Справа №  22- 9300 2006р.                        Головуючий у 1 інстанції Каліуш О.В.

Категорія    21                                              Доповідач: Лоленко А.В.

УХВАЛА

Іменем   України.

2 жовтня 2006р.   Апеляційний суд  Донецької області   у складі:

головуючого:   Денисенко Л.Л.

суддів:      Лоленко А.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі   Стефанової І.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Микитівському   районі   м.Горлівки        на   рішення   Микитівського      районного   суду м.Горлівки від 15 серпня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,-

Встановив:

Рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки від 15 серпня 2006р, позов задоволений частково. Стягнено з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Микитівському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 30000 грн.

В апеляційній скарзі відділення Фонду просить рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, оскільки не доведено спричинення моральної шкоди і зупинена на 2006р, дія закону  про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши          доповідача,    пояснення    представника    відповідача,    яка

підтримувала доводи апеляційної скарги і просила скасувати рішення суду, відмовити позивачці в позові, заперечення позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність стягнення на користь позивачки моральної шкоди в зв"язку з ушкоденням здоров"я на виробництві. Вказані висновки підтверджуються зібраними по справі доказами.

При визначенні суми моральної шкоди суд врахував , що 22.11.2001р. позивачка при виконанні трудових обов"язків отримала виробничу травму, висновком МСЕК від. 25 березня 2002р. встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 80% в зв"язку з вказаним трудовим каліцтвом, а з 12.07. 2004р. вона визнана інвалідом 2 групи з втратою 80 % працездатності, а також те, що позивачка знаходилась на лікуванні, її стан здоров"я, наслідки травмування.

Суд першої інстанції навів обгрунтування при визначенні розміру моральної шкоди потерпілій і апеляційний суд з такими висновками погоджується.

Доводи відповідача про те, що на 2006р, відповідальності Фонду по виплаті моральної шкоди немає, оскільки зупинено відшкодування моральної шкоди на 2006р., не може служити підставою для скасування рішення суду, оскільки в Закон України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві" не внесені зміни щодо відшкодування моральної шкоди .

Рішення суду відповідане вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд.

Ухвалив:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Микитівського районного суду м.Горлівки від 15 серпня 2006р, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою   апеляційного суду.