Справа № 2506/3494/2012 провадження № 10/2590/133/2012 Головуючий у І інстанції Стебліна А.В.
Категорія - Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіНавозенко Л. С.
суддів Акуленко С.О., Лазоренко М.І.
за участю прокурора Подоприхіна М. Г.
особи, щодо якої порушено
кримінальну справу ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2
на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2012 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого в о.в.с. СВ Управління Служби безпеки України в Чернігівській області Омельяненко Д.А. від 27 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, залишена без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд послався на те, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи органом досудового слідства виконанні в повному обсязі вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України щодо приводів, підстав та порядку порушення кримінальної справи, будь - яких порушень прав особи в інтересах якої оскаржується постанова про порушення кримінальної справи не встановлено, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови не має.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати дану постанову суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Свої вимоги аргументує тим, що на момент винесення постанови минули строки давності, передбачені ст.49 КК України, а розмір інкримінованого ОСОБА_2 збитку згідно примітки до ст.364 КК України менший, ніж нижній поріг, з якого наступає кримінальна відповідальність за ст.367 КК України.
Постанова винесена слідчим в порушення ч.2 ст.97 КПК України з перевищенням своїх повноважень, тобто справу порушено некомпетентною особою.
Джерела даних, з яких слідчий дійшов висновку про наявність підстав для порушення кримінальної справи, є незаконними. Так, судово-технічна та судово-економічна експертизи, призначені слідчим без порушення кримінальної справи за даним фактом та проведені практично за рік до винесення оскаржуваної постанови. Судово-технічна експертиза проведена експертом без попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.
Призначаючи судові експертизи, слідчий порушив права ОСОБА_2 на захист, позбавивши останнього права знати, що проти нього ведеться розслідування та прав, передбачених ст.197 КПК України при призначенні експертиз.
З моменту винесення постанови по справі не проведено жодних слідчих дій, строк слідства на момент розгляду скарги судом першої інстанції закінчився і ОСОБА_2 не повідомлений про продовження строків слідства.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію та просили її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора про безпідставність апеляції, вивчивши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, з'ясувати: чи були наявними на час порушення справи передбаченні ч.1 ст.94 КПК України, приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, щоб вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, суд цих вимог закону дотримався, оскільки перевірив повноваження особи, яка порушила кримінальну справу, дослідив матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, дав їм відповідну оцінку і належним чином мотивував свої висновки.
Так, приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 стало безпосереднє виявлення органом досудового слідства при розслідуванні кримінальної справи порушеної 13 жовтня 2010 року за фактом розтрати службовими особами ДП „Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" державних коштів шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України ознак злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, а підставою - висновки технічної та судово-економічної експертизи, а також показання свідків.
Таким чином, судом вірно визнано вказані приводи та підстави достатніми і законними для порушення кримінальної справи.
Колегія суддів вважає, що позбавлені підстав доводи апелянта про безпідставність порушення щодо нього кримінальної справи нібито через не дотримання слідчим передбаченого ст. 97 КПК України строку для її порушення, оскільки перевірка, результати якої в подальшому стали підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, проводилася в ході розслідування кримінальної справи, порушеної 13 жовтня 2010 року за фактом розтрати службовими особами ДП „Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" державних коштів шляхом зловживання службовим становищем, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, в рамках цієї ж кримінальної справи були проведені і зазначені вище експертизи.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова була винесена уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Доказів про незаконність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи в судовому засіданні не встановлено. Твердження викладенні скаржником в скарзі, а також в судовому засіданні та апеляції щодо обставин злочину, можуть бути перевірені тільки під час розслідування кримінальної справи у відповідності з вимогами ст.ст. 4, 22, 64 КПК України.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції в тій частині, що слідчий СБУ не має права розслідувати дану справу. 29 березня 2012 року /а. с. 29/ заступник прокурора області своєю постановою доручив розслідування даної справи слідчому відділу Управління СБ України в Чернігівській області.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке скасуванню не підлягає.
Підстав для задоволення апеляції не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2012 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи - без зміни.
СУДДІ:
Навозенко Л.С. Акуленко С.О. Лазоренко М.І.