РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/5381/2012Головуючий суду першої інстанції:Заболотна Н.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

РІШЕННЯ

"25" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКірюхіної М.А.,

СуддівАдаменко О.Г., Руснак А.П.,

При секретаріБоголюбовій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави, передачу в заклад та зняття автомобіля з реєстрації,

за апеляційною скаргою ПАТ «Приватбанк» на заочне рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 16 грудня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ПАТ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про передачу автомобіля у заклад та стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.08.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 83731,38 грн. строком до 26.08.2014 року зі сплатою 16,08% річних за користування ним. В той же день у забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_6 було укладено договір застави, за умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль, який належить йому на праві власності. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_6 належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на 18.08.2011 року виникла заборгованість в загальній сумі 131067,53 грн.З огляду на викладене позивач просить позов задовольнити.

Заочним рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 16 грудня 2011 року вищевказаний позов ПАТ «Приватбанк» задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI20AN19980038 від 27.08.2007року в сумі 131067,53 грн., яка виникла станом на 18.08.2011р. звернено стягнення на предмет застави: автомобіль «Daewoo», модель: Nexia, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу вказаного автомобілю ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, якій ставить питання про його зміну шляхом ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що в силу положень ст. 19 Закону України «Про заставу», ст. 591 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивач набув права на звернення стягнення на заставлене майно, оскільки відповідачем у встановлений строк (термін) не були виконані зобов'язання зі сплати належних за кредитним договором платежів.

Рішення суду в цій частині не оскаржено, тому не може бути предметом апеляційного перегляду.

Відмовляючи в задоволенні позову про передачу автомобіля в заклад, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів направлення боржникові повідомлення про негайну передачу автомобіля у володіння банку, а відмовляючи у позові про зняття автомобілю з обліку в органах ДАІ та надання банку всіх повноважень для здійснення його продажу, суд виходив з того, що це не передбачено ані договором, ані законом.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням вимог процесуального та матеріального закону, що призвело до неправильного вирішення спору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 27.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ «Приватбанк», ОСОБА_6 укладено кредитний договір № SI20AN19980038, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 83731,38 грн. з кінцевим терміном повернення 26.08.2014 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором № SI20AN19980038 від 27.08.2007р. належним чином не виконував, у зв'язку чим у нього станом на 18.08.2011 року виникла заборгованість в сумі 131067,53 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 60064,17 грн., заборгованість за користування кредитом - 43307,97 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2104,56 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 25590,83 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 та ч.2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_6 27.08.2007 р. уклали договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_6 надав в заставу ЗАТ КБ «Приватбанк» автомобіль «Daewoo», модель: Nexia, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про заставу» заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. Це ж передбачено й ч.2 ст. 575 ЦК України.

Пунктом 17.10 договору застави, укладеного між сторонами на забезпечення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит передбачено, що у випадку порушення заставодавцем будь - якого із зобов'язань за кредитним договором він зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю у заклад за актом прийому - передачі.

22 серпня 2011 року позивач повідомив відповідача про необхідність погасити заборгованість за кредитним договором та попередив його про намір звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу або будь - яким іншим чином, передбаченим законом або договором, проте відповідач заборгованість не погасив.

Таким чином, відповідно до умов договору у позивача виникло право вимагати передачі предмету застави - автомобіля «Daewoo», модель: Nexia, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

Що стосується висновків суду про відсутність підстав передачі автомобіля у заклад у зв'язку з невиконанням позивачем приписів ч.2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, то колегія суддів з ними не погоджується, оскільки право вимоги передачі автомобіля у заклад виникло у позивача з договору застави. При цьому єдиною умовою виникнення такого права є лише порушення заставодавцем умов кредитного договору та договору застави.

Колегія суддів також не може погодитися й з висновками суду в частині відмови в задоволенні позову про зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині звернення стягнення на рухоме майно боржника шляхом укладення від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, суд залишив поза увагою положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388(далі - Порядок), яким встановлена процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до п.7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції забороняється.

Пунктом 42 порядку передбачено, що у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку для реалізації".

З юридичного аналізу наведених норм слідує, що для укладення договору купівлі - продажу автомобіля його потрібно зняти з обліку в органах ДАІ України, а тому позовні вимоги про зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу є правомірними і підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи положення п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати з ухваленням нового рішення, яким позов про передачу автомобіля у заклад та про зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, оскільки суд першої інстанції, порушивши та неправильно застосувавши норми матеріального права, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 314, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Приватбанк» задовольнити.

Заочне рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 16 грудня 2011 року в оскарженій частині скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про передачу у заклад автомобіля «Daewoo», модель: Nexia, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Судді: Кірюхіна М.А. Адаменко О.Г. Руснак А.П.