Справа №1490/3172/12 24.07.2012 24.07.2012 24.07.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1490/536/2012 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ч.2 ст.307 Голубкін О.І.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2012 року апеляційний суд Миколаївської області у складі
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Гребенюк В.І., Кателіна В.П.
За участю прокурора: МаксимишинаО.Л.
Секретаря: Рябеженко А.А.
Захисника: ОСОБА_3
Засудженого: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 травня 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лабінська Краснодарського краю Росії, громадянин України, раніше не судимий,
- засуджений за ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області витрати за проведення хімічних експертиз по справі у розмірі 1125, 60 гривень.
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він у невстановленої слідством особи придбав з метою збуту особливо- небезпечний наркотичний засіб - канна біс, який зберігав за місцем своо проживання - АДРЕСА_1
Крім того, 26.12.2011 року, приблизно о 16 год. 24 хв., ОСОБА_5, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, в ході проведення наркотичної закупки наркотичних засобів. Незаконно збув ОСОБА_6 особливо - небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, вагою у висушеному стані 5, 99 гр., отримавши за це грошову винагороду в сумі 80 грн.
18.01.2012 року приблизно о 21 од.45 хв. ОСОБА_5 повторно, в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув ОСОБА_6 біля ТЦ «Сіті Центр» по пр-ту Леніна, 98 м. Миколаєва особливо - небезпечний наркотичний засіб - канна біс, вагою у висушеному стані 0, 97 гр., отримавши за це грошову винагороду в сумі 120 грн.
В той же день, в період часу з 23 год. 30 хв. до 00 год. 40 хв., в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено особливо - небезпечний наркотичний засіб - канна біс, вагою у висушеному стані 8,18 гр., який він незаконно зберігав з метою збуту.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вироку суду скасувати, постановити свій вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Прокурор не погоджується з визнанням судом обставин, які пом'якшують покарання, та дають підстави для застосування ст. 69 КК України, таких як: щире каяття та відсутність негативних наслідків вчиненого злочину, оскільки злочинна діяльність була своєчасно виявлена. Стверджує, що в ході проведення судового слідства ОСОБА_5 вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України визнав частково, не визнавши придбання і зберігання наркотичних засобів з метою збуту, що і було зазначено у мотивувальній частині вироку, однак в подальшому суд зазначив, як обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття підсудного. Вказує, що незрозумілим залишається які негативні наслідки могли наступити після скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, оскільки злочинна діяльність ОСОБА_5 була викрита співробітниками міліції під час проведення оперативної закупки наркотичних засобів. Визнання вказаної обставини, як обставини, що пом'якшує покарання, судом у вироку належним чином не мотивоване.
В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_3 просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення. Вказує, що ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відверто розкаявся у скоєному, під час досудового слідства активно сприяв розкриттю злочину та вказав дійсне джерело придбання наркотичних засобів, в суді висловлював щирий жаль з приводу вчиненого ним та виявляв бажання виправити ситуацію, що склалася, висловлював осуд своєї поведінки. Стверджує, що судом вірно зазначено, як обставину, що пом'якшує покарання засудженого - відсутність негативних наслідків вчиненого злочину, оскільки злочинна діяльність була своєчасно виявлена. Посилається на те, що ОСОБА_5 не займався реалізацією наркотичних засобів систематично та масово та не мав за основу мету збуту та збагачення. Вказує, що при призначенні покарання слід врахувати молодий вік засудженого , позитивні характеристики останнього та той факт, що вчинення злочину ОСОБА_5 співпало із збігом сімейних та особистих обставин. Так, за півроку до здійснення злочину у ОСОБА_5 померла рідна бабуся, місцезнаходження батька невідоме, а мати постійно знаходиться за кордоном.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Максимишина О.Л. в підтримку апеляції, думку засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Дослідивши зібрані докази, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та вірно кваліфікував його дії. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину прокурором в апеляції не оспорюються.
Що стосується призначення покарання засудженому ОСОБА_5, суд прийшов до вірного висновку про можливість застосуванням вимог ст. 69 КК України.
Так, з протоколу огляду місця події від 18.01.2012 року та протоколу обшуку від 18.01.2012 року видно, що ОСОБА_5 добровільно видав працівникам міліції гроші та наркотичний засіб, який він зберігав. Крім того, з протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_5 вказував слідчому на джерело придбання наркотичного засобу. Таким чином, суд вірно вказав, що засуджений сприяв розкриттю злочину.
Судом першої інстанції було правильно зазначено, як обставину, яка пом'якшує покарання засудженого - відсутність негативних наслідків вчиненого злочину, оскільки його було вчинено під контролем правоохоронних органів.
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_5 визнав себе винним частково, у зв'язку з чим не можна погодитись з щирим каяттям засудженого, є такими, що позбавленні підстав. Так, з протоколу судового засідання видно, що засуджений визнавав свою вину та щиро розкаювався у скоєному. Суд вірно розцінив дані засудженим в ході судового слідства покази щодо невизнання вини у придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту, які виявлені за місцем проживання, як процесуальне право засудженого та які не можуть бути розцінені, як обтяжуюча покарання обставина.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання засудженому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366, КПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 травня 2012 року, у відношенні ОСОБА_5, залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :
< Текст >