АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.
Секретаря: Сабадаша Ю.С.
З участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, визнання особи такою, що не була членом колгоспного двору та не мала частки майна в ньому, про визнання права на обов'язкову частку у спадщині та визнання права власності на частину спадкового майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Глибоцького районного суду 14 червня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2006 року ОСОБА_3 подала позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, який змінювала під час провадження у справі. Посилалася на такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7. Вона своєчасно прийняла спадщину, подавши заяву державному нотаріусу.
До складу спадкового майна входить частка спадкодавця у майні колишнього колгоспного двору, та частка житлового будинку і господарських споруд, частка земельного і майнового паю, які ОСОБА_7 успадкував по заповіту після смерті його вітчима ОСОБА_8.
ОСОБА_1, яка є спадкоємцем частки майна, що залишилося після смерті ОСОБА_8, заперечує проти її права на спадкування 1/2 часток житлового будинку і господарських споруд, незважаючи на те, що сама вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із пропуском, встановленого законом шестимісячного строку.
Просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_7 до складу якого входить жилий будинок і господарські споруди АДРЕСА_1
ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали зустрічний позов до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, визнання особи такою, що не була членом колгоспного двору
____________________________________________________________________________________
Провадж. №22ц -991/2012 р. Головуючий у першій інстанції Григорчук Ю.П.
Категорія: 37 Доповідач: Заводян К.І.
та не мала частки майна в ньому, про визнання права на обов'язкову частку у спадщині та визнання права власності на частину спадкового майна.
Посилалися на те, що ОСОБА_10 більше трьох років підряд в період з 1979 по 1985 рік не проживав у спірному господарстві, не брав участь у веденні спільного господарства, а тому вибув із колгоспного двору і права на його частку не мав.
Після смерті матері ОСОБА_11 частку у майні колгоспного двору, що їй належала, успадкував її чоловік ОСОБА_8, який став одноосібним власником майна колгоспного двору.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер, заповівши усе своє майно в рівних частках ОСОБА_10 і ОСОБА_1
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є непрацездатними дітьми ОСОБА_8 Заповітом було порушене їх право на спадкування обов'язкової частки.
Відмінності в написанні їх прізвищ і по батькові, пояснюються тим, що ОСОБА_8 намагався вберегти їх від переслідувань з боку радянської влади.
Просили суд встановити факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із ОСОБА_8 як батьком, визнати ОСОБА_10 таким, що не був членом колгоспного двору АДРЕСА_1 та не мав права на частку у майні цього колгоспного двору, визнати право власності у порядку спадкування за ОСОБА_1 5/18 часток, за ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за кожним, -по 2/9 часток.
Рішенням Глибоцького районного суду від 14 червня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. За нею визнано право власності на 2/3 частки жилого будинку і господарських споруд АДРЕСА_1 загальною вартістю 53121 гривень.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із їх спільним батьком ОСОБА_8
За ОСОБА_1 визнано право власності на 5/18 часток жилого будинку і господарських споруд АДРЕСА_1 загальною вартістю 53121 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали на рішення суду апеляційну скаргу.
Просять рішення суду частково скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги повністю, а ОСОБА_3 частково, визнавши за нею право на 5/18 часток спадкового майна.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на оплату судового збору та витрати на оплату послуг Глибоцького РБТІ в сумі 789,73 гривні на користь ОСОБА_1
Рішення суду в частині задоволення їх позовних вимог в частині встановлення факту родинних відносин та визнання за ОСОБА_1 права власності на 5/18 часток житлового будинку залишити без змін.
Вважають, що ОСОБА_7 спадщину після своєї матері не прийняв, оскільки не вчинив дій, передбачених ст.ст.549, 553 ЦК України (1963 р.).
Не розуміють чому після смерті ОСОБА_11 частки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у спірному майні стали відповідно 2/3 та 1/3, тоді коли б вони мали по 1/2 частці.
Суд не звернув уваги, що за ОСОБА_11 і ОСОБА_7 не було зареєстровано ніяких будівель і споруд. Вони були зареєстровані за ОСОБА_8, тому по його заповіту ОСОБА_1 і ОСОБА_7, за відсутності спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6, могли б успадкувати кожен по 1/2 частки .
Факт прийняття спадщини ОСОБА_7 не встановлювався.
Суд незаконно і не коректно визначив, що ОСОБА_1 має право на спадщину в розмірі 5/8 часток, в той час, коли ОСОБА_3 визнавала її право на 1/3 частку. Крім того сума часток 2/3 та 5/8 не становитиме одиницю. Не взяв до уваги пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що вони відмовилися від своїх обов'язкових часток на користь ОСОБА_1
Якщо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділити їх обов'язкову частку, ОСОБА_1 має право на спадкування 5/8 часток спірного майна.
А у випадку відмови їм у цьому праві, їй належатиме 1/2 частки спірного майна.
Просять скасувати частково рішення суду. Визнати ОСОБА_7 таким, що не був членом колгоспного двору і не мав права на частку в ньому.
Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право на обов'язкову частку у спадковому майні померлого ОСОБА_8 в розмірі по 4/18 часток жилого будинку і господарських споруд АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право на 5/18 часток спадкового майна у вигляді жилого будинку і господарських споруд АДРЕСА_1, як за спадкоємцем по заповіту.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на оплату судового збору, а витрати на оплату послуг Глибоцького РБТІ в сумі 789,73 гривні - на користь ОСОБА_1
Рішення суду в частині задоволення їх позовних вимог про встановлення факту родинних відносин та визнання за ОСОБА_1 права власності на 5/18 часток житлового будинку залишити без змін.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечує. Рішення суду вважає законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позови ОСОБА_3 і ОСОБА_1 частково, суд вірно виходив з того, що господарство АДРЕСА_1 відносилось до суспільної групи колгоспний двір, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 30 червня 1961 року, виданого на ім'я ОСОБА_8 (а.с.36 т.2).
