Справа № 2-a-406/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року                                                                                                               м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Рижиков В.Г.

при секретарі Славич М.В.

з участю позивача - ОСОБА_1, 

представника відповідачів - Немеш П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Мукачево справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мукачівського міськвиконкому про скасування рішення Мукачівського міськвиконкому №308 від 19 грудня 2006 року,  п.3,  частини 8,  про зобов'язання ОСОБА_1демонтувати металевий гараж -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом,  в якому просить суд: 1. Скасувати рішення Мукачівського міськвиконкому №308 від 19 грудня 2006 року,  п.3,  частини 8,  про зобов'язання ОСОБА_1демонтувати металевий гараж;

2. Прийняти рішення,  яким дозволити встановлення металевого збірно-розбірного гаража ОСОБА_1,  мешканцю будинку АДРЕСА_1 та укласти з відділом фонду державного майна договір про аренду земельної ділянки під гаражем з оплатою з моменту встановлення гаража.

Позов мотивує тим, що 27 січня 2005 року він звернувся у Мукачівський міськвиконком з заявою про надання йому дозволу на встановлення сбірно-розбірного гаражу біля будинку,  де він проживає по вище вказаній адресі. У заяві також вказав причину необхідності наявності гаражу біля своєї квартири, яка обумовлена характером його роботи і до заяви було також додано клопотання керівника організації,  де він працює та підстави клопотання.

У порушення Закону про звернення громадян,  на протязі майже року відповіді на його заяву не було,  у той же час під огорожею,  де розташовано ще декілька гаражів,  заявився ще один гараж. Як потім стало відомо,  дозвіл на встановлення цього гаражу було надано ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) рішенням міськвиконкому № 183 від 09.08.2005 року і це в той час,  як він очікував рішення виконкому на свою заяву ще від 27 січня 2005 року якого так і не одержав. Побачивши,  такий розвиток подій,  і встановлення гаражу,  (про рішення виконкому на дозвіл ОСОБА_2він ще не знав),  він встановив свій гараж поряд з ним і 6 грудня 2005 року подав ще одну заяву з клопотанням керівника підприємства,  де він працює і згоду сусідів,  вікна яких виходять на проїзд у двір під огорожею якого встановлений його гараж. Але через декілька днів одержав Постанову Мукачівської інспекції ДАБК про накладання на нього штрафу за самовільне будівництво № 143 від 6.12.2005 року.

8 грудня 2005 року він сплатив штраф у розмірі 170 грн.,  що підтверджується копією квитанції про сплату № 101 від 8.12.2005 року.

Листом відділу архітектури № С-4033/01-20 від 30 12.2005 року його повідомили,  що на його прохання про узаконення самовільно встановленого металевого збірно-розбірного гаража був складений акт комісії з виходом на місце і про прийняте рішення його буде повідомлено додатково.

На протязі 10 місяців ніякого повідомлення або рішення по його питанню не було. І тільки у жовтні місяці 2006 року йому стало відомо,  що у двір їхнього будинку приходила комісія,  яка склала акт №6 від 13 жовтня 2006 року,  у висновках якого констатувала про наявність та відсутність дозволів на встановлення гаражів під огорожею двора,  де поряд з його гаражем було встановлено ще два. Це акт супроводжувався листом № Ко-2702/01-20 від 13.10.2006 року з якого йому стало відомо,  що поява цієї комісії викликана скаргою мешканки їхнього будинку ОСОБА_3  (АДРЕСА_3,  у якому помилково вказана АДРЕСА_1. Це була відповідь Закарпатській державній адміністрації копією для ОСОБА_3  Згодом був лист виконкому від 28.12.2006 року під аналогічним номером,  але з буквою „Ш" (Ш-2702/01-20),  де згадується про звернення мешканців їхнього будинку до апарату Верховної Ради України про будівництво гаражів та кафе магазину і що рішенням від 19 грудня 2006 року за № 308 вирішено у зв'язку з конфліктною ситуацією зобов'язати демонтувати гаражі за власний рахунок слідуючих громадян:

· ОСОБА_4                     (проживає АДРЕСА_4)

· ОСОБА_5 (проживає АДРЕСА_5)

· ОСОБА_1   (проживає АДРЕСА_6)- факт. АДРЕСА_1.

2

- ОСОБА_6     (проживає АДРЕСА_7).

Знову помилка,   як у листі виконкому № Ко-2702/01-20 від 13.10.2006 року, де була вказана АДРЕСА_7 замість АДРЕСА_1. Але у рішенні виконкому № 308 від 19.12.2006 року ця помилка грає суттєву роль,   бо будинок АДРЕСА_18розташований у кінці двора,   а гаражі,   про які йде мова,   встановлені напроти його вікон біля будинку №6,   у якому він проживає.

