Справа № 2-273-2008 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 січня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                       головуючої судді                                                               Самсонової В.В.

при секретарі                                                                           Калініченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до приватного вищого навчального закладу „Катеринославський університет” про розірвання договору, стягнення суми, -

встановив:

               У вересні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2900 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., сплачений за подачу позову судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а також розірвати договір про навчання № 32 від 01 вересня 2006 року укладений між нею та відповідачем. В обґрунтуванні своїх вимог позивачка вказала на те, що 01 вересня 2006 року між Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет», та нею, ОСОБА_1, було укладено договір про навчання № 32, згідно якого Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» взяв на себе зобов'язання за рахунок сплачених позивачкою коштів здійснити її навчання за спеціальністю «Правознавство», за заочною формою навчання, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст» в строки, які визначаються датою зарахування - 01 вересня 2006 року, та датою відрахування з Університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. 01 вересня 2006 року відповідач зарахував позивачку на перший курс юридичного факультету  до навчального закладу, в підтвердження чого видав позивачці студентський квиток  та залікову книжку. У відповідності до п. п. 2.1 та 2.3 Договору відповідач зобов'язався надати позивачці освітню послугу на рівні державних стандартів освіти та при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм видати позивачці документ про освіту державного зразка. У відповідності до п. 3.1 та умов розділу 5 Договору позивачка, ОСОБА_1. 01 вересня 2006 року внесла в касу відповідача 2500 грн. плати за надання освітньої послуги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру. Крім того, 09 серпня 2006 року позивачка внесла в касу відповідача 300 грн. благодійного внеску, 25 грн. за оплату послуг приймальної комісії та 75 грн. за охорону, що також підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів. Вимоги щодо сплати благодійного внеску ставилися адміністрацією відповідача в обов'язок усім абітурієнтам, як одна з умов вступу до вищого навчального закладу. На виконання вимог п. 4.3 щодо виконання графіка навчального процесу, вимог навчального плану позивачка з 18 грудня 2006 року по 23 грудня 2006 року знаходилася в навчальному закладі відповідача на здачі екзаменаційної сесії, що підтверджується записами про успішне складання іспитів в цей період, зробленими в заліковій книжці. Згідно з графіком навчального плану з 13 січня 2007 року повинна була розпочатися навчально-екзаменаційна сесія другого півріччя навчання (викладення навчального матеріалу та екзамени). Але коли позивачка прибула до навчального закладу відповідача, то її повідомили, що графік навчального процесу змінюється, і довідка-виклик на сесію їй буде направлена пізніше, про що її буде в подальшому повідомлено додатково поштою. Наприкінці лютого 2007 року позивачка, не одержавши довідки-виклику, поїхала до навчального закладу відповідача з'ясувати питання щодо дати початку сесії. Адміністрація відповідача повідомила її, що сесія знову переноситься, але конкретної причини цього та дати, на яку призначено початок сесії їй не повідомили. Починаючи з кінця квітня 2007 року з метою остаточного з'ясування питань щодо надання позивачці освітніх послуг за договором вона зверталася до навчального закладу відповідача, і ректором навчального закладу відповідача ОСОБА_2. їй було повідомлено, що через вирішення відповідачем питань щодо права власності на учбовий корпус відповідача точної дати сесії зазначити не можливо. В подальшому, коли позивачка приїжджала до навчального закладу відповідача, то в учбовому корпусі з'явилася охорона, яка до керівництва її не допустила без пояснення причин. На телефонні дзвінки на відомі позивачці номери міських телефонів відповідача їй керівництво не відповідало. Позивачка вважає, що такими діями з боку відповідача її було позбавлено істотних благ, на які вона розраховувала при укладенні договору, а саме права на отримання освітньої послуги від відповідача, і всі вищезазначені обставини свідчать про неможливість отримання вказаної послуги будь-коли в подальшому з вини відповідача. Порушенням відповідачем законних прав і інтересів позивачці завдано моральної шкоди через душевні страждання. Тривала невизначеність з продовженням отримання ним вищої освіти спричинили їй нервові розлади та хвилювання. Позивачка була змушена приймати додаткові зусилля для організації свого життя та відновлення порушених відповідачем нормальних життєвих зв'язків. Крім того, значних переживань позивачці завдає той факт, що вона працює в суді і бажає отримати вищу освіту за фахом своєї роботи, та в перспективі зробити службову кар'єру, що з вини відповідача затягнулося мінімум на один рік. В зв'язку з неправомірними діями відповідача, позивачка вимушена знову починати процес вступу до іншого вищого навчального закладу з метою отримати вищу юридичну освіту, що в свою чергу теж доставляє їй цілу низку незручностей. Спричинену відповідачем моральну шкоду позивачка оцінюю у 5000 грн., виходячи з глибини душевних страждань та значного періоду їх тривалості, а також характеру порушення прав з боку відповідача, інших тяжких наслідків (складності з просуванням по службі) що може потягти за собою таке порушення.

