Судове рішення #2407362
Справа 2-751/2008 рік

 

                                                                                                                         Справа 2-751/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             21 лютого 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська  в складі:

 головуючої судді                                                Самсонової В.В.             

 при секретарі                                                      Калініченко М.В.

 за участю позивача                                                ОСОБА_1.

 за участю представника

 відповідача  ОСОБА_2.                                  ОСОБА_3.

 за участю представника відповідача                   Нагорного Є.В. 

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Красногвардійського району у м. Дніпропетровську Ради про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок, -

 

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

 

              У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив договір купівлі - продажу незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 2003 року  між ОСОБА_2та ОСОБА_1дійсним, а також визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на житловий будинок А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку, загальною площею - 132,7 кв.м., житловою - 26,9 кв.м., кількістю житлових кімнат - 2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що рішенням Красногвардійського виконкому м. Дніпропетровська № 556/5 від 25 жовтня 1991 року  ОСОБА_2. була відведена земельна ділянка № 51 площею 800 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку. У 1998 року відповідач розпочав будівництво на відведеній земельній ділянці житлового будинку і не закінчив його. На 2003 рік було збудовано: бетонний фундамент, стіни з шлакоблоку та простінки. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2. не мав можливості закінчити будівництво житлового будинку, він запропонував позивачеві придбати у нього незакінчений будинок. 17 вересня 2003 року між позивачем та ОСОБА_2був укладений договір купівлі - продажу, згідно якого позивач купив, а ОСОБА_2. продав недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1), за що останній одержав  від позивача гроші у сумі 1000 доларів США. У забезпечення виконання договору купівлі - продажу відповідач написав доручення, яке було посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_4. 17 вересня 2003 року за реєстром 3360. Згідно цього доручення ОСОБА_2. доручив ОСОБА_3- батькові позивача подарувати або продати належний йому незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1, тобто передав йому свої права власника розпоряджатися зазначеним будинком. Дружина відповідача - ОСОБА_5. у нотаріуса дала свою згоду чоловікові на відчуження незакінченого будинку, який був збудований подружжям під час зареєстрованого шлюбу. Рішенням виконкому Красногвардійської районної Ради у м. Дніпропетровську № 345/1 від 23 грудня 2003 року було дозволено ОСОБА_2. продати незакінчений будівництвом індивідуальний житловий будинок літ. А - 1 по АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту на даний будинок  від 31 жовтня 2003 року на ім'я ОСОБА_2. було встановлено, що готовність будинку складає 48 %, що являється недостатнім для того, щоб ДМБТІ видало витяг з реєстру прав власності на відчуження будівлі. З цих підстав між позивачем та відповідачем не було укладено договору купівлі - продажу через нотаріуса. У зв'язку з тим, що  договір купівлі - продажу без нотаріального посвідчення був укладений 17 вересня 2003 року, позивач вважає, що необхідно користуватися нормами матеріального права ЦК України у редакції 1963 року.  Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України у згаданій редакції, якщо одна із сторін  повністю або частково виконала правочин, потребуючий нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення правочину, суд може на вимогу виконавчої правочин сторони визнати правочин дійсним. Враховуючи згадані обставини, позивач вважає, що можливо визнати  правочин - договір купівлі - продажу незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1 між позивачем та ОСОБА_2. дійсним. Кожна із сторін виконала умови договору: ОСОБА_2. передав позивачеві недобудований житловий будинок для закінчення будівництва, а позивач передав йому обумовлену суму грошей. Кожен з них не має один до одного яких - небудь претензій. Починаючи з 2004 року позивач за свої кошти  і своїми силами добудував будинок, який на теперішній час складається з : житлового будинку А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку, 1 поверху - 1-1 кухня, 1-2 прихожа, 1-3 коридор, 1-4 санвузол, 1-5 комора, 1-6 сходова клітка, 2 поверх - 1-7 житлова кімната, 1-8 житлова кімната, 1-9 сходова клітка. Загальна площа будинку складає 132,7 кв.м. Житлова площа - 26,9 кв.м.. Вартість житлового будинку з огорожею та мостінням складає 163191 грн. Рішенням Красногвардійського райвиконкому м. Дніпропетровська № 219 від 15 липня 2005 року внесені зміни до рішення виконкому від 25 жовтня 1991 року № 556/5, де у всіх пунктах рішення замість „гр. ОСОБА_2.” читати „ОСОБА_1”. Після закінчення будівництва житлового будинку за вказаною адресою позивач звернувся до виконкому з проханням ввести в експлуатація і затвердити акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації будинку. 13 серпня 2007 року державна технічна комісія склала акт, в якому зазначається, що індивідуальний житловий будинок А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 готовий до введення в експлуатацію. Рішенням Красногвардійського райвиконкому м. Дніпропетровська № 302 від 20 серпня 2007 року затверджений акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації зазначеного будинку. У п. 3 цього рішення позивача зобов'язали  звернутися до КП ДМБТІ з питання оформлення та реєстрації права власності.

