АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7
Справа № 22-1251/06 Головуючий у 1 інстанції - Король Ю.А.
Категорія - Доповідач - Леско В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючого - Леска В.В.
суддів - Купин М.М., Готри Т.Ю.
при секретарі - Боклах Г.І. з участю державного виконавця Бачинського Я.Р., заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою начальника державної виконавчої служби у м. Ужгороді на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 липня 2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Бачинського Ярослава Романовича від 5 квітня 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, скасування постанови та бездіяльність державного виконавця, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 3 липня 2006 року скаргу ОСОБА_1 визнано обгрунтованою, а постанову державного виконавця Бачинського Я.Р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження від 5 квітня 2006 року скасовано.
В апеляційній скарзі державна виконавча служба у м. Ужгороді порушила питання про скасування ухвали суду як незаконної та постановления нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.
Межі оскарження - 9 лютого 2006 року державний виконавець ДВС у м. Ужгороді на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № НОМЕР_1 від 26 січня 2006 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2753 грн. 22 коп. та надав строк до 16 лютого 2006 року для добровільного виконання. Боржник не виконав рішення суду.
Заслухавши доповідача, пояснення Бачинського Я.Р., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2, й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд виходив із того, що державним
виконавцем не надано доказів добровільного виконання рішення, а ОСОБА_1 заявив, що
такого не було з боку державного виконавця ( ст. ЗО ЗУ «Про виконавче провадження).
Необхідності накладати арешт на майно боржника не було, оскільки була можливість його добровільного виконання.
З таким висновком суду не можна погодитися, виходячи з наступного.
З постанови про відкриття виконавчого провадження державного виконавця ДВС у м. Ужгороді Бачинського Я.Р. від 9 лютого 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 надано строк до 16 лютого 2006 року на добровільне виконання рішення суду згідно виконавчого листа № НОМЕР_1 від 26 січня 2006 року.
Копію зазначеної постанови направлено боржникові 14 лютого 2006 року, що вбачається з відмітки на постанові.
Бачинський Я.Р. пояснив, що на копії постанови про відкриття виконавчого провадження є відмітка з датою надіслання такої боржникові і тому копія супровідного листа не виготовляється.
Постановою державного виконавця ДВС у м. Ужгороді від 5 квітня 2006 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, яку 11 квітня 2006 року надіслано боржнику.
З виконавчого провадження НОМЕР_2, початого 6 лютого 2006 року вбачається, що до 5 квітня 2006 року ОСОБА_1 не виконав рішення суду в добровільному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець ДВС у м. Ужгороді Бачинський Я.Р. при примусовому виконанні виконавчого листа № НОМЕР_1, виданого 26 січня 2006 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2753,22 грн. не порушив вимог ст., ст. 30, 50 та 55 Закону України "Про виконавче провадження" і постанова від 5 квітня 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена у відповідності до вимог цього Закону, оскільки в наданий боржникові строк до 16 лютого 2006 року ним не виконано рішення суду в добровільному порядку.
Із зазначеної підстави, відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню, та необхідно ухвалити нову ухвалу про відмову ОСОБА_1 у задоволенні скарги, оскільки підстав для скасування постанови державного виконавця від 5 квітня 2006 року не наведено.
Керуючись ст., ст. 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, ст., ст. 30, 50, 55 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної виконавчої служби у м. Ужгороді задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 липня 2006 року скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_1на постанову державного виконавця ДВС у м. Ужгороді Бачинського Ярослава Романовича від 5 квітня 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, скасування постанови та бездіяльність державного виконавця відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.