УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"5" жовтня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Жолудько Л.Д., Дикун СІ. '

при секретарі - Кріль Н.З.

з участю - позивача ОСОБА_2та його представника ОСОБА_3, голови Острівської сільської ради Піщатіна Б.П., третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1; Острівської сільської ради на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 1 серпня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Острівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третьої особи ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сесії НОМЕР_1 від 20.04.2006 року.

Встановила:

ОСОБА_1 та Острівська сільська рада (далі рада) звернулись із апеляційними скаргами на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 1 серпня 2006 року, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, визнано незаконним та скасовано рішення сесії Острівської сільської ради НОМЕР_1 від 20.04.2006 року про скасування рішення №НОМЕР_2 від 30.12.2003 року в частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_4, наданої для ведення городництва, та надання її ОСОБА_2 для індивідуального будівництва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати оскаржувану постанову та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт посилався, що суд безпідставно не звернув увагу на ті обставини, що він не давав згоди на вилучення у нього земельної ділянки, та що ця ділянка перебувала у його постійному користуванні.

Справа № - 22ас-533 2006р.                                         Головуючий у 1 інстанції - Свачій І.М.

Категорія - оскарження рішень                                               Доповідач-Дикун СІ.

суб"єкта владних повноважень

2

В апеляційній скарзі рада просила скасувати постанову суду та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що земельну ділянку ОСОБА_4 вилучено рішенням сесії сільської ради від ЗО грудня 2003 року з порушенням діючого земельного законодавства, норми ст. 149 ЗК України, без згоди землекористувача, а тому рішенням сільської ради НОМЕР_1 від 20 квітня 2006 року правомірно скасовано вищенаведене рішення ради.

Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5, а також голова Острівської сільської ради підтримали вимоги апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_2 та його представник апеляційної скарги не визнали, посилаючись, що оскаржуваним рішенням ради безпідставно скасовано рішення ради від ЗО грудня 2003 року про виділення йому земельної ділянки, чим порушено його права на зазначену земельну ділянку, котрою він правомірно користувався протягом трьох років та виготовив генеральний план будівництва.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, апелянтів, позивача та його представника, переглянувши постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи із слідуючих мотивів.

Відповідно до вимог ст. 12 ЗК, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням сесії Острівської сільської ради НОМЕР_3 від 18.11.1998 року відповідно до діючого на той час Земельного кодексу ОСОБА_1, в числі інших жителів АДРЕСА_1, надано в. тимчасове користування земельну ділянку розміром 0,14 га для ведення городництва.

Рішенням сесії ради НОМЕР_4 від 30.12.2003 року внесено зміни до генерального плану забудови АДРЕСА_1 Тернопільського району. А рішенням сесії цієї ж сільської ради №НОМЕР_2 від 30.12.2003 року земельні ділянки, надані жителям села у тимчасове користування для ведення городництва, вилучено, в тому числі і у ОСОБА_4 - земельну ділянку розміром 0,14 га, із наданням цим громадянам в тимчасове користування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у таких же розмірах в урочищі "Сад".

Цим же рішенням ради жителям села Острів, в тому числі і позивачу ОСОБА_2, надано земельні ділянки для індивідуального будівництва.

ОСОБА_2 на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації від 09.04.2004 року НОМЕР_5 надано дозвіл на будівництво,    зазначених    у    погодженому  з   відповідними    службами

з

генеральному  плані  будинку та господарських  будівель  в  с.Острів  на виділеній земельній ділянці площею  0,11 га.

Рішенням сесії ради НОМЕР_1 від 20 квітня 2006 року рішення сесії цієї ж ради №НОМЕР_2 від 30.12.2003 року "в частині пункту 1- ОСОБА_1 та пункту 2 -ОСОБА_2 скасовано".

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд виходив з того, що оскаржуване рішення сільської ради порушує законні права та інтереси позивача, а також, що рішення сільської ради від 30.12.2003 року відповідає вимогам земельного законодавства і підстав до його скасування у сесії сільської ради в 2006 році не було.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, оскільки він грунтується на вимогах закону та обставинах справи.

Посилання сільської ради, що земельну ділянку ОСОБА_1 вилучено рішенням сесії сільської ради від 30 грудня 2003 року з порушенням ст. 149 ЗК України, без згоди землекористувача, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначений вказаною нормою порядок передбачений для вилучення у громадян земельних ділянок, що перебувають у їх постійному користуванні.

Доводи ОСОБА_4, що спірна земельна ділянка перебувала у його постійному користуванні, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з матеріалів справи, показів свідка ОСОБА_6 (котрий у різний час перебував на посадах голови, секретаря та землевпорядника цієї ради), рішення сесії сільської ради від 18.11.1998 року вбачається, що зазначена земельна ділянка площею 0,14 га була надана ОСОБА_1,в числі інших жителів села, в тимчасове користування для ведення городництва з попередженням про її наступне вилучення для виділення під індивідуальне будівництво відповідно до генерального плану села.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1; Острівської сільської ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 1 серпня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.