  В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, посилався на пояснення викладені в позовній заяві.

  Представник відповідача ОСОБА_2. в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.

  Представник Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради Нагорний Є.В. в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.

  Вислухавши позивача, представника відповідача ОСОБА_2., представника виконкому Нагорного Є.В., вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

  Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала правочин, потребуючий нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення правочину, суд може на вимогу виконавчої правочин сторони визнати правочин дійсним.

               Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа,  яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

               Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.  

    В судовому засіданні встановлено, що рішенням Красногвардійського виконкому м. Дніпропетровська № 556/5 від 25 жовтня 1991 року  ОСОБА_2. була відведена земельна ділянка № 51 площею 800 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку. У 1998 року відповідач розпочав будівництво на відведеній земельній ділянці житлового будинку і не закінчив його. На 2003 рік було збудовано: бетонний фундамент, стіни з шлакоблоку та простінки. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2. не мав можливості закінчити будівництво житлового будинку, він запропонував позивачеві придбати у нього незакінчений будинок. 17 вересня 2003 року між позивачем та ОСОБА_2був укладений договір купівлі - продажу, згідно якого позивач купив, а ОСОБА_2. продав недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1), за що останній одержав  від позивача гроші у сумі 1000 доларів США. У забезпечення виконання договору купівлі - продажу відповідач написав доручення, яке було посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_4. 17 вересня 2003 року за реєстром 3360. Згідно цього доручення ОСОБА_2. доручив ОСОБА_3- батькові позивача подарувати або продати належний йому незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1, тобто передав йому свої права власника розпоряджатися зазначеним будинком. Дружина відповідача - ОСОБА_5. у нотаріуса дала свою згоду чоловікові на відчуження незакінченого будинку, який був збудований подружжям під час зареєстрованого шлюбу. Рішенням виконкому Красногвардійської районної Ради у м. Дніпропетровську № 345/1 від 23 грудня 2003 року було дозволено ОСОБА_2. продати незакінчений будівництвом індивідуальний житловий будинок літ. А - 1 по АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту на даний будинок  від 31 жовтня 2003 року на ім'я ОСОБА_2. було встановлено, що готовність будинку складає 48 %, що являється недостатнім для того, щоб ДМБТІ видало витяг з реєстру прав власності на відчуження будівлі. З цих підстав між позивачем та відповідачем не було укладено договору купівлі - продажу через нотаріуса. Кожна із сторін виконала умови договору: ОСОБА_2. передав позивачеві недобудований житловий будинок для закінчення будівництва, а позивач передав йому обумовлену суму грошей. Кожен з них не має один до одного яких - небудь претензій. Починаючи з 2004 року позивач за свої кошти і своїми силами добудував будинок, який на теперішній час складається з : житлового будинку А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку, 1 поверху - 1-1 кухня, 1-2 прихожа, 1-3 коридор, 1-4 санвузол, 1-5 комора, 1-6 сходова клітка, 2 поверх - 1-7 житлова кімната, 1-8 житлова кімната, 1-9 сходова клітка. Загальна площа будинку складає 132,7 кв.м. Житлова площа - 26,9 кв.м.. Рішенням Красногвардійського райвиконкому м. Дніпропетровська № 219 від 15 липня 2005 року внесені зміни до рішення виконкому від 25 жовтня 1991 року № 556/5, де у всіх пунктах рішення замість „гр. ОСОБА_2.” читати „ОСОБА_1”. Після закінчення будівництва житлового будинку за вказаною адресою позивач звернувся до виконкому з проханням ввести в експлуатація і затвердити акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації будинку. 13 серпня 2007 року державна технічна комісія склала акт, в якому зазначається, що індивідуальний житловий будинок А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 готовий до введення в експлуатацію. Рішенням Красногвардійського райвиконкому м. Дніпропетровська № 302 від 20 серпня 2007 року затверджений акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації зазначеного будинку.

            На підставі викладеного, суд вважає можливим визнати договір купівлі - продажу незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 2003 року  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним, а також визнати за ОСОБА_1  право власності на житловий будинок А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку, загальною площею - 132,7 кв.м., житловою - 26,9 кв.м., кількістю житлових кімнат - 2, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі  викладеного та керуючись ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 331, 392, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В :

 

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Красногвардійського району у м. Дніпропетровську Ради про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

            Визнати договір купівлі - продажу незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 2003 року  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним. 

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А - 2 з підвалом під частиною житлового будинку, загальною площею - 132,7 кв.м., житловою - 26,9 кв.м., кількістю житлових кімнат - 2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          

                

            Суддя                                                                                                       В.В. Самсонова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація