АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 22-ц2090\3881\12р. Головуючий 1-ї інстанції
Справа № 2\2020\88\12р. Фанда О.А.
Категорія :визнання права власності Доповідач - Швецова Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Пономаренко Ю.А., Пилипчук Н.П.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-і особи: ОСОБА_7, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3-я особа - ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, виселення, -
встановила:
ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5, в якому просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 10 травня 2009 року фіктивним.
ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, та в остаточно уточнених вимогах якого просив: зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 укладений 8 липня 2008 року між ним та ОСОБА_4
ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просила: визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1; витребувати вказану квартиру з незаконного володіння ОСОБА_5, скасувати реєстрацію права власності за останнім, поновити реєстрацію права власності ОСОБА_4 за вказаною адресою.
Ухвалою районного суду від 10 листопада 2010 року до участі у справі, в якості співвідповідача за зустрічним позовом, залучено ОСОБА_10
Ухвалою суду від 21 лютого 2012 року вищезазначені позови об'єднані в одне провадження .
4 квітня 2012 року позовна заява ОСОБА_4 про визнання фіктивним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 10 травня 2009 року, а також позовна заява ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування зазначеної квартири від 8 липня 2008 року укладеного між ним та ОСОБА_4 - за заявами позивачів залишені без розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що 8 липня 2008 року між нею та її племінником ОСОБА_6 було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1.
10 травня 2009 року ОСОБА_6 продав вищезазначену квартиру ОСОБА_5А При цьому право власності на квартиру за ОСОБА_6 було зареєстровано в комунальному підприємстві «Харківське міське Бюро технічної інвентаризації» на підставі заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 березня 2009 року, яке ухвалою цього ж суду від 28 травня 2009 року було скасоване. Посилаючись на те, що ОСОБА_5 був обізнаний, що ОСОБА_6 без достатніх правових підстав продав спірну квартиру, а тому не може бути добросовісним набувачем, позивачка просила позов задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_5 в обґрунтування зустрічних вимог посилався на те, що 10 травня 2009 року він, за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу, придбав у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1. За змістом договору купівлі - продажу спірна квартира належала ОСОБА_6 на підставі права власності згідно заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 березня 2009 року, зареєстрованого в КП «Харківське міськеБТІ». Він, ОСОБА_5, є добросовісним набувачем зазначеної квартири, а тому будь-які правові підстави для подальшого проживання в спірній квартирі ОСОБА_11 - відсутні.
Взаємних вимог один до одного сторони не визнали.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_5. Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4. Анульовано реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 в органах реєстрації прав власності на нерухоме майно. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 просить відмовити в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, в обгрунутвання скарги вказав, що оскільки на підставі рішення суду договір купівлі-продажу, укладений між ним та ОСОБА_2 розірваний, а ОСОБА_2 не повертає йому гроші, вважає, що вказаним рішенням порушуються його права на примусове виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 просить відмовити в повному обсязі, а його зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, вказав, що він є добросовісним набувачем у якого не може бути витребувано спірне майно.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, районний суд виходив з того, що позивачем обґрунтовано було подано віндикаційний позов і що майно вибуло з володіння ОСОБА_4 не з її волі. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що йому на законних підставах належала спірна квартира.
З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.
За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Судовим розглядом встановлено, що 8 липня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 березня 2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 та визнано вищевказаний договір дарування недійсним.
10 травня 2009 року ОСОБА_6 за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 травня 2009 року заочне рішення, на підставі якого право власності на відчужувану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6 - скасовано.
В подальшому позов ОСОБА_6 про визнання договору дарування квартири від 8 липня 2008 року недійсним - судом залишено без розгляду.
20 травня 2009 року ОСОБА_5 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 квітня 2010 року, задоволено позов ОСОБА_3 та розірвано договір купівлі - продажу вказаної квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відновлено становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_3, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, 228 600 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, у вищезазначеному рішенні суду було встановлено, що укладаючи угоду ОСОБА_5 був обізнаний про те, що ОСОБА_4 претендує на право власності на квартиру АДРЕСА_1 та, що у спірній квартирі мешкає мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8
Враховуючи, що рішення суду, на підставі якого за ОСОБА_6, на час укладення договору купівлі - продажу квартири 10 травня 2009 року, було зареєстровано право власності в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»скасовано, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрнутовано було встановлено, що дії ОСОБА_6 по відчуженню квартири не є законними і тому вимоги ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на спірну квартиру та її витребування з володіння ОСОБА_5 підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_12, яка є її власником на підставі чинного договору дарування, не з її волі.
Також судова колегія вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, оскільки відповідно ст.. 58,59 ЦПК України він не надав належних та допустимих доказі в обгрунтування своїх позовних вимог
Що стосується позовних вимог щодо анулювання реєстрації права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 в органах реєстрації прав власності на нерухоме майно, то судова колегія приходить до висновку, що в задоволенні вказаних позовних вимог необхідно відмовити, оскільки реєстрація або анулювання права власності є похідним від визнання права власності. Крім цього орган, до функцій якого входить реєстрація або анулювання права власності до участі у справі залучений не був.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю суд першоі інстанції відмовив обґрунтовано, оскільки позивачем по зустрічному позову не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на той факт, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з тих підстав, що вказаним рішенням зачипаються його права на отримання від ОСОБА_5 суми коштів, за договором купівлі-продажу є безпідставними, оскільки вказані питання знаходяться поза межами позовних вимог ОСОБА_4 і можуть розглядатися в порядку виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2012 року змінити.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо анулювання реєстрації права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 в органах реєстрації прав власності на нерухоме майно.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -суддя -
Судді -