Справа №606 2006p.                     Головуючий у 1 інстанції:   Бисага Т.Ю.

Категорія    ас                                                           Доповідач:   ДроботяВ.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 10 дня Колегія суддів апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Дроботі В.В.

суддів - Власова CO., Собослой Г.Г.

при секретарі - Махмутовій В.Ю.

з участю - апелянта ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 16 березня 2006року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії суб'єкта владних повноважень.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що він є спадкоємцем майна батьків ОСОБА_3, що був жертвою політичних репресій. У1995 році належні останньому 5/9 частин АДРЕСА_1в м.Ужгороді були повернуті його спадкоємцям, в тому числі і йому. Не дивлячись на це виконком Ужгородської міської Ради рішенням НОМЕР_1 безоплатно передав; дану частину будинку у приватну спільну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Рішення є незаконним, оскільки виконком дозволив приватизацію квартири особам, з якими було укладено сумнівний договір житлового найму та яким не було видано ордер на спірне житло.

Постановою суду у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить постанову скасувати і ухвалити нову, якою задовольнити його вимоги. Посилається на те, що приватизація квартири №1 у будинку, що належав його батькові, є незаконною, у зв'язку з чим рішення виконкому підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з 'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі обставини.

23 січня 2002 року виконком Ужгородської міської Ради прийняв рішення НОМЕР_3«Про приватизацію житлового фонду, п.2.5. якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну спільну сумісну власність АДРЕСА_1 в м. Ужгороді (а. с. 6).

ОСОБА_2 у цій квартирі був прописаний і проживав з 1979року, а ОСОБА_2 - з 1981 року, що стверджується довідками житлово-експлуатаційної організації (ас.21, 27, 38-41).

Договір житлового найму на квартиру було укладено з ОСОБА_2 (а.с.28, 29).

Відповідно до cm. cm. I, 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» жодних перешкод у виконкому щодо передачі квартири у власність особам, що там проживали і використовували її на умовах найму - не було.

Усі необхідні для приватизації житла документи, які передбачені «Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», зате. Наказом Державного комітету по ЖКГвід 15 вересня 1992року НОМЕР_2, третьою особою ОСОБА_2 до міськвиконкому були передані (а.с. 19-41).

При доведеності вказаних обставин суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1у задоволенні його вимог.

Доводи скарги до уваги прийняті бути не можуть.

На час приватизації квартири позивач своє право на неї в порядку спадкування після смерт батька не оформляв, тому його право прийнятим виконкомом рішенням не було порушено.

Керуючись cm.cm. 198, 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без розгляду, а постанову Ужгородського міськрайонного суду від 16 березня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.