УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 року жовтня місяця «02» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Волковій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними і донарахування розміру пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ялтинського міського суду від 18 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними і донарахування розміру пенсії. Вимоги мотивовані тим, що він являється військовим пенсіонером, інвалідом П групи, учасником Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, прослужив у Збройних Силах 36 календарних років 04 місяців, має 37 років 05 місяців пільгових, звільнений в запас 09.02.1976 року за ст. 59 п. „а" - за віком, знаходиться на пенсійному забезпеченні у Військовому комісаріаті АРК. При нарахуванні йому пенсії відповідачем з 01.03.2001 року не було враховано розмір щомісячної премії 33,3 %, як невід'ємної частини грошового забезпечення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. Відповідач не проводив донарахування і виплату розміру пенсії у відповідності до нормативно-правових актів України, прийнятих у 1999 - 2003 рр: з 01.09.1999 р до 31.12.2002 р - щомісячної надбавки у розмірі 40 % посадового окладу, згідно Указу Президента України № 847/99 від 14.07.1999 р; з 01.01.2003 р - щомісячної надбавки у розмірі 100 %, згідно Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 року; з 01.05.2003 р у розмірі 90 % посадового окладу, згідно Указу Президента України від 05.05.2003 р. В 2005 році відповідачем був зроблений перерахунок пенсії, згідно якого щомісячна надбавка за безперервну службу нараховувалася і виплачувалася йому в розмірі 45 %, замість 90 %. Крім того, призначена пенсія позивачеві виплачується в розмірі 50 % від нарахованої суми. Позивач зазначає, що з 1999 року неодноразово підвищувався розмір грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, однак всупереч ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" розмір його пенсійного забезпечення в даний час встановлено з урахуванням тільки окремих збільшень грошового забезпечення військовослужбовців без урахування в повному обсязі збільшення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Указів Президента України.
Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що
пенсійна справа позивача була перевірена і встановлено, що пенсія з 01.01.2005 року
обчислена відповідно до Закону України „Про внесення змін у ст. 43 Закону України „Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", з відповідних сум посадового окладу та
Справа № 22-5298/2006 р Головуючий в 1 інстанції Земляна Г.В.
Доповідач Горбань В.В.
окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років обчисленої із цих окладів, надбавок за вчене звання і науковий ступень, кваліфікацію та умови служби, надбавок до грошового забезпечення. 22.03.2005 року набув чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік", що обмежувала розмір надбавки за безперервну службу при обчисленні пенсій. Відповідно до цього проведено перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, звільненим до 01.01.2005 року, з урахуванням щомісячної надбавки за безперервну військову службу в розмірі 100 % від максимального розміру цієї надбавки, встановленого відповідними актами законодавства України.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам та вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 195, 200 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги; апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог та їх недоведеності. З такими висновками суду погоджується колегія судців, оскільки вони відповідають матеріалат*
Так судом встановлено, що позивач з жовтня 2000 року є пенсіонером Міністерства оборони і йому було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з чинного на той час пенсійного законодавства.
Указами Президента України від 14.07.1999 року, 23.02.2002 року № 173 та від 05.05.2003р. № 389 була передбачена 40 % і 100% надбавка та надбавки за безперервну службу; постановою Кабінету Міністрів України № 829 передбачено виплату премії, зміни в п.З цієї постанови внесено постановами Кабінету Міністрів України від 28.07.2003р. № 1167 і від 30.10.2004 р. № 1473. Самі посадові оклади, оклади за спеціальне звання та надбавки за вислугу років залишилися незмінними, на рівні який існував до видання Указів.
Відповідно до вимог ч. З ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Сам закон не встановлює будь яких обмежень щодо розміру пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останню штатну посаду, займаною перед звільненням; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання, науковий степінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останніх календарних місяці служби підряд перед звільненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови № 4 від 15.04.2005 року "Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб", законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХП, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій. Закон № 1769-IV, який набрав чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають
Таким чином, виходячи з наведених обставин слідує, що надбавки і премія, запроваджені Указами Президента України від 14.07.1999 року, 23.02.2002р. та від 05.05.2003р., постановою Кабінету Міністрів України № 829 відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження. Оскільки позивач цих виплат не отримував під час проходження служби, а тому дія вищевказаних Указів і постанови Кабміну на нього не поширюється.
Згідно із п. 2 розділу 11 Заключних положень Закону України „Про внесення змін в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, яким раніше було призначено пенсії згідно з вищевказаним законом, з 01 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій і виплату 50% від суми перерахованої пенсії, а з 01 січня 2006 року - 100% цієї суми.
Закон України „Про внесення змін в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" набрав чинності з 01.01.2005р. і зворотної сили не має.
З урахуванням наведеного, колегія вважає, що доводи апелянта про незаконність рішення суду першої інстанції, порушення судом його конституційних прав неспроможні.
Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги не має.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.