Справа № 22-ц-669  2008 р.                       Головуючий у 1-й інстанції:  Шаповал М.М..

Категорія: 27                                     Суддя-доповідач: Маслов В.О.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

25 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

            Головуючого - Маслова В.О.

            Суддів -             Сибільової Л.О.

                                      Шевченка В.А.

            з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

та осіб, які приймають участь у справі - позивача ОСОБА_1. та представника відповідача ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3про стягнення боргу,

                                               В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним рішенням районного суду позов ОСОБА_1. задоволений. Постановлено стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. заборгованість за договором позики в сумі 9898 грн., відсотки від простроченої суми в розмірі 7868 грн., а також в рахунок повернення судових витрат 131 грн., а всього 17897 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3. судовий збір в сумі 77 грн. 66 коп. в доход держави.

Оскаржуючи це рішення суду, апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невірне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначається, що суд невірно дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати відсотки, оскільки договір позики відсутній. Ставиться питання про скасування рішення місцевого суду та постановлення нового рішення про часткове задоволення позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведення факту отримання відповідачем у позивача 29 квітня 2005 року позики в сумі 1960 доларів США на три місяці, а в зв'язку з його неповерненням підлягають стягненню сума боргу та відсотки за користування запозиченою сумою.

Заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_2., позивача ОСОБА_1., дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

На а.с. 3 є ксерокопія розписки такого змісту: «Я, ОСОБА_3, паспорт… взяв у борг у ОСОБА_1, паспорт … суму еквівалентну 1960 доларів США строком на 3 місяці по 3% в місяць. 29 квітня 2005 року. Підпис. ОСОБА_3.».

Відповідач не заперечує факту отримання від позивача вказаної суми грошей при вказаних обставинах і умовах. Визнає він і факти неповернення позивачу ні суми боргу, ні відсотків за користування запозиченою сумою. Маючи на руках вказану розписку, позивач довів у суді факт невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання. Тому рішення місцевого суду про стягнення з відповідача суми позики і 3-х відсотків щомісячно за користування нею у періоді з 29 квітня по 29 липня 2005 року відповідає вимогам ст.ст. 625, 1046-1050 ЦК України.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

В цій частині суд першої інстанції встановив характер спірних правовідносин, з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права і постановив рішення про стягнення суми боргу 9898 грн. (1960 дол. США по курсу 5,05 грн.), а також 3% щомісячно за час дії договору з 29 квітня по 29 липня 2005 року у сумі 889 грн. 02 коп. (296 грн. 94 коп. щомісячно) як це було обумовлено сторонами у договорі.

Поряд з цим колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції без достатніх для цього підстав задовольнив вимогу позивача про стягнення неустойки у періоді з 29 липня 2005 року по час розгляду даної справи у суді саме у розмірі 3% запозиченої суми щомісячно. По-перше, у розписці не зазначено розмір неустойки на випадок неповернення грошей по закінченню тримісячного строку. Згадані там 3% стосуються періоду дії договору, тобто того строку, на який позичались гроші - на три місяці. По-друге, суд першої інстанції хоча і послався у своєму рішенні на ст.ст. 1050, 625 ЦК України щодо наслідків порушення договору позичальником, однак витлумачив їх неправильно.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ні в законі, ні в договорі не передбачений інший розмір відсотків як неустойки, а тому колегія суддів уважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу в цій частині, змінити рішення місцевого суду щодо розміру неустойки, який помилково виходив з 3-х відсотків у місяць і визначити її у розмірі 3-х відсотків за рік у періоді з 29 липня 2005 року по день розгляду справи у суді першої інстанції 31 жовтня 2007 року, тобто у сумі 693 грн. 48 коп., виходячи з того, що три відсотка річних від запозиченої суми складає 296 грн. 94 коп.

Позов про стягнення зазначеної суми з урахуванням індексу інфляції у даній справі не заявлявся і судом не вирішувався.

Названа вище розписка є достатнім доказом укладення між сторонами договору позики на вказаних у ній умовах, які відповідачем виконані не були. Тому доводи апелянта про недотримання форми договору позики є безпідставними. Питання сплати позивачем податку з прибутку, про що згадується у апеляційній скарзі, знаходиться поза межами даного спору і не впливає на законність рішення суду першої інстанції.

З відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати. З обох сторін підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів,

                                               В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми  від 31 жовтня 2007 року в даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 9898 грн. за договором позики, 889 грн. 02 коп. відсотки за користування позикою, 693 грн. 48 коп. неустойки, 131 грн. повернення судових витрат, а всього 11611 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_314 грн. 80 коп. судового збору у прибуток держави.

Стягнути з ОСОБА_1 62 грн. 90 коп. судового збору у прибуток держави.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

                       Головуючий  -

                                   Судді             -