Справа № 1905/1/2012Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В.
Провадження № 11/1990/238/12 Доповідач - Декайло П.В.
Категорія - ч.2 ст.286 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В.
Суддів - Коструби Г. І., Крукевича М. Н.,
за участю прокурора - Барилка С.В.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника потерпілих - ОСОБА_3
захисника - Пономаренка І.А.
засудженого - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. на вирок Заліщицького районного суду від 20 березня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кошилівці Заліщицького району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_5, до вступу вироку в законну силу, залишено попередній - заставу і строк відбування покарання засудженому рахується з часу приведення вироку до виконання.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_5 3987 грн. 92 коп. судових витрат.
Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 19 вересня 2011 року біля 04 год., після вживання алкогольних напоїв, керуючи автомобілем "Chrysler Grand Voyager", автодорогою сполученням сіл Кошилівці та Дорогичівка Заліщицького району Тернопільської області, не вибрав відповідно до вимог п.12.2 ПДР України таку швидкість руху транспортного засобу, яка б забезпечила безпеку дорожнього руху, а вів автомобіль із швидкістю 80-90 км/год. Після об'їзду вибоїн в дорожньому покритті, ОСОБА_5 не повернувся на раніше займану смугу і не рухався згідно до вимог п.п. 11.2, 11.3 ПДР України, якнайближче до правого краю дороги, а керував автомобілем одночасно займаючи дві смуги. Під час руху автомобіля, ОСОБА_5 не був, як вимагає п.2.3 (б) ПДР України достатньо уважним та належно не стежив за дорожньою обстановкою, щоб у разі її зміни своєчасно відреагувати і в момент виявлення пішохода ОСОБА_6, який у стані алкогольного сп'яніння знаходився на проїзній частині, вчасно не вжив усіх заходів до зупинки транспортного засобу, вчинив на нього наїзд, чим грубо порушив вимоги п.12.3 ПДР України. Внаслідок наїзду ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди. ОСОБА_5 в порушення вимог п.2.10 (а, б, в, г, д, е) ПДР України не залишився на місці пригоди, не вжив заходів до надання медичної допомоги потерпілому ОСОБА_6, не викликав працівників міліції та швидку медичну допомогу, а на автомобілі "Chrysler Grand Voyager" з місця пригоди скрився.
У аналогічних за змістом апеляціях засуджений ОСОБА_5 та його захисник Пономаренко І.А. просять вирок Заліщицького районного суду від 20 березня 2012 року скасувати і постановити щодо ОСОБА_5 виправдувальний вирок, так як в діянні останнього відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.286 КК України.
Вважають рішення суду таким, яке прийнято з однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Також стверджують про те, що слідство велося з порушенням вимог ст.22 КПК України, однобічно, з явним обвинувальним ухилом і судом зазначених порушень усунуто не було, оскільки ні під час досудового, ні судового слідства не встановлено: положення ОСОБА_6 під час дорожньо-транспортної пригоди; автомобіль, фрагменти якого залишилися на місці пригоди; яким по рахунку ОСОБА_5 скоїв наїзд на тіло потерпілого; причину відсутності слідів зіткнення (пошкоджень) на автомобілі ОСОБА_5
Окрім цього, вказують на те, що: наїзд транспортним засобом на ОСОБА_6 стався в момент коли він перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні та був обернений до автомобіля лівою половиною задньої поверхні тіла і перебував в русі; виявлені на транспортному засобі несправності носять експлуатаційний, а не аварійний характер та жодних слідів від зіткнення з людиною, яка знаходилася у вертикальному чи близькому до нього положенні -немає; свідки події зазначали про те, що потерпілий в момент наїзду перебував у горизонтальному стані, волочіння тіла не було; на місці дорожньо-транспортної пригоди наявні фрагменти транспортних засобів і скла від фар, які не відповідають та не належать автомобілю ОСОБА_5; не можливо встановити чи одним, чи декількома транспортними засобами спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_6, а також належність крові знайденої на автомобілі ОСОБА_5; не з'ясовано спільну належність частинок лакофарбового покриття переднього бампера автомобіля "Chrysler Grand Voyager" зі слідами вилученими під час огляду місця події; у ОСОБА_5 не було технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода, який перебував у горизонтальному положенні і цим самим запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди.
На їх думку, доведеність вини ОСОБА_5 ґрунтується виключно на домислах та припущеннях, а висновки суду містять істотні суперечності і не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та судом у вироку не зазначено чому ним взято до уваги одні докази і відкинуто інші.
Крім того, звертають увагу на те, що діти ОСОБА_5 є громадянами іншої держави та на даний час проживають у сусідів його дружини (Республіка Польща), оскільки остання тяжко хвора і вони не можуть проживати на Україні, так як у них відсутні відповідні документи, що в свою чергу судом враховано не було.
