апеляційний суд
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул О.Довженка, 7__________________________ тел/факс: (0312)61-53-83
Справа: 22-1122/06 Головуючий у першій інстанції: Куропятник О.М.
Доповідач: Фазикош Г.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2006 року м. Ужгород
Судова колегія палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючої - Фазикош Г.В.,
суддів- Кеміня М.П, Павліченко М.В.,
при секретарі - Довбака Т.О.,
з участю представників позивача - ОСОБА_2;
адвоката ОСОБА_3.; представника відповідача - Кручай І.Г.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, до Мукачівського міського РЕМ ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" про визнання незаконними дій відповідача по відключенню постачення електроенергії, а також стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди , -
встановила:
В березні 2006 року до Мукачівського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мукачівського міського РЕМ ВАТ ЕК - "Закартаттяобленерго", в -якій він тгрееив визнати незаконними дії відповідача по відключенню постачення електроенергії в належний позивачу АДРЕСА_1Мукачівського району Закарпатської області, визнати недійсним та скасувати акт НОМЕР_1 про порушення Правил користування електричною ерергією для населення від 23 . вересня 2005 року та зобов'язати відповідача укласти з ним договір на постачання електичної енергії.
В квітні 2006 року позивач свої вимоги доповнив, та додатково просив зобов'язати відповідача відновити постачання елекроенергії до його будинку, а також стягнути з відповідача заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 192 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 09 березня.2006 року провадження у справі за даним позовом було відкрито. В якості представника відповідача до участі в справі було допущено представника ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго"- Кручай І.Г. та замінено неналежного відповідача на належного, а саме Мукачівський міський РЕМ ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" на ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго".
24 травня 2006 року справа була розглянута по суті і було винесено рішення, яким в задоволені позову було відмовлено повністю.
Не погодившись із цим рішенням, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необгрунтоване та постановити нове рішення, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що справа, на його думку, була розглянута судом першої інстанції необ'єктивно, з порушеннями норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи було з'ясовано невірно та неповно, а відповідно рішення є незаконним та необгрунтованим.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції представники апелянта апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, при цьому заявили, що вимога позивача щодо укладення договору на постачення електроенергії до його будинку та щодо відновлення постачання електроенергії до його будинку в лее задоволені відповідачем в позасудовому порядку.
Представник відповідача ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" в судовому засіданні апеляційну скаргу не підпримав та просив її відхилити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
При розгляді данної справи суд першої інстанції виходив із того, що
спірні відносини між стронами не регулюються Законом України "Про
захист прав споживача", оскільки договір між сторонами було укладено лише
10.04.2006 року. При цьому суд не врахував те, що до укладення вказанного
договору між сторонами фактично існували відносини щодо постачання
електроенергії, про що свідчать платіжні документи, відповідно до яких саме
позивач ОСОБА_1 сплачував кошти за користування електроенергією у
вказаному будинку, а відповідач приймав цю оплату( а.с. 10-13), на
особовому рахунку споживача №НОМЕР_2 в період з травня 2005 року по
березень 2006 року проводився облік спожитої електроенергії та здійснених
платежів ( а.с. 32-35), а відповідач визнав, що причиною відключення
будинку позивача від електромережі була наявність боргу за спожиту
"Іглектріюн С ( ас Т 55-56). Таким чином;
позивач та відповідач фактично перебували у договірних відносинах щодо
постачання та використання електроенергії, які регуюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357( далі - Правила), а також Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про енергозбереження" та іншими нормативно-правовими актами. Нормативно є врегульовано і механізм захисту прав позивача як споживача електричної енергії , в т.ч. і Законом України "Про захист прав споживачів". Між тим, як видно зі змісту оскаржуваного рішення від 24 травня 2006 року, суд першої інстанції при його ухвалені положення наведених нормативно-правових актів врахував лише частково, а саме лише положення Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357, і безпідставно не застосував Закон "Про захист прав споживачів".
В судовому засіданні було встановлено, і ніким не спростовувалось те, що 16 лютого 2006 року будинок позивача була відключена від постачання електроенергії. Підставою для цього віключення була наявна заборгованність позивача перед енергопостачальною організацією, до складу якої входила як сума , вказана в оспорюванному акті від 24.03.2005 року, так і поточна заборгованність 8,35 грн.( а.с. 55-56). Зазначена обставина підтверджена матеріалами справи та була визнана в судовому засіданні сторонами.
Даючи оцінку правомірності дій відповідача по відключенню енергопостачання в помешкання позивача, суд першої інстанції не врахував, що навіть за наявності заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію енергопостачальна органзізація повина дотримуватись визначеної в законі процедури припинення енергопостачання.
Так, відповідно до ст.24 Закону України "Про електроенергетику" порядок обмеження елекстроспоживання споживачів або повного припинення їм електропостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України. Енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електроенергію у порядку, визначеному п.27 Правил. Відповідно до цього порядку, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач чи відповідний його структурний підрозділ надсилав позивачу попередженя про припинення постачання електричною енергією. Представник відповідача також не підтвердив такого факту.
Наведене свідчить про те, що відключення електропостачання споживача було здійснено з порушенням процедури, визначенної в п.27
Правил а тому є неправомірним;при ухвалені оскаржуваного рішення суд
першої інстанції не дослідив в повній мірі дані фактичні обставини та не дав їм належної правової оцінки.
Відповідно до ст.25 Закону України " Про електроенергію", ст.15 Закону України "Про енергозбереження", п.46 Правил, споживач електричної енергії має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, а в разі порушення прав споживачів ( в т.ч. відмова споживачеві в реалізації його прав), енергопостачальник несе відповідальність, згідно із законодавством та договором.
Законом України "Про захист прав споживачів" передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення прав споживачів. Позбавивши споживача електропостачання, відповідачем було порушено звичайний спосіб його життя. Відновлення електропостачання побребувало від позивача додаткових зусиль та душевних переживань, що завдало споживачу моральної шокоди, на відшкожування якої він вправі претендувати.
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, а при визначенні її розміру враховуються вимоги розумності та справедливості. На думку колегії, заявлена позивачем сума моральної шкоди - 5000 грн. - не відповідає цим вимогам, а тому в даній частині позов слід задовольнити лише частково - в сумі 500грн. Що стосується вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, то позивач, на думку колегії, не довів її наявність та розмір належними та допустимими доказами.
Що стосується вимоги позивача визнати незаконним та скасувати акт №НОМЕР_1 від 23.09.2005' року, то, на думку колегії, суд першої інстанції правильно відмовив у її задоволенні, оскільки даний акт складено не на позивача, а на іншу особу, а рішенням Мукачівського міськрайонного суду ЗО листопада 2005 року заборгованність по цьому акту також стягнуто не з позивача, а з іншої особи.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для данної справи, та не було застосовано закон, що підлягав до застосування. Відповідно до ст.309 ЦПК України такі порушення є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.25 Закону України "Про електроенергетику", ст.15 Закону України "Про енергозбереження", ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.23, 1166 та 1167 ЦК України, ст.4,8,10,11, 303, 304, 307(п.З), 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів :
РІШИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Мукачівського міськрайонного суд від 24 травня 2006 року змінити.
3. Позов ОСОБА_1 до ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" задовольнити частково.
4. Визнати незаконими дії відповідача - ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" в особі Мукачівського міського РЕМ ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" по відключенню постачання електроенергії в будинок позивача, що знаходиться АДРЕСА_1Мукачівського району Закарпатської області.
5. Стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго", м.Ужгород -Оноківці, вул.Грловна,57, на користь позовача - ОСОБА_1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
6. У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.
7. Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але
може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з
дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до
Верховного Суду України.