Справа № 22-а-397 2006р.                                 Головуючий у 1-й інстанції      Школа М.Г.

Категорія 14                                                      Суддя-доповідач                           Данильченко Л.О.

ПОСТАНОВА іменем  України

19   жовтня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати   з   цивільних   справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Данильченко Л.О.

суддів - Смирнової Т.В., Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

адвоката - ОСОБА_1

та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 23 серпня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про зобов'язання призначити йому пенсію у відповідності з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови з таких підстав.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що стаж його служби в органах внутрішніх справ становить 14 років 6 місяців - з 26 жовтня 1981 року по 30 серпня 1996 року. Крім того, він має стаж служби в лавах Радянської Армії 1 рік 6 місяців 3 дні - з 12 листопада 1978 року по 15 травня 1980 року. Таким чином, загальний стаж служби становить 16 років 3 дні. Загальний стаж роботи позивача становить 27 років 8 місяців 19 днів.

У лютому 2006 року він звернувся до УМВС України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, так як він досяг 45 років і має загальний трудовий стаж більше 25 років, а тому вважає, що він має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Так як УМВС України в Сумській області від мовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії, він звернувся до суду.

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 23 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову суду як незаконну та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Вважає, що він звернувся до УМВС України з вимогою призначити йому пенсію у період дії Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» в редакції від 04 липня 2002 року.

Так, Законом від 04 липня 2002 року були внесені зміни до п. «б» ст. 12 вищевказаного Закону, і згідно цих змін, колишнім працівникам міліції та військовослужбовцям, які досягли 45-річного віку, мають загальний трудовий стаж 25 календарних років, з яких не менше 12 календарних років 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, пенсія призначається незалежно від підстав та часу звільнення, крім осіб, позбавлених спеціальних звань, а також звільнених зі служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння,

Нові зміни в цей Закон були внесені 04 квітня 2006 року, але оскільки ОСОБА_2 звернувся за нарахуванням пенсії в лютому 2006 року, то він вважає, що мав на той період право на пенсію.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у преамбулі, статтях 1, 2, 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» мова йде про пенсійне забезпечення військовослужбовців з дня їх звільнення з військової служи. Умови та база обрахування розміру пенсії за вислугу років визначається обставинами, які мали місце на день звільнення з військової служби військовослужбовця. Тому суд вважав, що норма зазначеного Закону (п. «б» ст. 12) стосується лише осіб, які саме на день звільнення зі служби, тобто на день припинення статусу військовослужбовця, набули умови, установлені в цій нормі.

З висновком суду колегія суддів не може погодитись з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ станом на ЗО серпня 1996 року дійсно не мав 25 років календарних років загального трудового стажу і не досяг 45-ти річного віку.

Коли в лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до УМВС України в Сумській області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, він вже досяг встановленого віку, набув необхідного трудового стажу.

На момент його звернення була чинна норма пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 04 липня 2002 року, якою встановлювалось право на призначення пенсії незалежно від підстав та часу звільнення.

Законом «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» від 04 квітня 2006 року стаття 12 Закону була викладена в новій редакції. При цьому в пункті «б» визначено, умовою на день звільнення пенсії за вислугу років є досягнення вищезазначеними особами на день звільнення зі служби 45-ти річного віку.

В редакції ж Закону від 04 липня 2002 року в п. «б» ст. 12 такої умови не було.

Таким чином, ОСОБА_2 звернувся до УМВС України в Сумській області із заявою про призначення пенсії саме в той час, коли на нього поширювалась дія п. «б» ст. 12 Закону в редакції від 04 липня 2002 року, і він в цей час мав право на призначення пенсії за вислугу років.

Так як спірні правовідносини виникли у лютому 2006 року, коли ОСОБА_2 звернувся до УМВС України в Сумській області із заявою про призначення йому пенсії, то суд повинен був застосувати норму закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме пункт «б» ст. 12 Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» в редакції від 04 липня 2002 року.

За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню у відповідності до п. 4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови, за якою позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Керуючись п.З ст.198, п. 4 ст.202, ст.207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 23 серпня 2006 року в даній справі та прийняти нову постанову.

Задовольнити позов ОСОБА_2.

Зобов'язати Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Сумській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.