Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-179/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кірєєв Р.В.

при секретарі Майоренко Я.М.,

за участі прокурора Суховетрук І.І.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, клопотання про зміну обраного підсудному запобіжного заходу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2012року підсудному, враховуючи з'ясування обставин про те, що ОСОБА_2 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, на час розгляду справи судом був направлений для відбуття покарання до Піщанської ВК (№59) Вінницької області, враховуючи інші обставини згідно вимог ст.ст. 148, 155 КПК України, змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.

В судовому засіданні 01 серпня 2012року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, посилаючись при цьому на поганий стан його здоров'я, виявлені хвороби та необхідність піклування за ОСОБА_3

Захисник клопотання підсудного підтримала повністю.

Прокурор проти задоволення клопотання підсудного заперечила.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. ст. 165, 274 КПК України суд може змінити запобіжний захід у випадку наявності підстав вважати, що відпала необхідність в раніше обраному запобіжному заході.

Клопотання підсудного не містить та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни підсудному запобіжного заходу з взяття під варту на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_2 було направлено до Піщанської ВК (№59) Вінницької області для відбуття покарання згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2011року.

Відносно доводів підсудного щодо неможливості проведення в СІЗО повноцінного лікування, слід зазначити, що згідно вимог статті 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, в тому числі, забезпечити особам, взятим під варту, необхідне медичне обслуговування.

Згідно п. 2.3. Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N239/5/104 від 10.02.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

Жодних запитів щодо необхідності обстеження стану здоров'я ОСОБА_2, або необхідності його лікування поза межами СІЗО, до суду не надходило. Згідно отриманих відповідей, підсудний отримував амбулаторне лікування, а стан його здоров'я відповідає перебігу наявних захворювань.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги дані щодо характеру та обставин злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, наявні в матеріалах справи дані про вік підсудного, стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, які його характеризують, для виконання судових рішень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 149, 150, 155, 165-1, 165-2, 273, 274 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший - відмовити.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Кірєєв