У судове засідання позивачка не з'явилася, була повідомлена, причину неявки суду не повідомила, раніше надала суду заяву в якій вказала, що заявлені нею позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі посилаючись при цьому на підстави зазначені у позові, просила позов задовольнити в повному обсязі, також позивачка просила у разі неявки в судове засідання представника відповідача розглядати справу при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.      

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка 01 вересня 2006 року уклала з відповідачем договір про навчання № 32, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів позивачки здійснити її навчання за спеціальністю «Правознавство», за заочною формою навчання, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст» в строки, які визначаються датою зарахування - 01 вересня 2006 року, та датою відрахування з Університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. У відповідності до п. п. 2.1, 2.2 Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» зобов'язався надати позивачці освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, забезпечити під час дії договору дотримання  прав  учасників  навчального  процесу  відповідно  до законодавства. У відповідності до п. 3.1 договору позивач, ОСОБА_1. виступаючий стороною договору як замовник зобов'язалася своєчасно вносити плату за надання освітньої послуги в розмірах, порядку та у строки, що встановлені договором. Виконуючи п. 3.1 договору позивачка сплатила Приватному вищому навчальному закладу «Катеринославський університет» грошові кошти за навчання у сумі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень у відповідності до вимог розділу 5 договору, про що свідчить квитанція прибутково-касового ордеру. Починаючи з початку січня 2007 року було припинене навчання з будь яких занять, що свідчить про невиконання Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» взятих на себе зобов'язань відповідно до п. п. 2.1 та 2.2 договору № 32 від 01 вересня 2006 року, внаслідок чого позивачка, як замовник, не отримала освітню послугу на рівні державних стандартів освіти за сплачені нею грошові кошти. На теперішній час позивачці не повернуто грошові кошти за навчання в сумі 2900 гривень.     

З листа прокуратури Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України, за результатами перевірки прокуратурою Дніпропетровської області 03 листопада 2006 року порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. З п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації» слідує, що освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено. 

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.

Згідно п. п. 2, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 «Про ліцензування освітніх послуг», ліцензування освітніх послуг є процедурою проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень, їх оформлення, видачі, переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти. Спроможність навчального закладу провадити освітню діяльність (надавати освітні послуги) підтверджується експертним шляхом - проведенням ліцензійної експертизи.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3161 «Про захист прав споживачів», за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.                                  

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно розірвати договір про навчання № 32 від 01 вересня 2006 року, укладений між позивачкою та відповідачем, а також стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 2900 грн., оскільки відповідачем не виконуються умови договору про навчання № 32 від 01 вересня 2006 року, в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 500 грн. на користь позивачки.

Відповідно до вимог 81, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір за подачу позову в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 59-61, 76, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 611, 901 ЦК України, Законом України «Про вищу освіту», Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліцензування освітніх послуг», Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1до приватного вищого навчального закладу „Катеринославський університет” про розірвання договору, стягнення суми - задовольнити частково.

Розірвати договір № 32 від 01 вересня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет».

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2900 грн., в рахунок моральної шкоди 500 грн., сплачений за подачу позову судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 3489 грн. 50 коп. 

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.                                                                  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           Суддя                                                                                                                                В.В. Самсонова