Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1847/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Савченко С.М.

Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.07.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Белінської І.М. -головуючої,

Гайсюка О.В.,

Франко В.А.,

при секретареві - Ткаченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - комунальне підприємство «Житлогосп», про виселення із житлового приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення із житлового приміщення.

Зазначав, що він має право користування кімнатою у гуртожитку, балансоутримувачем якого є третя особа -КП «Житлогосп», проте відповідачі незаконно вселилися до належної йому кімнати, чим створюють йому перешкоди у користуванні житлом. Посилаючись на ці обставини, просив виселити відповідачів з цієї кімнати.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 17 квітня 2012 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує на те, що його право користування спірним жилим приміщенням підтверджується рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 20.10.2010 року, копією його паспорта, а факт незаконного проживання відповідачів у цій кімнаті -листом прокуратури міста Олександрії від 1.07.2011 року та листом Олександрійської міської ради від 25.04.2011 року. Суд застосував ст..386 ЦК України, яка спірні правовідносини не регулює. Вважає, що він має право на позов про виселення з підстав, передбачених ст..3 ЦПК України, ст..109 ЖК України, оскільки виселення провадиться у судовому порядку.

Відповідачі та представник третьої особи у судове засідання не з»явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_9, який просив задовольнити скаргу, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, колегія суддів вирішила, що заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними доказами своє право користування спірною кімнатою у гуртожитку, та про те, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, оскільки «Житловий Кодекс України не передбачає виселення з гуртожитків у судовому порядку за вказаними позивачем підставами».

Проте, з таким рішенням не можна погодитись, оскільки воно ухвалене з порушенням норм матеріального права, а висновок суду про недоведеність позивачем факту наявності у нього права користування спірною кімнатою у гуртожитку не відповідає наданим позивачем доказам, які він надав на підтвердження свої вимог про усунення перешкод у користування жилим приміщенням.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року (а.с.7-9) встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно правомірно проживав зі своєю матір»ю, ОСОБА_10, у кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку, який знаходиться на балансі КП «Житлогосп», і який розташований по АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_5 його мати померла. Цим рішенням було відмовлено у задоволенні позову ЖЕК №2 м.Олександрії, на балансі якого на той час перебував гуртожиток, про визнання ОСОБА_10 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.3ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач надав суду першої інстанції належний доказ наявності у нього права користування спірною кімнатою у гуртожитку.

Ні відповідачі, ні третя особа не надали доказів того, що після ухвалення апеляційним судом рішення позивач втратив право користування цією кімнатою або про те, що відповідачі набули право користування нею на законних підставах.

Проведеною прокуратурою м.Олександрії перевіркою встановлено, що у спірній кімнаті фактично, але незаконно проживають відповідачі: ОСОБА_6 та двоє її дітей, сини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.10), чим створюють позивачу перешкоди у користуванні житлом.

За відомостями адресно-довідкової картотеки СГІРФО Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована з 2005 року за адресою житла: АДРЕСА_2 (а.с.17).

Відповідно до ст..130, ч.3ст.116 ЖК України, п.44 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986 року №208, ст..ст.15, 396, 391 ЦК України, громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, позивач має право вимагати по суду усунення перешкод у користуванні ним кімнатою АДРЕСА_1 у гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів із цієї кімнати без надання їм іншого жилого приміщення, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права,яке призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і для ухвалення нового рішення в апеляційному порядку

Згідно із ч.1, 5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь позивача необхідно стягнути 45 гривень у відшкодування понесених ним судових витрат, у тому числі 8 грн.50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити. Виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку, який знаходиться на АДРЕСА_1, без надання їм іншого жилого приміщення, чим усунути ОСОБА_5 перешкоди у користуванні належним йому жилим приміщенням.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 45 гривень у відшкодування понесених ним судових витрат.

Рішення набирає законної сили і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: