Справа № 2-1950/12
Категорія 45
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєва Т.Г. ,
при секретарі - Хлуд А. Ю.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їх спільної дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02.06.2007 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї , актовий запис № 1064 було укладено шлюб з ОСОБА_2 та від шлюбу у сторін є малолітня дитина, яка перебувають на утриманні позивача. Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 з травня 2012 року не приймає добровільної участі у вихованні та утриманні дитини. Крім того, позивач зазначила, що з травня 2012 року спільного господарства між сторонами не ведеться та сторони припинили проживати однією сім'єю. У зв'язку з чим, просить суд розірвати шлюб між подружжям, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно до досягнення нею повноліття в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн.
В судовому засіданні 23.07.2012 року позивач в частині стягнення аліментів зменшила розмір позовних вимог, надавши суду відповідну заяву, просила розірвати шлюб та стягнути аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1 000,00 грн. щомісячно і до повноліття дитини.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, щодо розірвання шлюбу не заперечував, в частині стягнення аліментів зазначив, що визнає на суму 300,00 грн., так як на даний час немає заробітку, він шукає іншу роботу, тому більше платини не може.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між сторонами 02 червня 2007 року було укладено шлюб, про що у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї зроблено актовий запис № 1064 (а. с. 6).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Дитина проживає з матірю - ОСОБА_1.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В судовому засіданні з'ясовано, що шлюб між сторонами фактично припинено, а сім'я носить лише формальний характер, позивач бажає розірвати шлюб, а тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам позивача.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст.184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст.192 СК України звернутись до суду про їх зміну.
Враховуючи, що дитина проживає разом з матірю, яка нею опікується постійно, несе витрати на її утримання, та ураховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дитини належить визначити в сумі 300,00 грн.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частинами 1,2 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши доводи і заперечення сторін, надавши оцінку доказам по справі, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів подана до суду 26 червня 2012, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача аліменти, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 26.06.2012 року.
Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена сума сплачених судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81, 84, 180, 184, 191, Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 02 червня 2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї /а.з. №1064/, розірвати.
Позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1» .
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 300,00 грн. щомісячно, починаючи з 26 червня 2012 року та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму сплаченого судового збору в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Держави судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на їх дитину у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя