Справа № 2-13/2008

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 травня 2008 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

-    головуючого - судді - Помазан В.А.

-    при секретарі - Фальковій І.М.

-    за участю адвоката - ОСОБА_5

-    за участю адвоката - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівського міського Палацу культури, третіх осіб: директора Лозівського міського Палацу культури - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, начальника відділу культури Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сум по оплаті відпустки, а також моральної шкоди,-

             В С Т А Н О В И В:      

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сум по оплаті відпустки, а також матеріальної шкоди, в якій зазначає, що вона знаходилась в трудових правовідносинах з Лозівським міським Палацом культури, працювала керівником зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга». 09 вересня 2004 року наказом № 142-К була звільнена по ст. 40 п. 1 КЗпП України, в зв'язку з скороченням штатів працівників, з звільненням не згодна, вважає, що воно проведено з порушенням норм трудового законодавства, оскільки було порушено ст. 149-2  КЗпП України - їй не були пропоновані посади які малися на той час в Лозівському міському Палаці культури, крім того при її звільненні з неї було стягнуто 167,76 грн. нібито виплачені за раніше використану відпустку, що являється порушенням ст. 129  КЗпП України, так як відрахування з вихідної допомоги та компенсаційних виплат не допускається. Крім того, вважає, що діями колишнього директора Лозівського міського Палацу культури їй була завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000 грн., так як вона залишилася без роботи, була змушена пристосовуватися до нових обставин в житті, терпіла приниження.

Позивач у судовому засіданні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі та просила поновити її на роботі на посаді керівника зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга» Лозівського міського Палацу культури та стягнути з відповідача за час вимушеного прогулу  8 460 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача -  Лозівського міського Палацу культури у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що в зв'язку з недостатнім фінансуванням Лозівського міського ПК було прийняте рішення про скорочення штатів. На підставі цього було написане подання в профспілковий комітет про дачу згоди на скорочення штату, яким було прийняте рішення про дачу згоди на скорочення штату. ОСОБА_1 була повідомлена про її скорочення та їй були запропоновані інші вакансії які малися на той час, однак від пропонованої роботи вона відмовилася, про що були складені акти. При звільнені з ОСОБА_1 був зроблений повний розрахунок. Вважає, що звільнення позивача проведено у відповідності з діючим трудовим законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Треті особи - директор Лозівського міського Палацу культури - ОСОБА_2, ОСОБА_3, начальник відділу культури Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що звільнення ОСОБА_1 проведено у відповідності до норм трудового законодавства та проведені всі розрахунки по заробітній платі, а тому підстав для поновлення її на роботі в якості керівника зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга» Лозівського міського Палацу культури немає.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що працює начальником АХВ Лозівського міського палацу культури, їй відомо, що ОСОБА_1 звільнили, про що було засідання трудового колективу, їй пропонували вакантні посади - прибиральниці санвузлів та прибиральниці службових приміщень, але вона відмовилась, про це був складений акт, де вона підписалась як свідок, крім того їй повідомляли, що в липні будуть звільняться посади комірника і  культпрацівника і було запропоновано написати заяву про перевід, але вона відмовилася, про був також складений акт.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що працює заступником директора загальних питань Лозівського міського палацу культури, що вона була присутня при складанні двох актів, стосовно відмови позивачки від запропонованої посади. Перший акт складений про те, що їй пропонувалося дві вакантні посади, перша - прибиральниця санвузлів, друга - прибиральниця службових приміщень, про що вона відмовилась. На той час були лише ці дві вакантні посади. ОСОБА_1 відмовилась від даних посад. Це було заактовано в день її відмови. Крім цих двох посад, позивачу пропонували ще посаду культпрацівника і кладовщика - це було пізніш. Свідок підписувала всі акти.

 Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що працює інженером по охороні праці Лозівського міського палацу культури, вона була присутня при складанні двох актів, стосовно відмови позивача від запропонованих посад. Перший акт складений про те, що позивачу пропонувалося дві вакантні посади, перша - прибиральниця санвузлів, друга - прибиральниця службових приміщень, але  вона відмовилась.  Це було заактовано в день її відмови. Крім цих двох посад, позивачу пропонували ще посаду культпрацівника і комірника - це було в той же день - 09 липня 2004 року. 12 липня 2004 року був складений третій акт про те, що  ОСОБА_7 пропонувала ознайомитись з обов'язками  прибиральниці санвузлів, та прибиральниці службових приміщень. Свідок їй пропонувала вакансію  культпрацівника і комірника, так як вони звільнялись, але ОСОБА_1 відмовилась.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що працює бухгалтером Лозівського міського палацу культури, на період 2004 року працювала і була головою профкома Лозівського міського палацу культури. На засіданні профкому вони обговорювали подання директора на скорочення посади, яку займала ОСОБА_1 Вважає, що ОСОБА_1 звільнили законно, так як з  вищестоящої організації їм передали наказ про скорочення, а потім був наказ директора Лозівського міського палацу культури, який був представлений профсоюзному комітету.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що працює завідуючою художньої майстерні Лозівського міського палацу культури, їй відомо, що коли ОСОБА_1 звільняли, то пропонувались вакантні посади, від яких вона відмовилась, про що були складені відповідні акти.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що працює головним бухгалтером Лозівського міського палацу культури, в листопаді 2005 року, згідно запиту прокуратури, у них була перевірка Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю, був присутній працівник територіальної державної інспекції праці, все було перевірено, нарікань та зауважень не було. ОСОБА_1 було виплачено все. Крім того в вересні 2004 року було збільшення заробітної плати, але наказ прийшов в жовтні, і вони відразу зробили перерахунок і сплатили ОСОБА_1. На теперішній час заборгованості перед ОСОБА_1 не має.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З 01.08.1980 року позивач працювала керівником ізостудії в Палаці культури ЛКМЗ, з 01.01.2001 року звільнена по переводу в Лозівський міський Палац культури керівника зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга», 09.09.2004 року звільнена з займаної посади у зв'язку із скороченням штатів, що підтверджується записами в трудовій книжці (т.1, а.с. 4-9).

