверджень суду про бажання відповідача від'єднатися від централізованої системи опалення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виявлення такого бажання останнім.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що, відповідно до приписів ст. 96 ГПК України, не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду, оскільки це є правом, а не обов'язком даної сторони.

03 травня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження колегією у складі: головуючого судді Савченко Г.І., суддів Мельника О.В., Грязнова В.В. та призначено дату її розгляду на 19 червня 2012 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 18 червня 2012 року, в зв"язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Савченко Г.І. було призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого розгляд справи було визначено у складі суддів: Дужича С.П. - головуючого, Мельника О.В. та Грязнова В.В.

З огляду на вищезазначене, 19 червня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду скаргу позивача було прийнято до провадження в новому складі суду та призначено розгляд апеляційної скарги позивача на 24 липня 2012 року.

24 липня 2012 року, до початку розгляду справи по суті, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду було внесено зміни до складу колегії суддів, у зв'язку з відпусткою суддів Мельника О.В. та Грязнова В.В., та визначено її у складі: Дужича С.П. - головуючого, Олексюк Г.Є. та Сініциної Л.М.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а рішення господарського суду Вінницької області скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

19 лютого 2008 року, згідно Договору купівлі-продажу (бланк серії ВК № 058927 та витягу з Державного реєстру правочинів від 19 лютого 2008 року на бланку серії КЛ №857784 та реєстраційного посвідчення КП "ВООБТІ" від 26 лютого 2008 року) відповідач набув права власності на приміщення офісу-магазину промислової групи товарів, площею 67,7 м2, що знаходиться на першому поверсі в житловому будинку по АДРЕСА_1, та складається з приміщень: літери "А" - 1 поверх - приміщення №37: №1-№6. (а.с. 9-12).

Позивач, згідно п.2.2. статуту ДП "ТКЕ Маяк" ВАТ "МАЯК" з відповідними змінами до даного пункту статуту та ліцензії серії НОМЕР_1, виданої 18 червня 2007 року, здійснює діяльність, пов'язану з виробництвом і забезпеченням фізичних і юридичних осіб теплоенергією та гарячою водою. (а.с. 16-31). З огляду на вищезазначене, позивач стверджує, що він тривалий час надає відповідачу послуги теплопостачання в дане приміщення, яке знаходиться в житловому будинку, де встановлений лічильник обліку спожитої теплової енергії для опалення, однак останній надані йому послуги з опалення не оплачує, договір на теплопостачання з позивачем не укладає.

28 листопада 2011 року, листом №487 позивач запропонував відповідачу, як споживачу послуг теплопостачання, укласти договір №142/11 про надання послуг теплопостачання від 01 грудня 2011 року та підписати Акт про визначення опалювальних площ, приєднаного навантаження та надання гарячого теплопостачання, які були направлені відповідачу "цінним" супровідним листом (а.с. 5-8).

Відповідач на вказану пропозицію не відреагував, протокол розбіжностей та договір залишились не підписаними.

Позивач зазначає, що приміщення відповідача знаходяться в житловому будинку, що з моменту введення в експлуатацію під'єднаний до централізованої мережі теплопостачання, окремо від'єднати відповідача від існуючої мережі не має технічної можливості, тому хоча Договір №142\11 від 01 грудня 2011 року не підписаний, позивач вимушений надавати відповідачу послуги теплопостачання.

Надалі позивачем було складено акти здачі-приймання робіт №АК-0001763 від 30 листопада 2011 року, №АК-0001903 від 30 грудня 2011 року, №АК-0000285 від 29 грудня 2012 року про використану теплову енергію та відповідні рахунки фактури №РФ-0001763 від 30 листопада 2011 року на 779,86 грн., № РФ-0001906 від 30 грудня 2011 року на 834,00 грн., №РФ-0000142 від 31 січня 2012 року на 1078,50 грн., які не були вручені відповідачу, в зв'язку з його відсутністю за адресою приміщення (а.с. 40-49).