Підсумовуючи ці всі відповіді та акти можна зробити висновок,  що причина їх появи, це 7 особиста скарга гр.- ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, єдина з тих сусідів, хто дав йому згоду на встановлення гаражу,   яка не підписала згоду і після появи гаражу почала писати скарги. У переліку прізвищ,   ознайомлених з актом №6 від 13 жовтня 2006 року,   це в основному ті,   хто дав йому згоду на встановлення гаража і претензій щодо встановлення його гаража не мають. Тому не слід було тим,   хто готував рішення про знесення гаража від 19.12.2006 року за № 308 тлумачити підписи про ознайомлення з актом,   як нібито незгоду з встановлення його гаража і які констатували тільки те,   що з актом ознайомилися. Для більшої ясності надаю таблицю,   з якої видно хто ознайомився з актом. 

Він за власні кошти,  встановив декоративну огорожу,  чим унеможливив турбування мешканців квартир нашого будинку,  вікна яких виходить на проїзд,  від шуму машин та їх вихлопних газів.

Що стосується єдиної скаржниці,  яка не дала йому згоду на встановлення гаража,  то її небажання давати згоду є цілком безпідставне. Він ранком поїхав на роботу,  а у вечері повернувся і поставив машину у гараж. Це не є підставою скаржитися при тому,  що за час його знаходження на роботі тисячі машин проїзжають АДРЕСА_1 під їхніми вікнами,  а також не мало машин у двір,  біля їхного будинку,  тих,  хто проїзжають до будинку АДРЕСА_18 таАДРЕСА_17. Всі вони,  на протязі дня,  створюють і шум і викиди вихлопних газів,  але на них гр. ОСОБА_3  не поскаржиться. Тому вирішила мабуть вимістити свій гнів на ньому.

А міськвиконком,  приймаючи рішення про знесення,  порушив принцип рівності громадян перед законом,  щоб не сказати більше. В той час як йому,  на протязі майже року,  не давали відповіді на заяву і не приймалося рішення про дозвіл або відмову у встановленні гаражу,  іншій людині,  (ОСОБА_2 АДРЕСА_8),  виноситься рішення міськвиконкому № 183 від 09.08.2005 року,  яким дозволяється встановити гараж.

Тому виконком,  приймаючи рішення,  мав всебічно підходити до вирішення питання чи давати згоду на встановлення гаражів,  чи брати до уваги безпідставні скарги ОСОБА_3  Доречі вказані у рішенні власники гаражів проживають у будинку АДРЕСА_18,  який розташований далеко від гаражів у глибині двора.

У нього могли бути заперечення проти встановлення гаражів близько від його вікон. Але на відміну від безпідставного скарження у вищі інстанції,  які робить гр.ОСОБА_3,  він цього не робить. Крім того він

3

не використав право на приватизацію землі,  бо немає ні дачі ні земельної ділянки під садівництво. Тому,  якщо він візьме в оренду клаптик землі під гараж біля будинку де проживаю,  то це не буде тягарем для місцевої влади і не створить перешкоди мешканцям будинку у користуванні майном і особливо громадянці ОСОБА_3

Виходячи з наведеного можна зробити висновок,  що виконком,  приймаючи згадане рішення не з'ясував всі обставини і прийняв відносно нього несправедливе рішення,  з огляду на рішення міськвиконкому № 183 від 09.08.2005 року,  яким дозволяється встановити гараж ОСОБА_2 та на інші обставини,  про які згадано вище.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги зазначені в позові в повному обсязі з наведених вище підстав і просить суд їх задовольнити.

Представник Мукачівського міськвиконкому в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і суду пояснив,  що за вказаною адресою знаходиться 6 гаражів серед них 2 збудовані на підставі дозволу,  а інші 4 встановлені самовільно. Рішенням Мукачівської міської ради від 28.05.1998 року заборонено виділяти місця для установки гаражів на пільгових умовах. Двом громадянам було дозволено встановити гаражі,  оскільки один з них є учасником війни,  а інший ветераном праці. Тому ці особи отримують першочергове право нв встановлення гаражів.

Суд,  дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення позивача,  представника відповідача,  приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішеннями виконавчого комітету мукачівської міської ради Закарпатської області від 28 травня 1998 року за №120,  було заборонено виділення місць для установки гаражів на пільгових умовах ( а.с.  43 ),  яке на даний час не відмінено.

Рішенням виконавчого комітету мукачівської міської ради Закарпатської області від 26 грудня 2002 року за №298 та №183 від 09 серпня 2005 року,  було надано дозвіл для установки гаражів на пільгових умовах ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ( а.с.  51,  56 ),  а тому рішення виконавчого комітету мукачівської міської ради Закарпатської області від 19 грудня 2006 року за №308 п.3 частини 8,  про зобов'язання ОСОБА_1демонтувати металевий гараж не суперечить чинному законодавству.

Прерогатива надання дозволів на льотних умовах для встановлення тимчасових збірно-розбірних металевих гаражів належить в даному випадку виконавчому комітету мукачівської міської ради Закарпатської області.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного,  керуючись  ст. ст. КАС України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Мукачівського міськвиконкому про скасування рішення Мукачівського міськвиконкому №308 від 19 грудня 2006 року,  п.3,  частини 8,  про зобов'язання ОСОБА_1демонтувати металевий гараж - відмовити.

На протязі 10-ти днів з дня проголошення постанови суду може бути подана заява про її апеляційне оскарження і на протязі 20-ти днів після її подачі може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області.