АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000 м. Ужгород, вул. О.Довженка, №7 тел./факс : (03121.6653-83_
Справа № 22 - 1107/2006 року Головуючий в суді 1-ї інстанції : Гримут В.І.
Суддя - доповідач : Мацунич М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Леско В.В., Готри Т.Ю. при секретарі: Боклах Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого Тячівського районного суду від 29 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок ,-
встановила:
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд то того ж суду. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим і незаконним та такими, що ухвалено з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні вимог матеріального права.
Рішенням місцевого Тячівського районного суду від 29 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог, відмовлено.
В ході апеляційного розгляду відповідач ОСОБА_3 заперечив доводи апеляційної скарги, оскільки такі суперечать матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним передбачених статтями 48 - 58 ЦК України 1963 року не знайдено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
За правилами статей 10, 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як на підставу своїх доводів апелянтка посилаєтьсь на те, що 18.03.1970 року укладаючи договір купівлі-продажу будинку разом з ОСОБА_2 змушені були формально внести як одного з покупців відповідача ОСОБА_3, оскільки житлове законодавство на той час не дозволяло придбати житло площею більше 80 м2 у складі лише двох осіб. Так-як фактичними покупцями по договору були тільки позивачі, а тому та угода була укладена з метою приховати іншу угоду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулись з позовом до відповідача через те, що останній самоусунувся від утримання будинку, а позивачі будучи вже перестарілими особами не спроможні самостійно утримувати такий великий будинок.
У відповідності до вимог ч.2 ст.58 ЦК України (в редакції 1963 року) якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода) то слід застосувати правила тієї угоди, яку сторони в дійсності мали на увазі.
Позивачами по справі стверджено, що вони мали на увазі укласти договір купівлі продажу, що в
дійсності ними і зроблено. А звідси, підстави на які посилаються позивачі по справі, відсутні
Як діюче на час виникнення спірних правовідносин так і чинне цивільне законодавство не передбачає підстав визнання угоди недійсною через те, що співвласник не приймає участі в утриманні своєї власності.
Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами статей 308, 314, 315, 317 і 319 ЦПК України, апеляційний суд:
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному
Порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.