АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7
Справа № 22-1339/06 Головуючий у 1 інстанції - Король Ю.А.
Категорія - Доповідач - Леско В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року. Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючого - Леска В.В.
суддів - Готри Т.Ю., Мацунича М.В.
при секретарі - Боклах Г.І. з участю ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2розглянувпш у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_2, які представляють інтереси позивача ОСОБА_4, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5про визнання недійсним шлюбу, укладеного 1 лютого 1996 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, представники ОСОБА_4, порушили питання про скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, укладеного 1 лютого 1996 року у відділі РАГСу Ужгородської міської ради, актовий запис НОМЕР_1, як незаконного та необгрунтованого та направлення справи на новий розгляд.
Межі оскарження - суд не взяв до уваги посилання представників позивача на те, що подружжя жодного дня не проживали разом, приховували від батька дружини та її родичів факт укладення шлюбу, не вели спільного господарства. ОСОБА_5 набагато молодший за ОСОБА_6, прожив з нею у шлюбі і на її утриманні 9 років, що свідчить про корисливість його мотивів при укладенні шлюбу і про відсутність намірів створення сім'ї.
В письмовому запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_7 просить відхилити апеляційну скаргу представників позивача та залишити рішення суду без змін, оскільки не надано доказів на підтвердження позову.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який представляє інтереси апелянтки ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню, виходячи з наступного.
З позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, позов про визнання визнання шлюбу недійсним, укладеного між його донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_5, заявлено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 40 Сімейного кодексу України, згідно якої шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Позивач зазначав, що 12 березня 2002 року отримав довідку ЖРЕР «Оір-Сервіс» про те, що разом із ним проживає донька ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1Надалі він не звертав уваги на те, за яким прізвищем донька була вписана в приватизаційне свідоцтво та договору купівлі-продажу квартир по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м. Ужгороді.
Шлюб, укладений з відповідачем і його донькою, є фіктивним, без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя, тому ОСОБА_5 не має права успадкувати належну доньці частку квартири.
1 квітня 2006 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ФМ № НОМЕР_2 від 8 квітня 2006 року.
Інтереси позивача представляли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, повноваження яких по дорученню після смерті ОСОБА_4 збереглося згідно ч. 2 ст. 248 ЦК України.
Оскільки визнання шлюбу недійсним істотно впливає на майнові відносини, щодо яких допускається правонаступництво, смерть позивача у справі про визнання шлюбу недійсним не є підставою для закриття провадження в справі.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу І-ФМ № НОМЕР_3, виданого 1 лютого 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 1 лютого 1996 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за НОМЕР_1.
На сторінці № 11 паспорта громадянина України ОСОБА_5, виданого 20 лютого 2000 року Ужгородським MB УМВС України в Закарпатській області є відмітка про укладення шлюбу з ОСОБА_6
Відмовляючи в задоволенні позову, суд. вірно виходив із того, що не надано жодних доказів того, що не існувало сімейних стосунків між ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, колеги по роботі ОСОБА_6, підтвердили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 створили сім'ю, проживали з батьком у квартирі на АДРЕСА_3.Кожен день відповідач привозив ОСОБА_6 на роботу і забирав її з роботи. Періодично вони проживали окремо із-за того, що у відповідача не склалися стосунки з батьком ОСОБА_6.
Доводи апелянтів про те, що подружжя жодного дня не проживали разом, приховували факт укладення шлюбу від батька та родичів та не вели спільного господарства спростовуються показами зазначених свідків.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушення норм матеріального чи процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які представляють інтереси позивача ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.