Справа 0813/504/2012

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Романько О.О.,

з участю представника позивача Бойченка Д.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»(далі -ПАТ «ПУМБ») до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) в судовому засіданні 25 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У травні 2012 року ПАТ «ПУМБ»(правонаступник закритого акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначило, що між позивачем та ОСОБА_3 18 серпня 2008 року було укладено кредитний договір №6761744, згідно з умовами якого остання отримала у позивача кредит для придбання рухомого майна -автомобіля «Opel»в розмірі 28072 доларів США строком до 18 серпня 2015 року зі сплатою 13,49% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір застави, за умовам якого відповідач ОСОБА_3 передала у заставу банку транспортний засіб, на придбання якого отримала кредит. Крім того, з тією ж самою метою 18 серпня 2008 року банком укладено договір поруки із ОСОБА_2, за яким він зобов'язався відповідати перед позивачем в тому ж обсязі, що і ОСОБА_3.

Починаючи з листопада 2008 року, відповідач допускав істотні порушення умов кредитного договору, у зв'язку із чим додатковими угодами від 12 травня 2009 року до кредитного договору графік повернення кредиту та сплати процентів було змінено.

22 жовтня 2010 року предмет застави (автомобіль) був добровільно реалізований ОСОБА_3. За рахунок отриманих від реалізації коштів були погашені грошові вимоги позивача у сумі 22418 грн. 52 коп. за додатковою угодою №7630183 від 12 травня 2009 року до кредитного договору та 13181 доларів 83 центи США за кредитним договором, а саме, за кредитом -8961 доларів 70 центів США, за процентами -4220 доларів 13 центів США.

Після погашення зазначеної суми за відповідачем ОСОБА_3 станом на 11 квітня 2012 року залишилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 19942 доларів 81 цент США та 23166 грн. 24 коп., у тому числі, заборгованість за кредитом - 16375 доларів 58 центів США, заборгованість за процентами за період з 24 вересня 2010 року по 11 квітня 2012 року -3567 доларів 23 центи США, пеня -20924 грн. 69 коп., штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту -2241 грн. 55 коп..

Посилаючись на те, що після реалізації заставленого майна залишилася заборгованість за кредитом, позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитом.

Одночасно позивач просить вирішити питання про розподіл понесених ним судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача заявлені банком вимоги підтримав у повному обсязі, надавши судові відповідні пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Судом, з врахуванням думки осіб, які з'явилися в судове засідання, задоволено письмове клопотання відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи без її участі, що відповідає положенням стст.158,169 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 позов ПАТ «ПУМБ»не визнали. У письмових запереченнях проти позову зазначили, що з боку позичальника немає вини у простроченні кредиту, оскільки ще у 2009 році банку був повернутий предмет застави. Таким чином, ОСОБА_3 була позбавлена можливості користуватися транспортним засобом, який банк тривалий час умисно не реалізовував, що призвело до прострочення кредиту, а відповідно до виникнення підстав для застосування пені, штрафних санкцій. Крім того, позивачем невірно розраховано суму заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим викладені в позові вимоги не підлягають задоволенню у заявленому розмірі. На порушення умов кредитного договору банком не надсилалися вимоги щодо дострокового повернення кредиту.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, надав судові відповідні пояснення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_2, з'ясувавши позицію відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлені та не оскаржені сторонами ті обставини, що 18 серпня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»(правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ») та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №6761744, згідно з умовами якого остання отримала у позивача кредит для придбання рухомого майна -автомобіля »в розмірі 28072 доларів США строком до 18 серпня 2015 року зі сплатою 13,49% річних (а.с.14,17-21).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18 серпня 2008 року між сторонами було укладено договір застави, за умовам якого відповідач ОСОБА_3 передала у заставу банку транспортний засіб, на придбання якого отримала кредит (а.с.34-38).

Цього ж дня між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки для забезпечення виконання основного зобов'язання за вказаним кредитним договором (а.с.16,29-30).

На виконання п.2.3.2 кредитного договору ПАТ «ПУМБ»своєчасно та в повному обсязі були надані грошові кошти позичальнику ОСОБА_3 шляхом переказу суми кредиту з позичкового рахунку на картковий рахунок відповідача (а.с.22).

Починаючи з 30 листопада 2008 року відповідач ОСОБА_3 припинила виконання зобов'язань за кредитним договором.

Додатковими угодами від 12 травня 2009 року за №7630183 і №7629006 до кредитного договору графік повернення кредиту та сплати процентів було змінено (а.с.23-25,26-28), і, як наслідок, додатковою угодою №7630205 від 12 травня 2009 року до договору поруки у зв'язку із зміною графіку погашення кредиту та процентів було внесені зміни до договору поруки (а.с.31-33).

Відповідач ОСОБА_3 після отримання другого траншу кредиту в розмірі 17550 грн. 90 коп., який було надано з метою погашення частини заборгованості позичальника за раніше отриманим першим траншем кредиту, не вчинила дій щодо виконання зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з цим, банком на адресу відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 були направлені письмові вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, які ними були отримані (а.с.43,44).

Надані позивачем докази спростовують доводи відповідачів про те, що банком на порушення умов кредитного договору не надсилалися вимоги щодо дострокового повернення кредиту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до стст.526,1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається та позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

22 жовтня 2010 року предмет застави (автомобіль) був добровільно реалізований ОСОБА_3. За рахунок отриманих від реалізації коштів були погашені грошові вимоги позивача у сумі 22418 грн. 52 коп. за додатковою угодою №7630183 від 12 травня 2009 року до кредитного договору та 13181 доларів 83 центи США за кредитним договором, а саме, за кредитом -8961 доларів 70 центів США, за процентами -4220 доларів 13 центів США (а.с.).

Як зазначили відповідачі у письмових запереченнях проти позову, з боку позичальника немає вини у простроченні кредиту, оскільки ще у 2009 році банку був повернутий предмет застави (автомобіль). Таким чином, ОСОБА_3 була позбавлена можливості користуватися транспортним засобом, який банк тривалий час умисно не реалізовував, що призвело до прострочення кредиту, а відповідно до виникнення підстав для застосування пені, штрафних санкцій.

Однак погодитися з такими доводами не можна.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК України).

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601,604-609 ЦК України, зокрема за статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Судом встановлена та не оскаржена сторонами та обставина, що саме відповідачем ОСОБА_3, як позичальником за кредитним договором, 22 жовтня 2010 року був добровільно реалізований предмет застави (автомобіль). Відповідачі не надали доказів на підтвердження тієї обставини, що банк тривалий час перешкоджав продажу позичальником предмета застави, чим не виконали вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Саме по собі звернення стягнення на заставне майно у разі, якщо сума коштів, отриманих від його реалізації, не покриває суму заборгованості за кредитом, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України.

Після погашення вищевказаної суми за відповідачем ОСОБА_3 станом на 11 квітня 2012 року залишилася заборгованість за кредитом в сумі 16375 доларів 58 центів США та за процентами за період з 24 вересня 2010 року по 11 квітня 2012 року -3567 доларів 23 центи США.

Позивачем до матеріалів справи надано детальний розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_3 за основною сумою кредиту та процентами (а.с.10-11).

Натомість, відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2, вказуючи на те, що позивачем невірно розраховано суму заборгованості за кредитним договором, власного розрахунку не надали, чим не виконали вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем ОСОБА_3 строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, вона зобов'язана сплатити на вимогу банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (далі - НБУ), що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.

Загальна сума пені за період з 19 травня 2011 року по 11 квітня 2012 року нарахована відповідачу ОСОБА_3 за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, і станом на 11 квітня 2012 року склала 2620 доларів 50 центів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на зазначену дату (7,9850 грн./дол. США) становить 20924 грн. 69 коп. (а.с.10-11).

Пунктом 4.3.5 кредитного договору встановлено обов'язок позичальника ОСОБА_3 при отриманні від банку вимоги про дострокове повернення кредиту повернути кредит в повному обсязі достроково разом із нарахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями (якщо такі будуть мати місце) в порядку і строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_3, отримавши вимогу банку про дострокове повернення всіх сум отриманих кредитів, нарахованих процентів за користування кредитами та сплати пені за порушення строків сплати кредитів та процентів, не виконала її у встановлений строк, тому відповідно до пункту 5.5 кредитного договору зобов'язана сплатити на користь позивача штраф у розмірі 280 доларів 72 центи США, що згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим на 11 квітня 2012 року (7,9850 грн./дол. США), складає 2241 грн. 55 коп. (а.с.10-11,43).

Враховуючи вищевикладене, за відповідачем ОСОБА_3 станом на 11 квітня 2012 року залишилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 19942 доларів 81 цент США та 23166 грн. 24 коп., у тому числі, заборгованість за кредитом -16375 доларів 58 центів США, заборгованість за процентами за період з 24 вересня 2010 року по 11 квітня 2012 року -3567 доларів 23 центи США, пеня -20924 грн. 69 коп., штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту -2241 грн. 55 коп..

У відповідності до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ПАТ «ПУМБ»не одержало від відповідачів належного виконання зобов'язань за кредитним договором, не покрила грошових вимог банку й сума, виручена від реалізації предмета застави, а тому з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню залишок суми заборгованості за кредитним договором.

Оскільки позовні вимоги ПАТ «ПУМБ»задоволені, суд в порядку ст.88 ЦПК України має підстави для стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача понесених останнім судових витрат в сумі 1824 грн. 10 коп., а саме, в межах суми сплаченого судового збору при пред'явленні позову до суду (а.с.9).

Керуючись стст.526,554,610,612,1054 ЦК України, стст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) і ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (юридична адреса: 83001 м.Донецьк, вул.Університетська, 2-А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором в сумі 19942 (дев'ятнадцяти тисяч дев'ятисот сорока двох) доларів 81 (вісімдесят одного) центів США та 23166 (двадцяти трьох тисяч ста шістдесяти шести) гривень 24 (двадцяти чотирьох) копійок, у тому числі: заборгованість за кредитом -16375 (шістнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) доларів 58 (п'ятдесят вісім) центів США, заборгованість за процентами за період з 24 вересня 2010 року по 11 квітня 2012 року -3567 (три тисячі п'ятсот шістдесят сім) доларів 23 (двадцять три) центи США, пеня -20924 (двадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) гривні 69 (шістдесят дев'ять) копійок, штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту -2241 (дві тисячі двісті сорок одна) гривня 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»суму понесених судових витрат в розмірі 1824 (однієї тисячі вісімсот двадцяти чотирьох) гривень 10 (десяти) копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Ю.Скляр