апеляційний суд автономної республіки крим
Справа № 22-5968/06р. Голов. 1 інст.- Павловська І.Г.
Доповідач - Сокол B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 10 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:
Головуючого, судді Берещанської І.І.,
Суддів Новікова Р.В., Сокола B.C.
При секретарі Бахтагарєєвій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сакської міської ради про усунення перешкод до одержання державного акту на землю за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_102 березня 2005 року звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить АДРЕСА_1 у місті Саки. Здійснюючи приватизацію земельної ділянки, яка рішенням Сакської міської ради від 29.12.2003 року була безоплатно передана їй у власність при зборі матеріалів для землевідведення відповідач, як суміжний землекористувач, відмовився підписати погодження меж земельної ділянки за надуманими причинами. Вважає таку відмову незаконною, оскільки ті границі, які були встановлені органами землевпорядження при розробці технічної документації, не зачіпають границі земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2, тому просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у приватизації земельної ділянки та одержання державного акту на землю площею 543 кв.м.
При розгляді справи позивачка доповнювала (а.с.44, 54) свої позовні вимоги та просила визнати відмову відповідача ОСОБА_2 щодо погодження меж земельної ділянки необгрунтованою, визнати недійсною відмову Сакської міської ради в розгляді заяви про передачу їй у приватну власність земельної ділянки загальною площею 543 кв.м. у розмірах ліній - 16,04; 36,97; 12,87; 5,15; 1,99; 2,13; 0,87; 20,59; 6,00 м без погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем ОСОБА_2, зобов'язати Сакеьку міську раду без вказаного погодження розглянути питання про передачу їй у приватну власність земельної ділянки загальною площею 543 кв.м. у розмірах ліній - 16,04; 36,97; 12,87; 5,15; 1,99; 2,13; 0,87; 20,59; 6,00 м. без погодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем ОСОБА_2
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за їх необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_126 травня 2006 року подал., заяву про апеляційне оскарження рішення суду, а 15 червня 2006 року принесла апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В засіданні суду апеляційної інстанції адвокат позивачки ОСОБА_3доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що додатковим підставами для скасування рішення суду являється те, що ОСОБА_4 не являється суміжним землекористувачем і справу належало розглядати за правилами Кодексу Адміністративного судочинства України.
Представник позивачки ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги в її межах.
Відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти доводів апеляційної скарги по суті дав пояснення про те, що відповідно до статі 120 Земельного кодексу України він являється суміжним з позивачкою землекористувачем, позивачка намагається приватизувати частину його земельної ділянки, оскільки, одержавши дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 524 кв.м., хоче приватизувати земельну ділянку загальною площею 543 кв.м.
Заслухавши суддю-доповідача, приймаючих участь в судовому засіданні осіб, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін за наступними підставами.
Суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов вірного висновку про наступне.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позивачці за договором купівлі-продажу від 22.03.1983 року (а.с.5-6) належить домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Саки. Відповідно до зазначеного договору домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 524 кв.м., до рішення Сакської міської ради від 29.12.2003 року (а.с.7) - ОСОБА_1 передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку розміром 524 кв.м. по АДРЕСА_1
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1просить зобов'язати Сакську міську раду без погодження меж земельної ділянки з відповідачем ОСОБА_1, який являється власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Саки, розглянути питання про передачу їй у приватну власність земельної ділянки загальною площею 543 кв.м. у розмірах ліній - 16,04; 36,97; 12,87; 5,15; 1,99; 2,13; 0,87; 20,59; 6,00 м. Вимоги позову являються незаконними.
Відповідно до положень Земельного Кодексу України земля являється основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами з метою не завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі, забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Вимагаючи від Сакської міської ради затвердити технічний звіт земельної ділянки площею 543 кв.м. позивачка не врахувала насамперед положення Конституції України, відповідно до статті 19 якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Повноваження міських рад у галузі земельних відносин виходять із Земельного Кодексу України і Закону України „Про місцеве самоврядування".
Згідно до п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, вирішення земельних спорів.
Рішення Сакської міської ради від 29.12.2003 року (а.с.7) ОСОБА_1не оскаржувала, що має правове значення для вирішення спору виходячи із положень статті 40 Земельного Кодексу України про те, що лише за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Крім того, ОСОБА_1також не оскаржила акт встановлення і узгодження в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки (а.с.12), відповідно до якого 15 жовтня 2004 року узгоджена межа з домоволодінням ОСОБА_2 по дерев"яному забору і стінам будівель, тоді як вимоги позову грунтуються на даних кадастрової зйомки з межею на відстані 0,70 м від сараю літер „Г".
Поняття і зміст землеустрою передбачено вимогами статті 184 Земельного кодексу України, що включає в тому числі складання проектів відведення земельних ділянок, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею, складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових.
Розгляд і затвердження землевпорядної документації передбачено статтею 186 Земельного Кодексу України, а відповідно до п. „б" ч.2 ст. 198 Земельного кодексу України при виконанні комплексу робіт для визначення та відновлення меж земельної ділянки необхідне узгодження меж земельної ділянки із суміжними власниками і землекористувачами.
Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 № 43 (далі Інструкція) розробляється технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку, пункт 1.16 цієї ж інструкції передбачає перелік документів, що становить технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку, відповідно до пункту 1.17 цієї Інструкції до технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність.
Порядок складання державного акта і послідовність робіт встановлені пунктами 2.1, 2.3, 2.4,26 Інструкції.
Колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи стосуються того, що ОСОБА_1 сперечається з відповідачем за межі належної їй земельної ділянки. Даний висновок суду виходить також із аналізу змісту відповіді ОСОБА_1 першого заступника Сакського міського голови від 01 листопада 2005 року (а.с.45) і позиції представника Сакської міської ради в суді першої інстанції, відповідно до яких вбачається, що Сакською міською радою позовні вимоги не визнані, що фактично сторони сперечаються між собою про межі належних їм земельних ділянок.
Крім того колегія судців вважає за необхідне зазначити, що позивачка вимагає визнати недійсною відмову Сакської міської ради в розгляді заяви про передачу їй у приватну власність земельної ділянки загальною площею 543 кв.м., яка міститься у відповіді першого заступника
Сакського міського голови від 01 листопада 2005 року ОСОБА_1 (а.с.45). Із аналізу змісту даної відповіді вбачається, що Сакська міська рада розглянула заяву про затвердження технічного звіту і відмовила в узгодженні і затвердженні технічної документації земельної ділянки без узгодження меж зі всіма суміжними землекористувачами. Сама по собі дана відповідь правових наслідків не породжує, тому що не являється індивідуально-правовим актом в розумінні п. 10 ч. 2 статті 16 Цивільного Кодексу України, тому дана відповідь не може бути оскаржена до суду.
При зазначених вище обставинах судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що права позивачки не порушені і не підлягають захисту.
Інші доводи апеляційної скарги теж не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, передбачених ст. 311 цього ж Кодексу підстав для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд колегія суддів при розгляді апеляційної скарги не встановила.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2006 року відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді:
Берещанська І.І. НовіковР.В. Сокол B.C.