Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5378/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Горпенюк О.А.
при секретарі судового засідання: Марковій О.О.
за участю сторін:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Андрош А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Комунального підприємства «Алчевськпастранс» до Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення № 178 від 17.02.2012 року, -
В С Т А Н О В И В:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Алчевськпастранс» до Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення № 178 від 17.02.2012 року
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
22 лютого 2011 року КП «Алчевськпастранс» отримало рішення начальника Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Данейко Л.І. № 178 від 17 лютого 2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або невчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до цього Рішення до КП «Алчевськпастранс» застосовано за період з 20.10.2011 року по 14.11.2011 року штраф в розмірі 24478,53 грн. та нараховано пеню в розмірі 4984,30 грн.
Належним чином оформлений та засвідчений посадовими особами обґрунтований розрахунок фінансової санкції та пені підприємству не надано було.
Вважаючи зазначене Рішення незаконним КП «Алчевськпастранс» оскаржило його до Головного управління ПФУ в Луганській області, а згодом до Пенсійного фонду України.
Отримавши Рішення Пенсійного фонду України від 08.06.2012 року про результати розгляду скарги, відповідно до якого скаргу КП «Алчевськпастранс» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без з мін.
Позивач вважає, що Рішення № 178 від 17.02.2012 року підлягає скасуванню, так як належним чином оформлений та засвідчений посадовими особами обґрунтований розрахунок фінансової санкції та пені підприємству не надано було, тому не зрозуміло яку суму повинно було сплатити. Крім того, із оскаржуваного Рішення не зрозуміло яким чином та на підставі яких документів нараховано фінансові санкції та пеня. Підприємство є збитковим та має заборгованість з заробітної плати, але цей факт не був прийнятий Пенсійним фондом до уваги, при винесені оскаржуваного Рішення та розгляді скарги підприємства.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач в судовому засідання адміністративний позов не визнав, надав заперечення на адміністративний позов. Яке обґрунтував наступним.
Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пункту 1 (крім аб. 7) ч. 1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної аб. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Згідно ч.ч. 5, 7, 8 ст. 9 цього Закону сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунок територіальних органів Пенсійного фонду, відкритих в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Оскільки позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок за вересень 2011 року, управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області правомірно застосовано штраф та пеню.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
В судовому засідання встановлено, що Комунальне підприємство «Алчевськпастранс» є юридичною особою, що підтверджується довідкою АБ № 071093 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Комунальне підприємство «Алчевськпастранс» знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Алевську Луганської області.
Комунальне підприємство «Алчевськпастранс» отримало від Управління Пенсійного фонду України в м. Алевську Луганськоїобласті Рішення № 178 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або невчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.02.2012 року (а.с. 5).
Комунальне підприємство «Алчевськпастранс» є юридичною особою, що підтверджується довікою АБ № 071093 з ЄДР підприємств та організацій України.
Відповідно до цього Рішення до Комунального підприємства «Алчевсткпастранс» застосовано за період з 20.10.2011 року по 14.11.2011 року штраф в розмірі 24478,53 грн. та нараховано пеню в розмірі 4984,40 грн.
Не погодившись з Рішенням № 178 від 17.02.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області Комунальне підприємство оскаржило його до Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду Україні в м. Алчевську Луганської області.
13.06.2012 року позивач отримав Рішення № 1347/09-10 від 08.06.2012 року про результати розгляду скарги, яким Рішення № 178 від 17.02.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області залишено без змін, а скаргу Комунального підприємства «Алчевсткпастранс» - без задоволення (а.с. 4)
Посилання позивача, що Рішення № 178 від 17.02.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області є незаконним та підлягає оскарженню, так як підприємству не був наданий розрахунок штрафної санкції та пені, та з оскаржуваного Рішення не зрозуміло, яку саме суму та згідно яких документів нараховано Пенсійним фондом та необхідно сплатити Комунальному підприємству «Алчевськпастранс», суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку відсотка недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбачено цим Законом, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пункту 1 (крім аб. 7) ч. 1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної аб. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Згідно ч.ч. 5, 7, 8 ст. 9 цього Закону сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунок територіальних органів Пенсійного фонду, відкритих в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Суд прийшов до висновку, що законодавством закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фону, але не закріплено обов'язок Пенсійного фонду додатково надавати розрахунок пені та штрафних санкцій, у разі несвоєчасної сплати єдиного внеску платником єдиного внеску.
Також з Рішення № 178 від 17.02.2012 вбачається, що у зв'язку з не сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2011 року, відповідачем нараховано штраф (10%) в сумі 24478,53 грн. та нараховано пеню (0,1% суми недоїмки) за період з 20.10.2011 по 14.11.2011 в сумі 4984,80 грн.
Посилання позивача, що згідно Рішення № 178 від 17.02.2010 не вбачається згідно яких документів нараховано штраф та пеню, позивач не вважає підставою для скасування оскаржуваного рішення, так як позивач, у рази незрозумілості суми боргу або не погодження з нею, мав право звернутися до Пенсійного фонду за роз'ясненням або з питанням, щодо проведення звірки, проте не скористався цим правом, а оскаржив Рішення до пенсійного органу.
Щодо посилання позивача на важкий фінансовий стан (підприємство є збитковим, має заборгованість з заробітної плати), суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 12 ст. 9. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Щодо посилання позивача, що відповідачем не було встановлено чи наявні у підприємства зобов'язання щодо виплати заробітної плати (доходу), а також зобов'язання із сплати податків, інших обов'язкових платежів, суд прийшов до висновку, що законодавством не встановлено обов'язку пенсійного фонду встановлювати вищезазначені підстави, так як згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" закріплено лише обов'язок платника в строк та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок.
Суд зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто законодавство передбачає обов'язок платника єдиного внеску сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, а не право. Щодо посилання позивача на тяжкий фінансовий стан, суд вважає, що це не є підставою для скасування Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тим паче Рішення про результати розгляду скарги.
Також суд прийшов до висновку, що тяжкий стан платника єдиного не внеску не є підставою для не застосування до підприємства штрафних санкцій, так як законодавством України закріплено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Суд вважає, що позивач не надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про визнання незаконним та скасування Рішення № 178 від 17.02.2012 року, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
Позивачем при поданні адміністративного позову в порушення вимог ч. 3 статті 106 КАС України позивачем до позовної заяви не додану документу про сплату судового збору, та не зазначено обставин не сплати.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач просить, визнати протиправним та скасувати Рішення УПФУ в м. Алчевську Луганської області від 17.02.2012 № 178, згідно якого Комунальному підприємству «Алчевськпастранс» нараховано штраф в сумі 24478,53 грн. та нараховано пеню за період з 20.10.2011 по 14.11.2011 в сумі 4984,80 грн.
Відповідно до листа лист ВАСУ № 165/11/13-12 від 18.01.2012 року адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо.
Отже за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновими.
Тому позивач до адміністративного позову повинен був подати платіжне доручення на підтвердження сплати розміру судового збору, передбаченого Законом України "Про судовий збір", як для позовної заяви майнового характеру.
Згідно Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Так як позивачем при поданні адміністративного позову не подано документ про сплату судового збору, та позов ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд стягує з позивач судовий збір не сплачений ним при поданні позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 88, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Алчевськпастранс» до Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення № 178 від 17.02.2012 року відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Алчевськпастранс» на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 294,63 (Двісті дев'яносто чотири грн. 63 коп.) гривні.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя О.А. Горпенюк