Справа №2-1817/12

Категорія 50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого -судді Коломієць О.С.

секретар Дехтієвська Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

Державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп»

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом в якому зазначив, що працював на посаді інженера з охорони праці ДП «Житомирський військовий лісгосп». Наказом директора підприємства від 12.12.2011р. № 165-к йому була оголошена догана за безвідповідальне відношення до своїх посадових обов'язків. Непогоджуючись з накладеним дисциплінарним стягненням позивач звернувся до суду з позовом про скасування даного наказу. Проте, не дочекавшись судового рішення по справі, директор підприємства своїм наказом за тієї ж самою мотивацією, що і оголошення догани, звільнив позивача 31.01.2012 року з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, обумовлених трудовим договором. Вважає звільнення незаконним виходячи з наступного. В даному випадку не вбачається систематичного невиконання ним без поважних причин покладених обов'язків, оскільки будь-якого судового рішення про законність винесеної догани на даний час не існує, крім того, недоліки, які викладені в актах планової перевірки виробничого об'єкту Держгірпромнагляду № 98, 99 від 23.11.11 р. не пов'язані безпосередньо з його професійною діяльністю, а відносяться до обов'язків головного інженера. Будь-яких дій чи бездіяльності, які б доводили факт систематичного невиконання службових обов'язків вчинено ним не було. З урахуванням викладеного, просив поновити його на посаді інженера з охорони праці ДП «Житомирський військовий лісгосп», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав. Зазначив, що свої посадові обов'язки виконував належним чином, будь-яких порушень не допускав.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважає його безпідставним та необґрунтованим, зазначаючи, що звільнення позивача відбулося з дотриманням чинного трудового законодавства,оскільки позивач систематично не виконував покладених на нього трудових обов'язків, що підтверджується відповідними приписами, актами, які були винесені контролюючими органами та іншими документами, які складались працівниками підприємства.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2006 року працював на посаді інженера з охорони праці ДП «Житомирський військовий лісгосп»з яким 19 квітня 2011 року був переукладений трудовий договір на повний робочий день (а.с.6).

01.07.2009 року позивач ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією інженера охорони праці, яка була затверджена директором ДП «Житомирський військовий лісгосп», що підтверджено його особистим підписом (а.с.67-68).

19.08.2011 року відділом державного нагляду за охороною праці Міністерства Оборони України видано припис № 26/06/11, в якому було виявлено 32 порушень та недоліків, пов'язаних з охороною праці. Як пояснив представник відповідача, і дана обставина була підтверджена показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, позивачу надавався термін для усунення виявлених недоліків, проте позивач безвідповідально поставився до виконання своїх обов'язків, недоліки не були усунуті, чим порушив свої посадові обов'язки передбачені пп. 1-9, 11-15, 17 розділу ІІ посадової інструкції (а.с.67).

12 грудня 2012 року позивачу за безвідповідальне відношення до своїх посадових обов'язків, а саме : невжиття своєчасних заходів по усуненню недоліків з питань організації охорони праці, було винесено догану, наказ № 165-к від 12.12.2011 р. (а.с.7). Підставою для винесення даного наказу стали акти планової перевірки виробничого об'єкта від 22.11.2011 р. та № 98, 99 від 23.11.2011р. складені Держгірпромнаглядом, пояснення ОСОБА_1 від 06.12.2011 року, доповідна головного інженера ОСОБА_4 від 08.12.2011 року, погодження профспілкового комітету, протокол № 7 від 09.12.2011 року. Позивача ознайомлено із цим стягненням в день його застосування. У пояснювальній записці за даним фактом ОСОБА_1 зазначив, що питання контролю за станом охорони праці на підприємстві не входить в коло його обов'язків, а до незадовільного стану питання охорони праці призвели дії інших посадових осіб підприємства (а.с.79).

04 січня 2012 року головним лісничим ОСОБА_2 на ім'я директора ДП «Житомирський військовий лісгосп»було подано рапорт з проханням про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за непред'явлення документів експерту ДП «Житомирський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України»для лісосічних робіт. Через неподання документів, вищевказаною організацією не проведено відведення лісосічних робіт, що призвело до неотримання підприємством значних фінансових надходжень. Як пояснив, представник відповідача і дана обставина була підтверджена свідками, підготовкою документів для проведення лісосічних робіт, згідно розпорядження директора, повинен був займатись позивач. Письмове розпорядження директора про надання пояснень на рапорт головного лісничого позивач проігнорував, відмовився надати будь-яки пояснення, про що був складений відповідний акт від 05.01.2012 року (а.с.90).

05 січня 2012 року лісничим Чуднівського військового лісництва ОСОБА_5 на ім'я директора була надана доповідна записка про самоусунення інженера з охорони праці ОСОБА_1 від виконання своїх посадових обов'язків.

25.01.2012 року профспілковий комітет ДП «Житомирський військовий лісгосп», на звернення керівного органу підприємства від 10.01.2012 року, надав згоду на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України.

30.01.2012 року військовою прокуратурою Житомирського гарнізону винесено припис щодо усунення порушень Закону України «Про охорону праці», які були виявлені під час прокурорської перевірки щодо додержання посадовими особами ДП «Житомирський військовий лісгосп» вимог вищевказаного закону (а.с.89). Вищевказані докази свідчать про систематичне невиконання позивачем своїх посадових обов'язків, відповідно до посадової інструкції від 01.07.2009 року.

Як наслідок, наказом № 5-к від 31 січня 2012 року ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера з охорони праці на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором (а.с.26,27). Із наказом позивач ознайомлений 31 січня 2012 року (а.с.27).

Відповідно до ч. 1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана, звільнення.

Згідно до ч. 1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За змістом вказаної норми констатують, що звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором можливе за наявності вини працівника.

Факти систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, що стали підставами для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, вказують на наявність в цих порушеннях його вини, а саме безвідповідальності та недбалості до виконання покладених трудових обов'язків.

Доводи позивача щодо незаконності наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 12 грудня 2011 року через відсутність судового рішення про підтвердження законності винесеної догани, що в свою чергу виключає підставу звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків, суд вважає неспроможними з огляду на наступне. Вищевказаний наказ про винесення догани є чинним, не скасованим і будь-якого судового рішення щодо визнання його недійсним на час ухвалення рішення не існує.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором підтверджений, та дотримано порядок притягнення його до відповідальності, тому підстав для поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відсутні. В частині позову про стягнення моральної шкоди суд також відмовляє, оскільки дана вимоги є похідною від первісної про поновлення на роботі.

Такими чином, вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 40, 233, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :