ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2012 р. (15:10) Справа №2а-14845/11/0170/24
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим
до до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення
за участю:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився
Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з адміністративним позовом Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 5187,96 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у зв'язку з неналежним виконанням податкових зобов'язань має податковий борг на загальну суму 5187,96 грн., який складається із заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1410,18 грн., прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності в сумі 2077,98 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1699,80 грн. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми з розрахункових рахунків у банку, відкритих на ім'я відповідача у судовому порядку.
У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, правом надати заперечення не скористався.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутністю сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 2, п. 7 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 6, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 (далі - Закон № 509) на органи податкової служби України покладені функції держави в здійсненні контролю за дотриманням податкового законодавства, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів. Статус державної податкової служби як органу, уповноваженого на виконання функцій держави, визначений ст.ст. 8-10 вказаного Закону. При здійсненні своєї діяльності державні податкові інспекції виконують надані законом повноваження органу виконавчої влади.
Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим у відносинах із ФОП ОСОБА_1., під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання при здійсненні ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його у якості підприємця без статусу юридичної особи.
Судом встановлено, що з 09.08.1999 року ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим у якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В02 № 800135 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5,7).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач станом на 19.10.2011 року перебуває на податковому обліку з 09.08.1999 року, про що свідчить довідка позивача від 10.11.2011 року № 21461/10/29-0 (а.с. 8).
Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання та зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього чинним законодавством у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 26.06.1991 року № 1251-XII (далі - Закон № 1251), який діяв на час виникнення спірних відносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
З 16.06.2011 року по 30.06.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим на підставі направлення від 16.06.2011 року № 370/17-1 та згідно з наказом від 30.04.2011 року № 402 проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово -господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1. вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Перевірку проведено в присутності та з відома відповідача.
За результатами перевірки позивачем складений акт від 07.07.2011 року № 538/17-1/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (а.с. 9-16).
Актом перевірки зафіксовані порушення:
- п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в результаті чого встановлено заниження ПДВ у сумі 5646,00 грн., у т.ч.: лютий 2010 рік на суму 976,00 грн., квітень 2010 рік на суму 1269,00 грн., липень 2010 рік на суму 1146,00 грн., жовтень 2010 рік на суму 512,00 грн., грудень 2010 рік на суму 1743,00 грн.;
- ч. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 та п.п. 19.1 а) п. 19.1 ст. 19 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 3 кв. 2010 року в сумі 1243,65 грн., у т.ч.: 3 кв. 2010 року на суму 859,65 грн., 4 кв. 2010 року на суму 384,00 грн.;
- п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР встановлено не зберігання книги обліку розрахункових операцій № 0106002564 «р»/7;
- п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР у книзі обліку розрахункових операцій до РРО фіскальний номер 01060022564 встановлено відсутність чотирьох фіскальних звітних чеків.
Акт перевірки відповідач отримав 07.07.2011 року, про що свідчить особистий підпис останнього в акті документальної перевірки (а.с. 16). На зазначений акт відповідач заперечень не надавав та не оскаржував порушення, встановлені у ньому.
На підставі встановлених у акті перевірки порушень законодавства позивачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 13.07.2011 року №№ 0001121701, 0001131701, 0001141701, 0001151701 (а.с.17-20).
Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Проте, актом перевірки встановлено порушення п. 6 ст. 3 Закону № 265, а саме: не зберігання відповідачем книги обліку розрахункових операцій № 0106002564 «р»/7 (а.с. 15-16).
Згідно з п. 3 ст. 17 Закону № 265 у разі не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 гривень.
Податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2011 року № 0001151701 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 340,00 грн. (а.с. 20).
Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 13.07.2011 року, що підтверджується особистим підписом останнього (а.с. 20).
У встановлені законом строки вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржено не було.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Однак, актом перевірки встановлено відсутність у книзі обліку розрахункових операцій чотирьох фіскальних звітних чеків від 21.05.2010 року № 676, від 18.07.2010 року № 681, від 23.09.2010 року № 706, від 30.11.2010 року № 724, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону № 265.
Згідно з п. 4 ст.17 Закону № 265 за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій передбачена фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 4 х 340,00грн. = 1360,00 грн.
Податковим повідомленням - рішенням від 13.07.2011 року № 0001141701 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 1360,00 грн. (а.с.19). Із зазначеної суми відповідачем сплачено 0,20 грн. (а.с. 22, 39).
Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 13.07.2011 року, що підтверджується особистим підписом останнього (а.с.19).
У встановлені законом строки вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржено не було.
Відповідно до ст. 25 Закону № 265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у 10-тиденний термін суму штрафних (фінансових) санкцій у повному обсязі до державного бюджету не перерахував.
Отже, виходячи з викладеного, сума заборгованості за фінансовими санкціями, передбаченими податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0001141701, 0001151701 є законною, обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Актом перевірки встановлені порушення п.п. 7.3.1. п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).
Згідно з п. 2.1. а) ст. 2 Закону № 168, що діяв на час вчинення правопорушення, платником податку є особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку та яка відповідно до ст. 10 Закону № 168 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, контроль за правильністю чого здійснюється відповідним податковим органом.
Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3. Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем завищено податковий кредит, а саме: включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними. У зв'язку з цим, занижений податок на додану вартість на суму 5646,00 грн., у т.ч.: у лютому 2010 року на суму 976,00 грн., у квітні 2010 року на суму 1269,00 грн., у липні 2010 року на суму 1146,00 грн., у жовтні 2010 року на суму 512,00 грн., у грудні 2010 року на суму 1743,00 грн. (а.с. 13-14).
Податковим повідомленням - рішенням від 13.07.2011 року № 0001131701 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7057,50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 5646,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1411,50 грн. (а.с.18).
Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 13.07.2011 року, що підтверджується особистим підписом останнього (а.с.20).
У встановлені законом строки вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржено не було.
Приймаючи до уваги набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755 (далі - ПК України) на момент розгляду справи, органи державної податкової служби є контролюючими органами (п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41) та мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції (п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20).
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, позивачем правомірно визначена податкова заборгованість відповідача за основним платежем та застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість на суму 1411,50 грн. (5646 х 25%). На підставі ст. 129 ПК України за порушення строків сплати нарахована пеня в сумі 539,36 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника. Із наведеної суми відповідачем сплачено 540,68 грн. (а.с. 21).
Позивачем у акті перевірки встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі - Декрет КМУ № 13-92) та п.п. 19.1 а) п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі - Закон № 889).
Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону № 889 платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та є відповідальним за їх нарахування, утримання та сплату до відповідних бюджетів (п.17.2 ст. 17). Таким платником податку є в тому числі податковий агент, тобто, відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України № 889, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Такий платник податку зобов'язаний вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит, про що зазначено в п. а) п.19.1 ст. 19 Закону № 889.
Статтею 13 розділу ІV Декрету КМУ № 1392 (який був чинний на момент виникнення правопорушення) визначено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету КМУ № 1392 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Так, у п.п. 2.1.3 акту перевірки зазначено, що відповідач невірно визначив оподатковуваний дохід, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 1243,65 гривень., в т.ч. 3 квартал 2010 року на суму 859,65 грн. та 4 квартал 2010 року на суму 384,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем несплачені самостійно задекларовані суми за декларацією від 07.02.2011 року № 2479 в сумі 521,65 грн. та уточнюючою декларацією від 18.04.2011 року № 3534/К в сумі 376,09 грн. (самостійно наданої платником у квітні 2011 року в якій вказана сума до сплати в розділі ІІІ строка 8 - 1128,27 грн.). У зв'язку з тим, що декларація надана у другому кварталі дана сума розподіляється на другий, третій та четвертий квартали, а саме: 1128,27 грн./3 квартали = 376,09 грн. щоквартально.
Пеня згідно картки особового рахунку складає 90,53 грн.
Податковим повідомленням - рішенням від 13.07.2011 року № 0001121701, збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 1243,65 грн. (а.с.17). Із зазначеної суми відповідачем сплачено 153,94 грн.
Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано відповідачем 13.07.2011 року, що підтверджується особистим підписом останнього (а.с.20).
У встановлені законом строки вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржено не було. Отже, виходячи з викладеного, заборгованість за податковими повідомленнями - рішеннями №№ 0001121701, 0001131701 є законною, обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, відповідач повинен сплатити до бюджету суму збільшеного податкового зобов'язання з ПДФО у розмірі 2077,98 грн.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 17.05.2011 р. № 282, яка була отримана відповідачем 27.05.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого орган.
Відповідач у 10-тиденний термін нараховані суми грошових зобов'язань у повному обсязі до державного бюджету не перерахував.
Згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим кодексом України (пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги те, що сума податкового боргу в розмірі 5187,96 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з розрахункових рахунків банків, обслуговуючих фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2, АР Крим ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023) податкову заборгованість у загальній сумі 5187,96 гривень:
- в дохід державного бюджету м. Керчі АР Крим (р/р 3118029700019 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740946, код платежу 14010100) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1410,18 гривень;
- в дохід державного бюджету м. Керчі АР Крим (р/р 33215801700019 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740946, код платежу 11010200) заборгованість з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності у сумі 2077,98 гривень;
- в дохід державного бюджету м. Керчі АР Крим (р/р 31118104700019 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740946, код платежу 21080900) заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1699,80 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.