Згідно протоколу спільного засідання адміністрації та профсоюзного комітету від 01.07.2004 року про виконання колективного договору за 1 півріччя 2004 року та підсумків фінансово-економічної діяльності, в зв'язку з недостатнім фінансуванням закладів культури в 2003 році та в 1 півріччі 2004 року було вирішено вважати недоцільним подальше функціонування студії образотворчого мистецтва «Райдуга» Лозівського міського Палацу культури (т. 1, а.с. 141, 146).

07.07.2004 року директором Лозівського міського Палацу культури ОСОБА_3 був виданий наказ за № 22 про скорочення чисельності працівників в зв'язку з недостатнім фінансуванням міського Палацу культури, який знаходиться на бюджетному фінансуванні, у тому числі недостатнім забезпеченням коштів з бюджету Лозівської міської ради (т. 1, а.с. 50).

Цього ж дня директор Лозівського міського Палацу культури звернувся з поданням до профспілкового комітету  про дачу згоди на скорочення чисельності штату працівників на одну одиницю - посаду керівника зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга» (т. 1, а.с. 46, 49).

Згідно з витягу протоколу засідання профсоюзного комітету № 20 від 07.07.2004 року, де були присутні всі сім членів профспілкового комітету та були запрошені виконуючій обов'язків головного спеціаліста з кадрової роботи ОСОБА_9 та керівник зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга» ОСОБА_1, було вирішено дати згоду на скорочення чисельності штату працівників на одну одиницю - посаду керівника зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга», яку займає ОСОБА_1 (т.1, а.с. 44-45).

09.07.2004 року комісією у складі працівників Лозівського міського Палацу культури було складено акт, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом № 98-к від 08.07.2004 року про скорочення  чисельності штату працівників та їй була вручена копія наказу і були пропоновані посади для подальшого працевлаштування, згідно вакантних посад: прибиральник санвузлів та прибиральник службових приміщень, від яких вона відмовилася.

12.07.2004 року ОСОБА_1 було також повідомлено, що в липні будуть звільнятися посади комірника та культпрацівника, оскільки ОСОБА_1 з 13.07.2004 року по 30.08.2004 року буде знаходитись у щорічній відпустці, то їй було пропоновано, у разі згоди про працевлаштування на ці посади, написати заяву про перевід, однак вона відмовилася, про що було складено акт (т. 2, а.с. 18).

На підставі витягу протоколу профспілкового комітету № 26 від 08.09.2004 року було дано згоду на звільнення ОСОБА_1 - керівника зразкової студії образотворчого мистецтва «Райдуга» на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, в зв'язку із скороченням штату працівників.

При звільненні ОСОБА_1 з посади за видатковим касовим ордером № 352 від 09.09.2004 року з нею був проведений повний розрахунок у розмірі 127,88 грн., в жовтні 2004 року було зроблено перерахунок остаточного розрахунку і виплачено позивачу по видатковому касовому ордеру № 464 від 27.10.2004 року 453,34 грн. (т. 3, а.с. 137-140).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з урахуванням трудового законодавства, так як згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з роз'яснень п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 с. 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скорочення чисельності або штату працівників, чи попереджався працівник за два місяці про наступне вивільнення, чи пропонувалися йому інші посади, від яких працівник відмовився.

 В судовому засіданні встановлено, що позивач була повідомлена про скорочення чисельності штату працівників за два місяця, їй було запропоновано інші вакантні посади, від яких вона відмовилася, про що складені акти, з нею був проведений повний розрахунок, таким чином, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з урахуванням норм діючого трудового законодавства, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лозівського міського Палацу культури про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сум по оплаті відпустки необхідно відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача на її користь спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., суд в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє, так як згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній особі протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила, за наявністю її вини, а як вбачається із матеріалів справи вини відповідача в судовому засіданні не встановлена, і позивачем не доказана, оскільки її звільнення було проведено з урахуванням норм діючого трудового законодавства.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 49-2, 116, 117, 232, 235, 237-1 КЗпП, ст. 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лозівського міського Палацу культури, третіх осіб: директора Лозівського міського Палацу культури - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, начальника відділу культури Лозівської міської ради Харківської області - ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сум по оплаті відпустки, а також моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: