ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

17 квітня 2012 р. 16:41 Справа №2а-15730/10/7/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд"

до Державного інспектора відділу держкомзема в Кіровському районі Управління державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель Рескомзема АРК Дудінеця Миколи Івановича, Відділу державного комітету в Кіровському районі управління державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підприємство «Лімб»

про визнання протиправним та скасування припису

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Матяш Р.В.

відповідачі - не з'явилися

третя особа - не з'явилася

Обставини справи: Дочірнє підприємство «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора Відділу Держкомзему в Кіровському районі Управління Державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим Дудинця Миколи Івановича, Відділу державного комітету в Кіровському районі управління державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача №000430 від 28.10.10р., а також стягнути на користь позивача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що припис відповідача про усунення порушень земельного законодавства прийнятий необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, оскільки земельна ділянка, правомірність користування якої перевірялася відповідачем, використовується позивачем за наявністю встановлених законодавством підстав, що дають позивачу право на таке користування. Позивач надав додаткові пояснення по справі (а.с.66,121).

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час дату та місце його проведення повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. У судових засіданнях, які відбулися раніше відповідачі проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час дату та місце його проведення повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» є юридичною особою, державна реєстрація якої здійснена Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 12.09.1997р. (а.с.19).

Головним державним інспектором Відділу Держкомзему в Кіровському районі Дудінцем М.І., в.о. начальника ВДСБЕЗ Судакського МВ ГУМВС України в АР Крим Сідоровим А.В., землеустроітелем ТОВ «Керч Альфа Проект» Гадюковим В.І. була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Дочірнього підприємства «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд», в результаті якої був складений акт від 28.10.2010р. (а.с.24).

Відповідно до складних акту перевірки та акту обстеження земельної ділянки встановлено самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,2406 га та зроблено висновок, що земельна ділянка, розташована на землях лісогосподарського призначення Первомайської сільської ради, поза межами населених пунктів, орієнтованою площею 1,2406 га самовільно зайнята та використовується ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» для видобування нерудних корисних копалин.

За результатом проведеної перевірки відповідачем був прийнятий припис від 28.10.2010р. №000430 (а.с.20). В приписі встановлено, що земельна ділянка, розташована на землях лісогосподарського призначення Первомайської сільської ради, поза межами населених пунктів, орієнтованою площею 1,2406 га самовільно зайнята та використовується ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» для видобування нерудних корисних копалин. Також приписом зобов'язано позивача усунути допущене порушення до 27.11.2010р.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що висновку про вказане порушення відповідач дійшов в результаті встановлення фактичного використання позивачем земельної ділянки поза межами земельної ділянки, яка була надана позивачу в оренду. Тобто в результаті виходу позивача за межі встановленої в натурі (на місцевості) земельної ділянки, яка надана йому в користування.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Кіровською районною державною адміністрацією 04.09.2003р. (а.с.35-36) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 13,2397 га з земель Первомайської селищної ради. Договір був зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Перед укладенням договору був розроблений проект відведення земельної ділянки ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» для експлуатації кар'єру Грушевського родовища на території Первомайської сільської ради Кіровського району АР Крим.

З документів проекту відведення вбачається, що його розробка здійснена підприємством «Лімб» на підставі замовлення позивача та за договором укладеним між позивачем та цим підприємством.

Згідно до висновку Кіровського районного відділу земельних ресурсів від 13.11.2002р. (а.с.88), Кіровський районний відділ земельних ресурсів, за наслідком розгляду матеріалів відведення земельної ділянки, узгодив його та вказав, що вважає можливим відвести земельну ділянку площею 13,2397 га у тимчасове користування на умовах оренди, у тому числі за угіддями: землі комерційного використання.

Згідно до технічного звіту встановлення в натурі та узгодження меж земельної ділянки ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» для експлуатації кар'єру (а.с.103), начальник Кіровського відділу земельних ресурсів К.П. Гордеєва, голова Первомайської сільської ради Л.Т. Білоглазов, інженер - землевпорядник підприємства «Лімб» А.П. Маслюк, начальник ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» Ю.В. Фесенко, а також суміжні власники та землекористувачі: директор Старокримського лісхозу Котюк, здійснили встановлення та узгодження меж земельної ділянки ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» для експлуатації кар'єру.

Даним актом встановлено, що площа ділянки складає 13,2397 га. Також актом зафіксовано, що межові знаки, якими закріплена земельна ділянка, у якості 16 од. вказані представникам в натурі. Відповідальність за збереження мужевих знаків покладається на начальника ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд».