15 березня 2012 року ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ВАТ "Маяк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору надання послуг теплопостачання.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03 квітня 2012 року в задоволенні даного позову було відмовлено.

06 квітня 2012 року, позивач, у присутності представника МКП ЖЕК-12 та орендаря, провів обстеження нежитлових приміщень магазину, що знаходиться у житловому будинку по АДРЕСА_1 і є власністю відповідача та встановив, що дане приміщення опалюється від централізованої системи опалення житлового будинку, про що було складено акт (а.с. 74).

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін з огляду на наступне.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Взаємовідносини у сфері енергопостачання регулюються ГК України, Законами України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами.

Відповідно до п.2.1. Статуту ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ВАТ "Маяк", позивач є підприємством, яке створене з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб тепловою енергією та гарячою водою.

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (ст.13) централізоване постачання холодної та гарячої води, централізоване опалення відноситься до комунальних послуг і надається виключно на договірних засадах (ст.19).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Теплокомуненерго Маяк" ВАТ "Маяк" підготувало проект Договору №142/11 про надання послуг теплопостачання від 01 грудня 2011 року, відповідно до п.1 якого зобов'язалося надавати послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання приміщення офісу-магазину промислової групи товарів, розташованого за адресою: вул. м. Вінниця, вул. Келецька, 106 приміщення 37 та направило цінним листом два примірника договору та два примірники Акту про визначення опалювальних площ, приєднаного навантаження та надання гарячого водопостачання ФОП ОСОБА_1. для підписання. (лист №6764 від 28 листопада 2011 року).

Відповідно до ст. 181 ГПК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

У даному випадку, належних доказів отримання відповідачем зазначених документів, всупереч положенням ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивачем не надано.

Крім того, ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача теплової енергії своєчасно укладати договір з теплопостачання організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 179 ГК України КМ України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Згідно з п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови .

Типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Сторони можуть тільки конкретизувати такі умови без відступу від змісту типового договору.

Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року № 933).

З матеріалів справи вбачається, що проект запропонованого Договору №142/11 про надання послуг теплопостачання від 01 грудня 2011 не відповідає умовам типового договору, зокрема в частині обов'язків виконавця. (п.п.3, 5, 10 п.19 Типового договору).

До того ж, позивач у своїх позовних вимогах просить спонукати відповідача до укладення договору про надання послуг теплопостачання, проте як зазначено у п.9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року, у рішенні про спонукання укласти договір повинно зазначатись умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог про спонукання ФОП ОСОБА_1 укласти Договір №142/11 про надання послуг теплопостачання від 01 грудня 2011 року, господарським судом відмовлено правомірно.

При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий суд безпідставно послався на відсутність факту отримання та користування відповідачем послугами позивача з теплопостачання на надання гарячої води та те, що відповідач відмовився та не бажає отримувати від позивача дані послуги, оскільки, згідно Акту про визначення опалювальних площ, приєднаного навантаження та надання гарячого теплопостачання від 01 грудня 2011 року опалювальна площа приміщень, які належать та використовуються відповідачем складає 67,7 м2 (а.с 8) актами про використану відповідачем у листопаді-грудні 2011 року та січні 2012 року теплову енергію та гарячу воду (а.с. 40-49). Відповідач - ФОП ОСОБА_1, з своєї сторони, отримуючи від позивача послуги по теплопостачанню, з заявами про відключення від центральної мережі та постачання гарячої води не звертався та не надав доказів про такі звернення. Крім того, будь-яких дій направлених, або які б вказували на його небажання отримувати такі послуги від позивача, які передбачені "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та тимчасового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 №630 (в редакції постанови КМ України від 03 вересня 2009 року №933), не вчиняв.

Проте, такий висновок місцевого суду не вплинув на законність прийнятого ним рішення по справі.

Таким чином, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 03.04.12 р. у справі №19/12/2012/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Відкритого акціонерного товариства "Маяк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №19/12/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.