УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.07.2012
Провадження № 22-ц/491/1977/12 Головуючий в суді першої
Справа № 2-2215/12 інстанції - Борис О.Н.
Категорія 26 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Михайлів Л.В., Соколан Н.О.,
при секретарі - Куреденко О.П.
за участю - представника ПАТ "ЦГЗК" Копайгори Ігоря Васильовича,
представника ПАТ "Криворіжжитлобуд" Корсун Ірини Дмитрівни,
представника ПАТ "ПівнГЗК" Юфєрєвої Олени Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Публічного акціонерного товариства Криворіжжитлобуд» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", Публічного акціонерного товариства "Криворіжжитлобуд", Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", (надалі ПАТ «ПівнГЗК»), Публічного акціонерного товариства "Криворіжжитлобуд", Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі ПАТ «ЦГЗК») та просив стягнути з відповідачів: з ПАТ «ПівнГЗК» - 35 000грн.; з ПАТ «Криворіжжитлобуд» - 25 000грн.; з ПАТ «ЦГЗК» - 60 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2012 року позов ОСОБА_7 задоволено частково, на його користь з ПАТ «ПівнГЗК» - стягнуто 3400грн., з ПАТ «Криворіжжитлобуд» - 2800грн., з ПАТ «ЦГЗК» - 1900грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «ЦГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, судом не враховано, що потерпілий є застрахованою особою, а тому ПАТ «ЦГЗК» є неналежним відповідачем. Судом не взято до уваги роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України» «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. щодо визначення розміру моральної шкоди, а також не врахував, що позивач працював і на інших підприємствах із шкідливими умовами праці Крім того, судом не звернуто увагу, що обгрунтування моральних страждань позивача зводиться до вартості лікування, що відшкодовується Відділенням Фонду, а не підприємством.
В апеляційній скарзі ПАТ «Криворіжжитлобуд»» також ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог, також посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку суд залишив поза увагою, що позивачем не доведено факт зподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів, які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань, погіршення його здібностей, доказів про перенесення моральних страждань та переживань позивача, також не надано доказів щодо протиправної поведінки ПАТ «Криворіжжитлобуд», суд не звернув уваги, що відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України і ст. 1167 ЦК України не застосовується до осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. Крім того, судом не звернуто уваги, що позивачем було пропущено без поважних причин місячний або тримісячний строк звернення до суду.
Судом встановлено, що позивач працював у шкідливих умовах у ВАТ « Криворіжжитлобуд» з 21 січня 1991 року по 26 травня 1994 року, ВАТ « ЦГЗК» з 22 грудня 1999 року по 10 липня 2002 року, ВАТ « ПГЗК» з 06 листопада 2002 року по 04 листопада 2008 року ( на сьогоднішній день підприємства перейменовано на ПАТ). Дана обставина підтверджується копією трудової книжки ( ас. 7-23) та відповідачі проти цього не заперечують.
Згідно акту розслідування професійного захворювання у позивача було виявлено професійне захворювання: радикулопатія попереково - крижова. Дана обставина підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання №38, складеним 15 грудня 2008 року ( а.с. 25). Відповідно до висновку про наявність шкідливих умов праці, зазначеному у акті розслідування хронічного професійного захворювання, умови і характер праці належать до 3 класу 2 ступеню, важкість праці - З класу 2 ступеню шкідливості, напруженість праці - 3 класу 1 ступеню шкідливості ( а. с. 27).
Згідно п. п. 17, 19 вищевказаного акту розслідування професійного захворювання причиною професійних захворювань позивача є робота впродовж 10 років 7 місяців в умовах впливу на організм шкідливих факторів , винним у профзахворюванні позивача визнане керівництво БУ-9 «Криворіжжитлобуд», ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «ПівнГЗК», яке не виконало вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України.
Висновком МСЕК від 19 січня 2009 року ОСОБА_7 вперше встановлено 30 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково в зв'язку з трудовим каліцтвом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов'язку відповідачів по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а з 01.01.2008 року відшкодування Відділенням Фонду моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припинено.
Враховуючи те, що на час виникнення у ОСОБА_7 права на відшкодування моральної шкоди - 19 січня 2009 року - вищезазначені положення ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», котрі передбачали відшкодування моральної шкоди, не діяли, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємства, з вини яких позивачу заподіяно моральну шкоду, тому доводи апеляційної скарги ПАТ "Криворіжжитлобуд" є безпідставними.
Також є безпідставними є доводи апеляційної скарги ПАТ "ЦГЗК" про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності протиправних дій з його боку щодо порушення законодавства з охорони праці, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, чого ним зроблено не було. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_7 у зв'язку з втратою ним професійної працездатності встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги ПАТ "ЦГЗК" в цій частині є безпідставними.
Внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку із ушкодженням здоров'я, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагає від нього додаткових зусиль для його організації.
Доводи ПАТ «Криворіжжитлобуд» щодо пропуску позивачем строку позовної давності безпідставні, оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Інші доводи відповідачів спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, ступеня вини відповідачів, конкретних обставин справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", Публічного акціонерного товариства Криворіжжилобуд» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повна ухвала складена 30 липня 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Михайлів
Н.О.Соколан