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного припису) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 182 ЗК України встановлено, що мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Підпунктом «е» ч. 1 ст. 184 ЗК України встановлено, що землеустрій передбачає, зокрема, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010р. №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686, визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Згідно до положень 1.2. Інструкції, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно до п. 1.3. Інструкції, у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки; межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п. 2.1. Інструкції, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України технічної документації із землеустрою....

Пунктом 2.3. Інструкції встановлено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Пунктом 3.12., 3.14. Інструкції встановлено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

З положень вказаних норм вбачається, що реалізація особою права користування земельною ділянкою повинно відбуватися у межах наданих для такого користування. Поряд з цим, для визначення таких меж вони мають бути встановлені в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки визначаються сукупністю ліній, що утворюють замкнений контур. В натурі (на місцевості) закріплення місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється спеціальним знаком встановленого зразка - межовим знаком.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, встановлення або спростування факту використання земельної ділянки з порушенням діючого законодавства судом була призначена комплексна судова будівельна та землевпорядна експертиза, проведення якої доручалося ТОВ "Інститут обліку та аудиту".

З висновку експертизи від 03.01.2012р. №49 (а.с.198-203) вбачається, що експертизою були встановлені наступні фактичні дані:

- винос в натуру меж земельної ділянки Грушевського кар'єру, згідно проекту відведення та технічної документації з перенесення в натуру проекту відведення, які виконувалися підприємством «Лімб» у 2002 -2003р.р. виконаний неправильно по усім 16 точкам відведеної земельної ділянки;

- не підтверджується висновок перевірки Відділу Держкомзему в Кіровському районі Управління Державної інспекції по контролю за використанням і охороною земель Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим про самовільне зайняття та використання ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» земельної ділянки, розташованої на землях лісного фонду Первомайської селищної ради, за межами населеного пункту, орієнтованою площею 1,2046га;

- фактичне розташування 16-ти межових знаків не відповідає координатам, вказаним у проекті відведення земельної ділянки ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд»;

- фактичне використання земельної ділянки ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» не відповідає межам, встановленим проектом відведення. Площа, яка використовується за межами, встановленими проектом відведення складає 0,4469 га, так як земельна ділянка використовується у межах встановлених межових знаків. Розбіжність у даній площі, викликана неправильним виносом в натуру підприємством «Лімб» у 2003 р. земельної ділянки ДП «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд». Площа, яка використовується за межами, встановленими проектом відведення, може знаходитися у допустимих межах погрішності для даної місцевості.

Висновок експертизи суд вважає повним та обґрунтованим і приймає в якості належного доказу по справі. Відповідачами не надано даних, які б спростували викладені в експертному висновку дані.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що земельна ділянка використовувалася позивачем не у межах встановлених проектором відведення земельної ділянки, але при цьому у межах встановлених на місцевості (в натурі), які закріплені межовими знаками.

Використання земельної ділянки поза межами встановленими проектом відведення відбулося в результаті помилок допущених виконавцем (юридичною особою, проводила роботи із землеустрою) підприємством «Лімб», а не з причини навмисного виходу позивачем за межи ділянки визначеної проектом відведення.

Слід звернути увагу на те, що з урахуванням вказаних вище норм, не існує інших підстав для позивача для визначення ним на місцевості меж земельної ділянки, якою він має право користуватися, ніж та територія, що встановлена межовими знаками.

Встановлений діючим законодавством порядок фактичного використання земельних ділянок не дає можливості землекористувачу за даними проекту відведення земельної ділянки самостійно встановлювати її межі на місцевості (в натурі).

Вказане свідчить, що позивач користувався земельною ділянкою в межах визначених на місцевості (в натурі), що виключає з його боку наявність порушення, встановленого проведеною перевіркою.

Також слід відзначити необґрунтованість висновків перевірки через встановлення нею використання земельної ділянки поза межами встановленими проектом відведення орієнтованою площею 1,2406 га, тоді як за даними експертизи, такий показник складає 0,4469га.

Діючим законодавством суд не наділений повноваженнями встановлювати відповідальність за порушення вимог земельного законодавства та видавати відповідні акти (рішення) з цих підстав, отже встановлення судом фактичного використання земельної ділянки поза відведеними межами, але при цьому у розмірі, що є меншим ніж встановлено компетентним органом свідчить про необґрунтованість та є наслідком визнання протиправним припису відповідача в цілому.

Вказані обставини свідчать про необґрунтованість висновків перевірки та про протиправність прийнятого за її результатами припису, якій підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд вважає неспроможними доводи відповідачів, по яких вони просять відмовити у задоволенні позову.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 23.04.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Відділу Держкомзему в Кіровському районі Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 28.10.2010р. №000430.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Шляхове - будівельне управління №45 ВАТ «Південшляхбуд» 3,40грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Відділу Держкомзему в Кіровському районі Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.