Крім свідоцтва про право власності на жилий будинок, те, що господарство відносилось до суспільної групи "колгоспний двір" підтверджується також видачею ОСОБА_8 сертифікату на земельну частку (пай) та свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП ім.О.Кобилянської (а.с.56,57.59 т.1).
Членами цього двору була дружина ОСОБА_8 ОСОБА_11 (а.с.12 т.1) та її син - ОСОБА_7 (а.с.9 т.1).
Згідно будинкової книги він зареєстрований за цією адресою з 15.05.1980 року по день смерті (а.с.25 т.1). Тому доводи ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 не був членом даного колгоспного двору є безпідставними.
Відповідно до ст.120 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належить його власникам на праві сумісної власності.
За правилом ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору установлюється виходячи із рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
У випадку смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривається (ст.563 ЦК УРСР 1963 р.)
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах про захист права приватної власності" до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України "Про власність", застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" ( 885-12 ) загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року (з дня введення в дію Закону СРСР "Про власність").
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_11 ( а.с. 13).
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Суд неправильно застосував вказану норму матеріального права, зазначивши, що спадщину після смерті ОСОБА_11 прийняв лише ОСОБА_8, оскільки він отримав нотаріально посвідчене свідоцтво про спадщину на грошовий вклад (а.с.106 т.2).
ОСОБА_8 і ОСОБА_7 проживали і були зареєстровані в колгоспному дворі АДРЕСА_1 разом із покійною ОСОБА_11, фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, тому вважаються такими, що прийняли спадщину.
Виходячи з рівності часток членів двору, за правилом ст.123 ЦК (1963р.), після смерті ОСОБА_11 кожен з них успадкував по 1/6 частки майна колгоспного двору, ставши власником Ѕ частки майна.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 ( а.с.14 т.1), залишивши заповіт на належне йому майно в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_7
ОСОБА_8 мав право на Ѕ частку майна домоволодіння АДРЕСА_1., на яку відкрилася спадщина.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вчиняли жодних дій щодо прийняття спадщини, передбачених ст.549 ЦК України (1963 р.). Вказане підтверджується також їх доводами, викладеними в апеляційній скарзі, де вони стверджували, що від своєї частки спадщини вони відмовилися на користь ОСОБА_1 у надісланих їй листах.
За таких обставин висновок суду про те, що вони не мають права на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_8, є правильним.
Як убачається із заяви ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори (а.с.46 т.1) та довідки виконкому Глибоцької селищної ради (а.с.50 т.1) від 13.01.2003 року (а.с.50) спадщину вона прийняла шляхом "розпорядження речами померлого" (п.1 част.1 ст.549 ЦК в редакції 1963 р.).
ОСОБА_7, 20 березня 2006 року також звернувся до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини. Відповідно до правил п.1 част.1 ст.549 ЦК України (1963 р.), вважається таким, що прийняв спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_8, за заповітом, у вигляді 1/4 частки майна і став власником ѕ частки майна домоволодіння АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (а.с.5 т.1). Його спадкоємцем є дружина ОСОБА_3 а.с.7 т.1), яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви до Глибоцької державної нотаріальної контори 20 травня 2006 року (а.с.75 т.1).
25 вересня 2006 року ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відкладення видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку із наявністю судового спору із ОСОБА_1 з приводу права на спадкове майно (житловий будинок).
Як зазначальсь вище, на день смерті ОСОБА_8 належала Ѕ частка будинковолодіння. На цю частину будинку відкрилася спадщина за його заповітом в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_7
Отже, ОСОБА_1 належить право на 1/4 частку спадкового майна - домоволодіння АДРЕСА_1.
Суд помилково прийшов до висновку, що їй належить лише 5/18 частин цієї спадщини, посилаючись на принцип диспозитивності цивільного процесу.
По перше. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подавали позов разом із ОСОБА_1, яка визнавала їх право на обов'язкову частку у спадщині -по 2/18 частки за кожним, заперечуючи таким чином, право на ці частки спадкового майна за ОСОБА_3
По друге. ОСОБА_1 не відмовлялася від своєї частки, визначеної заповітом ОСОБА_8
За таких обставин, у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до п.4 част.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення Глибоцького районного суду від 14 червня 2012 року в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та позовних вимог ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину спадкового майна скасувати і ухвалити в цих частинах позовних вимог нове рішення, визнавши за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частки спадкового майна у домоволодінні АДРЕСА_1, а за ОСОБА_1 -право власності на 1/4 цього домоволодіння.
В решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст..307,п.4 част.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Глибоцького районного суду 14 червня 2012 року в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину спадкового майна скасувати і ухвалити в цих частинах позовних вимог нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/4 (три четвертих) часток домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку літ. А, навісу літ.Б, сараю літ.В, вбиральні літ.Г, сараю літ.Д, літньої кухні літ.Е, сараю літ. Є, огорожі, загальною вартістю 53121 гривень, в порядку спадкування.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частку домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку літ. А, навісу літ.Б, сараю літ.В, вбиральні літ.Г, сараю літ.Д, літньої кухні літ.Е, сараю літ. Є, огорожі, загальною вартістю 53121 гривень, в порядку спадкування.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: