Смєлік С. Г.

Номер провадження2/526/1831/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/526/183/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючий суддя Ситенко А.І.

при секретарі Чернишовій Н.Е.

за участю позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Миронової К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд», про визнання таким, що втратив право на жиле приміщення,

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд»(далі ТОВ «Ремжитлобуд»), про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, мотивуючи свої вимоги відсутністю відповідача у квартирі без поважних причин понад встановлені законом строки.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалась на факти і обставини, викладені в заяві, та зазначила, що починаючи з 1985 року вона зареєстрована та мешкає в якості члена родини наймача в квартирі АДРЕСА_1. Наймачем вказаної квартири є ОСОБА_5, який був виписаний з неї в 1998 році в зв'язку зі смертю. В якості члена родини ОСОБА_5 в спірній квартирі був зареєстрований ОСОБА_3 Однак за адресою своєї реєстрації відповідач не мешкає протягом останніх 30 років, оскільки має інше житло. Відзначила, що вона самостійно несе витрати з утримання вказаної квартири, оскільки відповідач у підтриманні придатного для проживання стану житла та сплаті комунальних платежів участі не приймає. Пояснила, що особисті речі ОСОБА_3 за адресою його реєстрації відсутні.

На підставі викладеного, позивачка просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав. Погодився, що він дійсно не мешкає за адресою своєї реєстрації впродовж останніх 30 років, оскільки одружився та переїхав до оселі дружини. Пояснив, що комунальні послуги по квартирі на теперішній час він не сплачує, оскільки там не мешкає. Витрати з утримання житла він ніс раніше, але коли точно не пам'ятає. Відзначив, що іншого житла у власності він не має, мешкає в іншій квартирі, а тому задоволення судом вимог позивачки призведе до того, що він буде позбавлений реєстрації .

Третя особа по справі -товариство з обмеженою відповідальністю «Ремжитлобуд», від імені якої на підставі довіреності юридичної особи діє Миронова К.Г. позовні вимоги ОСОБА_2 просила вирішити на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно копії особового рахунку НОМЕР_1, наведеного ТОВ «Ремжитлобуд», ОСОБА_5 є наймачем житлової квартири АДРЕСА_1 Донецької області. 01 січня 1998 року ОСОБА_5 був виписаний із вказаного житла в зв'язку зі смертю. За життя наймача в спірній квартирі були прописані члени його сім'ї: ОСОБА_3 -починаючи з 15.10.1981 року, та ОСОБА_2 -починаючи з 20.03.1985 року.

Наявність реєстрації місця проживання за вказаною адресою ОСОБА_3 підтверджено також відповідною довідкою адресного бюро Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області № 1979 від 31 жовтня 2011 року.

Починаючи з 1983 року ОСОБА_3 виїхав з адреси його реєстрації -квартири АДРЕСА_1, в зв'язку з укладенням шлюбу.

Сумісне господарство сторони не ведуть, між ними не було укладено домовленостей щодо певного порядку користування житлом.

Перешкод для користування спірним житлом позивачка ОСОБА_3 не вчиняла, він мав об'єктивну можливість для проживання за адресою своєї реєстрації, однак не робив цього через суб'єктивні причини.

Вищенаведені обставини підтверджені відповідними документами, зокрема актами перевірки від 07 жовтня 2010 року та від 20 грудня 2011 року, складеними ТОВ «Ремжитлобуд», поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сторони визнали їх у судовому засіданні, тому згідно до вимог частини 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України вони не підлягають доказуванню.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 9 і 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України", роз'яснив, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами його сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

У частині 2 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"роз'яснено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що стаття 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до положень статей 10 і 60 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_3 посилався на те, що він періодично здійснював комунальні платежі та ніс інші витрати, пов'язані з утриманням спірного житла, однак фактичних даних на підтвердження своєї правової позиції відповідач не надав, в зв'язку з чим вказана обставина, з урахуванням положень ст. 10 ЦПК України, визнається судом недоведеною.

Натомість, матеріали справи містять фактичні дані, якими підтверджено, що витрати з утримання спірної квартири здійснює позивачка ОСОБА_2

Довідкою управління Пенсійного фонду України в Кіроському районі м. Макіївки № 12700-04/06-61 від 20 грудня 2011 року встановлено, що ОСОБА_3 є пенсіонером та отримує пенсію за віком. В матеріалах пенсійної справи адресою його проживання вказано АДРЕСА_2.

Згідно довідки № 11-1 під.311 від 20.12.2011 року, наведеною центром поштового зв'язку № 9 Донецької дирекції Українського ДП поштового зв'язку «Укрпошта», на ім'я ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 року по 16.12.2011 року надійшов рекомендований лист з повідомленням, який був вручений 21.11.2011 року сестрі адресата ОСОБА_2

Приписами ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відсутність іншого житла у власності ОСОБА_3 відповідно до приписів статті 71 ЖК України не є підставою для збереження жилого приміщення за ним.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 -член сім'ї наймача квартири АДРЕСА_1 Донецької області, без поважних причин понад шість місяців був відсутній у вказаному жилому приміщенні. На підставі наведеного, з урахуванням того, що ОСОБА_2 починаючи з 1985 року по теперішній час безперервно мешкає в спірній квартирі, особисто несе витрати з її утримання, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення її позовних вимог та визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 71, 72 Житлового кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів в з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.І. Ситенко