Справа № 1570/4499/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Балан Я.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів»про стягнення коштів з банківських рахунків на суму податкового боргу 92 797 грн. 91 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
До суду з поданням звернулась Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Київському районі м. Одеси) до комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів»(надалі -КП «ЗКБ при УЗР») про стягнення коштів з банківських рахунків на суму податкового боргу 92 797 грн. 91 коп. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив подання задовольнити в повному обсязі та розглянути в письмовому провадженні.
Представник відповідача заперечував у задоволенні подання, із наданих письмових заперечень на адміністративний позов вказується, що на час призначення ОСОБА_1 на посаду директора КП ««ЗКБ при УЗР»малась заборгованість з податку на додану вартість в сумі. На даний час борг частково сплачується, проте погасити його в повному обсязі немає можливості.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі, суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника та представника боржника, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що КП «ЗКБ при УЗР»зареєстровано як юридична особа 17.03.2000 р. № 1 556 120 0000 015986, місцезнаходження: 65010, Одеська область, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 30587524, що підтверджується випискою із державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ, № 614296 (аркуші справи 28, 29).
21.03.2000 р. за № 7047 відповідача взято на облік в якості платника податків у ДПІ у Київському районі м. Одеси (аркуш справи 25).
Статутом відповідача передбачено, що Бюро створене з метою забезпечення виконання місцевим державним органом земельних ресурсів Держкомзему України функцій, визначених положенням про цей орган; створення та забезпечення функціонування системи Єдиного державного реєстру земельних ділянок у межах адміністративно-територіального поділу; створення та забезпечення функціонування Єдиної уніфікованої автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру в межах адміністративно-територіального поділу; створення та забезпечення функціонування банку інформації про земельні ділянки (аркуші справи 31-34).
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п. 16.1.3., 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що податковий борг виник у відповідача на підставі податкової декларації з податку на додану вартість № 9012828813 за лютий 2012 р., в якій відповідач вказав суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 32 620 грн. 00 коп., проте із врахуванням переплати на рахунку відповідача недоїмка склала 26 587 грн. 41 коп.
Крім того, судом встановлено, що податковий борг виник у відповідача також у зв'язку із несплатою у повному обсязі задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість, по наступним податковим деклараціям, а саме:
податкова декларація № 9018962448 за березень 2012 р. в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 41 054 грн. 00 коп. (рядок декларації 25), у зв'язку із частковою сплатою сума боргу склала 20 596 грн. 21 коп., та нараховано пеню у сумі 83 грн. 85 коп.;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок № 9028673462 за травень 2012 р. (період за який виправляються помилки - листопад 2011 р.) в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 39 305 грн. 00 коп. (рядки декларації 25, 26), та нараховано пеню у сумі 1 400 грн. 11 коп.;
податкова декларація № 9027432862 за квітень 2012 р. в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 12 073 грн. 00 коп. (рядок декларації 25).
податкова декларація № 9034418290 за травень 2012 р. в якій визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 7 038 грн. 00 коп. (рядок декларації 25) та нараховано пеню у сумі 195 грн. 00 коп. (аркуші справи 13-24)
Судом встановлено, що відповідачем здійснювалась часткова сплата податкового зобов'язання, як вбачається із зворотного боку облікової картки відповідача, а також довідки про суми податкового боргу платника податків від 20.07.2012 р. (із врахуванням самостійно сплачених сум боржником) сума боргу з податку на додану вартість становить: 91085 грн. 21 коп. (податкові зобов'язання) + 1 712 грн. 70 коп. (пеня) = 92 797 грн. 91 коп. (аркуші справи 5-9).
Відповідно до п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього ж Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На підставі вимог ст. 59 Податкового кодексу України, було винесено податкову вимогу № 64 від 24.04.2012 р., яка була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказана вимога була повернута із зазначенням «за зазначеною адресою не проживає». У зв'язку із вказаним позивачем було складено акт про неможливість вручення податковим органом податкової вимоги № 14/19-0028 від 05.06.2012 р.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно довідки про розрахункові рахунки платника податків, КП «ЗКБ при УЗР»має наступні рахунки:
МФО 328685 ПАТ «Фінбанк» номер рахунку 26009301816, дата відкриття 22.03.2000 р. -українська гривня;
МФО 328209 АБ «Південний» номер рахунку 26007311819801, дата відкриття 12.05.2009 р. -українська гривня;
МФО 351005 АТ «УкрСиббанк» номер рахунку 26008053864001, дата відкриття 26.02.2009 р. -українська гривня;
МФО 351005 АТ «УкрСиббанк» номер рахунку 26009053864000, дата відкриття 26.11.2008 р. -українська гривня;
МФО 328209 АБ «Південний» номер рахунку 26041311819801, дата відкриття 01.02.2011 р. -українська гривня (аркуш справи 10).
Даних щодо оплати КП «ЗКБ при УЗР»податкової заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 92 797 грн. 91 коп. боржником до суду надано не було.
Щодо надання часу для погашення заборгованості частинами, суд зазначає наступне. Згідно статті 32 Податкового кодексу України, зміна строку податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту.
Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. В пункті 100.4 ст. 100 Податкового кодексу України зазначені підстави для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Тобто, інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.
Суд вважає за необхідне зазначити, що судом не встановлено виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, посилання на важке фінансове становище як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною, у розумінні ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись 2, 7, 8, 9, 11, 86, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів»про стягнення коштів з банківських рахунків на суму податкового боргу 92 797 грн. 91 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів»кошти за податковим боргом у розмірі 92 797 грн. 91 коп. на бюджетний рахунок № 31116029700005, бюджетна класифікація 14010100, отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області , МФО 828011, з банківських рахунків комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів»:
МФО 328685 ПАТ «Фінбанк» номер рахунку 26009301816, дата відкриття 22.03.2000 р. -українська гривня;
МФО 328209 АБ «Південний» номер рахунку 26007311819801, дата відкриття 12.05.2009 р. -українська гривня;
МФО 351005 АТ «УкрСиббанк» номер рахунку 26008053864001, дата відкриття 26.02.2009 р. -українська гривня;
МФО 351005 АТ «УкрСиббанк» номер рахунку 26009053864000, дата відкриття 26.11.2008 р. -українська гривня;
МФО 328209 АБ «Південний» номер рахунку 26041311819801, дата відкриття 01.02.2011 р. -українська гривня;
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у порядку визначеному ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «26»липня 2012 року об 11 год. 15 хв.
Суддя Я.В. Балан