Заслухавши доповідача -суддю апеляційного суду, засудженого ОСОБА_5, під час виступу в судових дебатах і з останнім словом та захисника засудженого -адвоката Пономаренка І.А., під час виступу в судових дебатах, які підтримали подані ними апеляції і просять вирок Заліщицького районного суду від 20 березня 2012 року скасувати та постановити щодо ОСОБА_5 виправдувальний вирок, так як в діянні останнього відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.286 КК України, думку потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3, під час судових дебатів, про законність і обґрунтованість вказаного вироку суду, міркування прокурора, під час виступу в судових дебатах, про те, що зазначений вирок суду є законним і обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог чинного КК України, а тому не вбачає підстав для його скасування, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів приходить до переконання, що вони не підлягають до задоволення виходячи з таких міркувань.
Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи і неправильне застосування кримінального закону, на думку колегії суддів позбавлені підстав.
Так, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що органами досудового слідства дотримано вимог ст.22 КПК України, спрямованих на встановлення об'єктивної істини у справі.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені всебічно перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку відповідно до вимог ст.67 КПК України.
Зокрема, як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 під час досудового та судового слідства свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та щиро розкаявся у вчиненому.
Однак, у своїй апеляції засуджений ОСОБА_5 змінив власну позицію та зазначив, що не скоював інкримінованого йому злочину (т.2, а.с.61).
Проте, таку позицію засудженого ОСОБА_5 колегія суддів оцінює критично, а викладені ним та його захисником Пономаренком І.А. у апеляціях доводи з цього приводу вважає безпідставними і такими, які направлені з метою ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки вони спростовуються послідовними та узгодженими між собою доказами, які були зібрані органом досудового слідства і належним чином дослідженими та проаналізованими судом першої інстанції у вироку, а саме:
- показаннями засудженого ОСОБА_5, даними ним в судовому засіданні, з яких слідує, що 18 вересня 2011 року він своїм автомобілем "Chrysler Grand Voyager" разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9, який був за кермом вказаного транспортного засобу та ОСОБА_10 вирушили у смт. Товсте в бар "Ольга" розпивати спиртне, однак він не вживав. Із смт. Товсте вони повернулися автомобілем в с Кошилівці, де до них приєдналась ОСОБА_11, після чого поїхали у бар с. Кошилівці і продовжили розпивати спиртне. Після закриття бару відправилися допивати спиртне, яке залишилося на стадіон с. Кошилівці.
Близько 4 год. вирішили роз'їхатися по домах і він сів за кермо. По дорозі додому хтось із пасажирів сказав, що в с. Хмелева є дискотека, куди і поїхали. Виїхавши на автодорогу, що веде до с. Дорогичівка, керував автомобілем із швидкістю близько 90 км/год. Рухаючись на підйом побачив, що на дорозі, на малій відстані до його автомобіля, лежить вздовж дороги, практично посередині, предмет продовгуватої форми. Він намагався його об'їхати, але не зумів та лівими колесами переїхав через даний предмет. Серед пасажирів почалася паніка. Хтось кричав, що вони переїхали через людину. Приблизно через 100 м., неподалік прилеглої другорядної дороги, що веде в поле, він зупинив автомобіль.
Після цього, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 вибігли із автомобіля та полем побігли в сторону дому, ОСОБА_9 теж кудись побіг. До місця наїзду ніхто не підходив. Він повернув на польову дорогу і поїхав нею додому. 19 вересня 2011 року зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і на той момент вони знали, що вночі, неподалік села, знайшли мертвою хлопця, однак він не був переконаний, що той загинув під колесами його автомобіля, а тому домовилися про нічний випадок із наїздом на предмет нікому не розповідати. Цього ж дня поїхав в Польщу, де проживає його дружина із малолітніми дітьми.
21 вересня 2011 року до нього зателефонували рідні та повідомили, що між селами Кошилівці та Дорогичівка було збито автомобілем ОСОБА_6 Зрозумівши, що це він міг вчинити даний наїзд, приїхав автомобілем "Chrysler Grand Voyager" в Україну та добровільно з'явився в УМВС України в Тернопільській області з явкою з повинною;
(т.2, а.с. 37-38)
- показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, даними ними в судовому засіданні, згідно яких, 19 вересня 2011 року вони взнали, що їх син на автодорозі Кошилівці -Дорогичівка потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого загинув. На даний час їм відомо, що їхнього сина переїхав автомобілем ОСОБА_5, який з місця події втік;
(т.2, а.с. 39-40)
- показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, даним ними в судовому засіданні, з яких вбачається, що 18 вересня 2011 року вони протягом дня до 4 год. 19 вересня 2011 року розпивали спиртні напої разом із ОСОБА_5, далі вирушили по дорозі із с. Кошилівці в напрямку с. Дорогичівка, автомобілем керував ОСОБА_5 На пасажирському сидінні біля водія сиділа ОСОБА_10 На задньому сидінні по боках сиділи ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а посередині сиділа ОСОБА_11 Рухаючись по дорозі ОСОБА_10 закричала, що вони збили людину. Після чого ОСОБА_5 зупинив автомобіль і вони всі втекли. 19 вересня 2011 року близько обіду в барі с. Кошилівці ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 домовилися нікому не розповідати про нічну пригоду;
(т.2, а.с. 40-43)
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19 вересня 2011 року, з якого видно, що ДТП сталося на автодорозі сполученням сіл Дорогичівка -Кошилівці Заліщицького району Тернопільської області на якій виявлено труп потерпілого ОСОБА_12;
(т.1, а.с. 7-24)
- протоколом огляду транспортного засобу "Chrysler Grand Voyager" НОМЕР_1 білого кольору від 27 вересня 2011 року, в якому зафіксовано відшарування сірого лакофарбового покриття на передньому бампері автомобіля та слідів схожих на кров і наявність мікроволокон на днищі автомобіля;
(т.1, а.с. 80-86)
- висновком експерта №2-1936/11 від 28 жовтня 2011 року, з якого слідує, що у змивах зроблених 27 вересня 2011 року з переднього бампера автомобіля "Chrysler Grand Voyager" НОМЕР_1 білого кольору виявлено кров;
(т.1, а.с. 201-203)
- висновком експерта №2-1941/11 від 01 листопада 2011 року, згідно якого, взірці лакофарбового покриття з переднього бампера автомобіля "Chrysler Grand Voyager" НОМЕР_1 мають спільні родові ознаки з частками лакофарбового покриття вилученими 19 вересня 2011 року з місця дорожньо-транспортної пригоди;
(т.1, а.с. 208-217)
Даним висновком експерта спростовуються твердження апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про те, що не було з'ясовано спільну належність частинок лакофарбового покриття переднього бампера автомобіля "Chrysler Grand Voyager" зі слідами вилученими під час огляду місця події.
- висновком експерта №2-1998/11 від 09 листопада 2011 року, з якого видно, що мікрооб'єкти вилучені з днища автомобіля "Chrysler Grand Voyager" НОМЕР_1 27 вересня 2011 року є скупченням одиничних полієфірних текстильних волокон з печаттю чорного кольору;
(т.1, а.с. 221-225)
Протоколом огляду транспортного засобу від 27 вересня 2011 року та вищевказаними висновками експертів також спростовуються доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про те, що на автомобілі ОСОБА_5 жодних слідів від зіткнення з людиною немає.
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_5 від 27 вересня 2011 року, в якому зафіксовано, що пішохода, який знаходився у вертикальному положенні можна виявити з робочого місця водія на віддалі 74 м. до місця наїзду;
(т.1, а.с. 90-97)
- висновком експерта №5-548/11 від 22 листопада 2011 року, згідно якого, виходячи із видимості дороги у напрямку руху, швидкість руху автомобіля "Chrysler Grand Voyager" НОМЕР_1 до дорожньо-транспортної пригоди могла становити не більше 78-79 км/год. Повний зупинний шлях вказаного автомобіля при такій швидкості складає 69,1....69,6 м., тобто причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія зазначеного автомобіля п.12.3 Правил дорожнього руху України;
(т.1, а.с. 231-239)
Зважаючи на даний висновок експерта, твердження апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про те, що у ОСОБА_5 не було технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода і цим самим запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу.
- висновком експерта №5-423/11 від 08 жовтня 2011 року, з якого слідує, що первинний контакт тіла пішохода відбувся з нижньою частиною декоративної накладки переднього бампера та в подальшому з днищем автомобіля "Chrysler Grand Voyager" НОМЕР_1. Виявлені пошкодження автомобіля характерні при контактуванні з тілом пішохода, яке розташовувалось у горизонтальному чи близькому до нього положенні. Переїзд через пішохода відбувся в місці, що передує початку сліду волочіння тіла, зафіксованого при огляді місця події;
(т.1, а.с. 146-155)
- висновком експерта №106 від 14 листопада 2011 року, з якого убачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 встановлено масивність, чисельність, різноманітний характер тілесних ушкоджень (садна, рани, переломи кісток тощо), їх локалізація на різних та протилежних ділянках тіла в сукупності дають підстави вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма. Характер і масивність ушкоджень (обширні, багатоуламкові переломи кісток склепіння та основи черепа з руйнуванням речовини головного мозку і часткове видалення його, деформація голови). Властивості переломів кісток хребта, лопаток, ребер, тазу, локалізація ушкоджень на протилежних поверхнях тіла та одежі вказують, що така травма тіла виникла від стиснення між двома площинами. Такі ушкодження цілком могли утворитись від переїзду колесом автомобіля та травмування тіла між днищем автомобіля і твердим покриттям дороги, коли потерпілий знаходився у горизонтальному чи близькому до нього положенні.
З огляду на характер травмування задньої поверхні грудної клітки (перелом тіла 5-го грудного хребця, переломи остистих паростків 5-10 та поперечних паростків 5, 6 грудних хребців, підостеві переломи тіл обох лопаток), наявність ознак загального струсу тіла, ознак ковзання на підошвах взуття -не виключає можливості, що переїзду колесом та травмуванню тіла між днищем автомобіля та покриттям дороги міг передувати наїзд (удар деталями компоновки передка легкового автомобіля) на потерпілого, який знаходився в положенні навприсядки, спиною до автомобіля.
Множинні паралельні подряпини та борозни (траси), що виявлені на тлі саден в ділянці тазу, лівій боковій поверхні грудної клітки та живота, свідчать про їх утворення в наслідок ковзання тіла по поверхні дороги.
Достовірних судово-медичних даних щодо переїзду тіла колесами кількох транспортних засобів -не встановлено.
Унаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету (черепа, хребта, ребер, тазу) та ушкодженнями внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, правої нирки) від яких помер на місці пригоди. На момент настання ДТП ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня;
(т.1, а.с. 173-176)
У своїх апеляціях засуджений ОСОБА_5 та його захисник Пономаренко І.А. вказують на те, що не було встановлено яким по рахунку ОСОБА_5 скоїв наїзд на тіло потерпілого, однак, згідно вищезазначеного висновку експерта, достовірних судово-медичних даних щодо переїзду тіла колесами кількох транспортних засобів -не встановлено, а тому в колегії суддів немає жодних підстав вважати, що до наїзду ОСОБА_5 на потерпілого, на останнього було скоєно наїзд іншим транспортним засобом.
- висновком експерта №81 від 22 листопада 2011 року, з якого видно, що характер, локалізація і механізм утворення слідів і пошкоджень на одежі ОСОБА_6 вказують на те, що мав місце наїзд транспортним засобом на потерпілого, який перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні і був обернений до транспорту лівою половиною задньої поверхні тіла. Сліди на підошвах взуття ОСОБА_6 вказують, що на момент наїзду він перебував у русі.
(т.1, а.с. 181-195)
Вищевказаним висновком експерта спростовуються твердження апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про те, що не було встановлено положення потерпілого ОСОБА_6 під час дорожньо-транспортної пригоди.
Також даному висновку експерта суперечать доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про те, що згідно показань свідків, потерпілий в момент наїзду перебував у горизонтальному стані.
Окрім цього, як слідує з матеріалів справи, свідки цієї дорожньо-транспортної пригоди, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9, перебувають у дружніх відносинах з ОСОБА_5 і разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 останній домовлявся нікому не розповідати по ДТП (т.2, а.с. 37-38, 40-43), а тому колегія суддів їх показання в тій частині, що потерпілий в момент наїзду перебував у горизонтальному стані, оцінює критично, як такі, що дані ними з метою допомогти ОСОБА_5 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичний перебіг подій і належним чином оцінено та проаналізовано наявні у справі докази і вірно кваліфіковано дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Аналіз наведених у вироку доказів повністю спростовує доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про те, що доведеність вини ОСОБА_5 ґрунтується виключно на домислах та припущеннях.
Щодо покарання, то воно призначене ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставини, що обтяжує покарання і є необхідним для його виправлення.
Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що скоєний ОСОБА_5 злочин є тяжким і, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей та хвору дружину, а також думку потерпілих щодо обрання ОСОБА_5 покарання, і, як обтяжуючу покарання обставину -вчинення останнім злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Проаналізувавши всі наявні обставини по справі в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
На думку колегії суддів, призначена засудженому ОСОБА_5 міра покарання є законною, необхідною та достатньою для виправлення засудженого і попередження скоєння ним нових злочинів, як це передбачено ст.65 КК України.
Рішення суду першої інстанції належним чином мотивовано, не суперечить вимогам кримінального закону і відповідає меті покарання. Це покарання матиме й превентивне значення як для засудженого, так і для інших осіб.
З врахуванням вищенаведеного, доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу.
Керуючись наведеним, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено, а тому в задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. слід відмовити.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та його захисника Пономаренка І.А. залишити без задоволення, а вирок Заліщицького районного суду від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 -без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області П.В. Декайло