Справа 2-252-2008 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 січня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                     головуючої судді                                                                 Самсонової В.В.

при секретарі                                                                           Калініченко М.В.

за участю позивачки                                                               ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про розірвання договору про навчання, стягнення суми та моральної шкоди, -

встановив:

               В серпні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 2000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також розірвати договір про навчання № 133 від 01 вересня 2006 року укладений між нею та відповідачем. В обґрунтуванні своїх вимог позивачка вказала на те, що між нею, ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом „Катеринославський університет" було укладено договір про навчання № 133 від 01 вересня  2006 року. Згідно предмету договору відповідач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів позивачки здійснити її навчання за спеціальністю «Облік і аудит» за заочною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр в строки, які визначаються датою зарахування 01 вересня 2006 року та датою відрахування у зв'язку із закінченням навчання. 01 вересня 2006 року. Відповідач зарахував позивачку на 2-й курс економічного факультету до навчального закладу, в підтвердження чого видав їй студентський квиток та залікову книжку. Згідно п. 2.1 та п. 2.3 Договору відповідач зобов'язався надавати освітню послугу на рівні державних стандартів освіти та при успішному виконанні навчального плану, графіку навчального процесу, навчальних програм видати ОСОБА_1. документ про освіту державного зразка. Згідно п. 3.1. та умов розділу 5 Договору 29 вересня 2006 року позивачка внесла в касу відповідача 2000 (дві тисячі) гривень плати за надання освітньої послуги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера. На виконання вимог п. 4.3 щодо виконання графіка навчального процесу, вимог навчального плану позивачка з 18 грудня 2006 року по 23 грудня 2006 року знаходилась в навчальному закладі відповідача на здачі екзаменаційної сесії, що підтверджується записами про успішне складання іспитів в цей період, зробленими в залікові книжці. Згідно з графіком навчального плану з 13 січня 2007 року повинна була розпочатися навчально-екзаменаційна сесія другого півріччя навчання (викладення навчального матеріалу та екзамени). Але коли позивачка прибула до навчального закладу відповідача, то її повідомили, що графік навчального процесу змінюється, і довідка-виклик на сесію їй буде направлена пізніше, про що її буде в подальшому повідомлено додатково поштою. Наприкінці лютого 2007 року позивачка не одержавши довідки-виклику, поїхала до навчального закладу відповідача з'ясувати питання щодо дати початку сесії. Адміністрація відповідача повідомила позивачку, що сесія знову переноситься, але конкретної причини цього та дати, на яку призначено початок сесії мені не сказали. Починаючи з кінця квітня 2007 року з метою остаточного з'ясування питань щодо надання позивачці освітніх послуг за Договором вона зверталася до навчального закладу відповідача, і ректором навчального закладу відповідача ОСОБА_2. їй було повідомлено, що через вирішення відповідачем питань щодо права власності на учбовий корпус відповідача точної дати сесії зазначити не можливо. В подальшому, коли позивачка приїжджала до навчального закладу відповідача, то в учбовому корпусі з'явилася охорона, яка до керівництва її не допустила без пояснення причин. На телефонні дзвінки на відомі їй номери міських телефонів відповідача його керівництво не відповідало. Позивачка вважає, що такими діями з боку відповідача її було позбавлено істотних благ, на які вона розраховувала при укладенні договору, а саме права на отримання освітньої послуги від відповідача, і всі вищезазначені обставини свідчать про неможливість отримання вказаної послуги будь-коли в подальшому з вини відповідача. Вищезазначеним порушенням умов договору з боку відповідача їй завдано збитків на суму, внесену нею на рахунок відповідача суму 2000 грн. в якості оплати освітньої послуги, оскільки послуги вона не отримала, а підтвердженням надання їй такої послуги є диплом про повну вищу освіту державного зразка, який мав видати їй відповідач. Порушення відповідачем законних прав та інтересів позивачці завдано моральної шкоди через душевні страждання. Тривала невизначеність з продовженням отримання вищої освіти спричинили позивачці нервові розлади та хвилювання. Позивачка була змушена приймати додаткові зусилля для організації свого життя та відновлення порушених відповідачем нормальних життєвих зв'язків. Крім того, значних переживань їй завдає той факт, що вона працює і бажає отримати вищу освіту за фахом своєї роботи, та в перспективі зробити службову кар'єру, що з вини відповідача затягнулося мінімум на один рік. В зв'язку з неправомірними діями відповідача, позивачка вимушена знову починати процес вступу до іншого вищого навчального закладу з метою отримати вищу економічну освіту, що в свою чергу теж доставляє їй цілу низку незручностей. Грубе порушення відповідачем умов договору ставить під загрозу її подальше перебування на цій роботі і працевлаштування в майбутньому через порушення її ділової репутації. Спричинену їй відповідачем моральну шкоду позивачка оцінюю у 5000 грн., виходячи з глибини душевних страждань та значного періоду їх тривалості, а також характеру порушення прав з боку відповідача, інших тяжких наслідків (складності з просуванням по службі) що може потягти за собою таке порушення. Оскільки відповідач не виконав умови договору, позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.            

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила розірвати договір про навчання № 133 від 01 вересня 2006 року укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 2000 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., посилаючись при цьому на підстави зазначені у позові.        

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка 01 вересня 2006 року уклала з відповідачем договір про навчання № 133, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів позивачки здійснити її навчання за спеціальністю «Облік і аудит» за заочною формою навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр в строки, які визначаються датою зарахування - 01 вересня 2006 року, та датою відрахування з Університету у зв'язку із закінченням навчання, які обумовлюються відповідним планом та графіком навчання. У відповідності до п. п. 2.1, 2.2 Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» зобов'язався надати позивачці освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, забезпечити під час дії договору дотримання  прав  учасників  навчального  процесу  відповідно  до законодавства. У відповідності до п. 3.1 договору позивач, ОСОБА_1. виступаюча стороною договору як замовник зобов'язалася своєчасно вносити плату за надання освітньої послуги в розмірах, порядку та у строки, що встановлені договором. Виконуючи п. 3.1 договору позивачка сплатила Приватному вищому навчальному закладу «Катеринославський університет» грошові кошти за навчання у сумі 2000 (дві тисячі) гривень у відповідності до вимог розділу 5 договору, про що свідчить квитанція прибутково-касового ордеру. Починаючи з початку січня 2007 року було припинене навчання з будь яких занять по не зрозумілій позивачці причині, що свідчить про невиконання Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет» взятих на себе зобов'язань відповідно до п. п. 2.1 та 2.2 договору № 133 від 01 вересня 2006 року, внаслідок чого позивачка, як замовник, не отримала освітню послугу на рівні державних стандартів освіти за сплачені нею грошові кошти. На теперішній час позивачці не повернуто грошові кошти за навчання в сумі 2000 гривень.     

Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 25 травня 2006 року, сплатила на рахунок Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за  навчання суму в розмірі 2000 грн. Проте, з листа Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» № 55 від 14 грудня 2006 року слідує, що 10 липня 2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет». Університет створений на базі Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Приватний вищий навчальний заклад «Катеринославський університет» є правонаступником всіх прав і обов'язків Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».

Таким чином, можливо зробити висновок, що сплачені позивачкою кошти по квитанції від 25 травня 2006 року на рахунок Дніпропетровської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» в сумі 2000 грн., були сплачені по договору про навчання № 133 від 01 вересня 2006 року, укладеного між позивачкою та відповідачем.

З листа прокуратури Дніпропетровської області від 07 листопада 2006 року вих. № 07/3-164 до Міністерства освіти і науки України, за результатами перевірки прокуратурою Дніпропетровської області 03 листопада 2006 року порушено кримінальну справу за фактом здійснення посадовими особами Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» без одержання ліцензії освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, яке пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 202 КК України. З п. 4 наказу Міністерства освіти та науки України від 23.11.2006 року № 2237-Л «Про результати ліцензування, акредитації та атестації» слідує, що освітню діяльність Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет», що діє без ліцензії міністерства, припинено. 

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.

Згідно п. п. 2, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 «Про ліцензування освітніх послуг», ліцензування освітніх послуг є процедурою проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень, їх оформлення, видачі, переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб'єктів у сфері освіти. Спроможність навчального закладу провадити освітню діяльність (надавати освітні послуги) підтверджується експертним шляхом - проведенням ліцензійної експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно розірвати договір про навчання № 133 від 01 вересня 2006 року, укладений між позивачкою та відповідачем, а також стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 1000 грн., оскільки відповідачем не виконуються умови договору про навчання № 133 від 01 вересня 2006 року.

Відповідно до вимог ст. 81, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути судовий збір за подачу позову в сумі 59 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 59-61, 76, 81, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 611, 901 ЦК України, Законом України «Про вищу освіту», Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліцензування освітніх послуг», Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

       Позов ОСОБА_1до Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» про розірвання договору та стягнення матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.

       Розірвати договір № 133 від 01 вересня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним вищим навчальним закладом «Катеринославський університет».

      Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Катеринославський університет» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн., в рахунок моральної шкоди 1000 грн., сплачений за подачу позову судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 3089 грн. 50 коп. 

      В задоволені решти позовних вимог відмовити.

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.                                                                  

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 Суддя                                                                                                   В.В. Самсонова