ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"09" липня 2008 р.                                                                            Справа  № 5/76

за позовом          Спільного українсько-словацького підприємства акціонерного товариствазакритого типу "Волиньпак"  

до відповідача   Закритого акціонерного товариства підприємства "Волиньпак-ФОР"       

про стягнення в сумі 300000 грн. 00 коп.

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  :  Загородній М.В. дов. у справі

Від відповідача :  Вакуліч В.В.  дир.    

 Ст.ст.20, 22 ГПК України роз`ясненні.

СУТЬ СПОРУ:     Спільне українсько-словацьке підприємство акціонерне товариство закритого типу "Волиньпак" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з  Закритого акціонерного товариства підприємства "Волиньпак-ФОР"                 300 000 грн. 00 коп.  заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив визнання позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши  у судовому засіданні пояснення  представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і законних інтересів інших осіб.

Суд виходив з такого.

25 березня 2008 року  між спільним українсько-словацьким підприємством акціонерним товариством закритого типу "Волиньпак" та  Закритим акціонерним товариством підприємством "Волиньпак-ФОР" було укладено договір № 17-08 поворотної фінансової допомоги. Відповідно до умов даного договору позивач зобов`язувався надати у користування відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 1 280 400 грн. 00 коп. Відповідач зобов`язувався повернути позивачу поворотну фінансову допомогу частинами протягом 3 днів з моменту закінчення строків, вказаних в п.3.1. договору, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок позивача. Згідно п.3.1. договору поворотна фінансова допомога надається  на строк:

- частина поворотної фінансової допомоги у розмірі 300 000 грн. 00 коп. - до 15 травня 2008 року;

- частина поворотної фінансової допомоги у розмірі 980 400 грн. 00 коп. - до 20 липня 2008 року.

Платіжними дорученнями № 34409, № 34410, № 34411 від 26.03.08 р. позивачем було перераховано суми грошових коштів у розмірі відповідно 122 000 грн. 00 коп., 900 000 грн. 00 коп., 258 400 грн. 00 коп., всього - 1 280 400 грн. 00 коп., тобто  поворотна фінансова допомога була перерахована відповідачу у повному розмірі.

Відповідач до 18 травня 2008 року не повернув частину поворотної фінансової допомоги у розмірі 300 000 грн. 00 коп.

Станом на 09 липня 2008 року сума боргу відповідачем не сплачена і становить          300 000 грн. 00 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

З урахуванням вищевикладеного, на основі ст.ст.509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 198 Господарського кодексу України, вимоги позивача правомірні, ґрунтуються на договорі,  законі і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства підприємства "Волиньпак-ФОР" (33000, м.Рівне, вул.Млинівська, 23, код 30233730) на користь Спільного українсько-словацького підприємства акціонерного товариства закритого типу "Волиньпак" (43005, м.Луцьк, вул.Клима Савура, 21 а, код 21746726) 300 000 грн. 00 коп. боргу, 3 000 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                

підписано "09" липня 2008 р.