Справа 2-0046-2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої Самсонової В.В
при секретарі Калініченко М.В.
за участю позивачки ОСОБА_1.
представника позивачки ОСОБА_2.
відповідача ОСОБА_3.
представника відповідача ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
В жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернулася суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної в сумі 4277,16 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. В обґрунтування позовної заяви позивачка вказала, що 23.11.2003 року на перехресті вул. Робочої і Каверіна в м. Дніпропетровську відбулася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої водій ОСОБА_3. зробив наїзд на неї і заподіяв тяжкі тілесні пошкодження у вигляді поєднаної полі травми, відкритої черепно - мозкової травми, струс головного мозку, удару лицевої частини черепа, тупої травма живота, відкритий перелом малогомілкової кістки, обширно рваної скальпованої рани в лівій гомілці з дефектом м'яких тканин, перелом 3-8 ребер справа і 5 - 9 ребер зліва, травматичного шоку 2-го ступеня і ін. У зв'язку з одержаною травмою позивачка тривалий час - з 23 листопаду 2003 року по 05 січня 2004 року - знаходилася на стаціонарному лікуванні. Потім тривалий час знаходилася на амбулаторному лікуванні, до теперішнього часу спостерігається у лікаря - невропотолога за місцем проживання оскільки позначаються наслідки травми. Особливо неприємним для позивачки є те, що на обличчі залишився шрам. За фактом ДТП була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 286 КК України, проведено розслідування і в лютому 2005 року кримінальна справа направлена до суду. За час стаціонарного лікування позивачка понесла значні матеріальні витрати оскільки купувала дорогі ліки, витрати на консультації, транспортні послуги, також потрібне було додаткове харчування. Отже позивачкою були понесені матеріальний збитки в сумі 4277,16 гр. Проте, не дивлячись на те, що водій ОСОБА_3. був визнаний винним в ДТП, знаючи про важкий стан здоров'я позивачки відмовився надати їй матеріальну допомогу. Кримінальна справа порушена за ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_3 була припинена у зв'язку з амністією. Впродовж 2-х років з моменту ДТП ОСОБА_3. жодного разу не поцікавився станом здоров'я позивачки, не запропонував ніякої матеріальної допомоги. Натомість ОСОБА_3. став чинити тиск на слідство використовуючи те, що він є кореспондентом газети «Дніпр вечерний», тобто представник четвертої влади. Використовуючи свої зв'язки в міліції, прокуратурі. ОСОБА_3. добився, що дослідження справи гальмувалося під різними приводами. Коли ж кримінальна справа з обвинувальним вироком була направлена прокурору міста, а потім в суд, то тут же за його скаргою вже з суду справа поверталася на додаткове розслідування. Прокурор міста тричі направляє кримінальну справу в суд, а заступник прокурора за скаргою ОСОБА_3. відкликає справу назад для додаткового розслідування. Відповідач просто затягував справу для того щоб дочекатись амністії. 16 серпня 2005 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3. була закрита постановою Красногвардійського району суду м. Дніпропетровська у зв'язку з амністією. Важка травма заподіяна ОСОБА_3. позивачці, великі матеріальні витрати на лікування, наполегливе небажання його відшкодувати збиток заподіює позивачці моральні хвилювання і страждання. У зв'язку з чим, позивачка вимушена була звернутись до суду з даною позовною заявою.
В судовому засіданні позивачка та її представник доповнили позовні вимоги та просили стягнути ще 292 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, а всього 4569 грн. 66 коп. та 100000 грн. моральної шкоди.
Посилалися на пояснення, викладені в позовних вимогах.
Ухвалою суду позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 292 грн. 50 коп. залишені без розгляду за заявою позивача.
Ухвалою суду уточнено прізвище відповідача по справі як ОСОБА_3 у зв'язку зі зміною його прізвища.
У судових засіданнях позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Вони пояснили, що
Відповідач та його представник в судовому засіданні позивні вимоги визнали частково та пояснили, що вина в скоєні дорожньо-транспортної пригоди обоюдна, посилалися на ті обставини, що позивачка булла в алкогольному стані, крім того, порушила п. 4.1, 4.4, 4.7, 4.10 ПДР., у зв'язку з чим він визнає половину матеріальних витрат на лікування. Що стосується моральної шкоди, то вона заподіяна не була, позовні вимоги не обґрунтовані.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 5 ЦК України 2003 року, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Таким чином, при вирішенні даного спору слід керуватися нормами ЦК 1963 року.
Згідно ст. 440 ЦК України 1963 року шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Відповідно до ст. 450 ЦК України громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (власники автомобілів), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В судовому засіданні встановлено, що 23.11.2003 року на перехресті вул. Робочої і Каверіна в м. Дніпропетровську відбулася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої водій ОСОБА_3. зробив наїзд на позивачку і заподіяв тяжкі тілесні пошкодження у вигляді поєднаної політравми, відкритої черепно - мозкової травми, струс головного мозку, удару лицевої частини черепа, тупої травма живота, відкритий перелом малогомілкової кістки, обширно рваної скальпованої рани в лівій гомілці з дефектом м'яких тканин, перелом 3-8 ребер справа і 5 - 9 ребер зліва, травматичного шоку 2-го ступеня і ін. У зв'язку з одержаною травмою позивачка тривалий час - з 23 листопаду 2003 року по 05 січня 2004 року - знаходилася на стаціонарному лікуванні. Потім тривалий час знаходилася на амбулаторному лікуванні, до теперішнього часу спостерігається у лікаря - невропотолога за місцем проживання оскільки позначаються наслідки травми.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від ____________ Кримінальна справа порушена за ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_3 була припинена у зв'язку з амністією.
Відповідно до ст. 440-1 ЦК України 1963 року моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Позивачці в результаті ДТП були заподіяні тяжкі телесні ушкодження, в тому числі на обличчі залишився шрам, своєчасно допомога на лікування відповідачем позивачу надана не була.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним присудити з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн., оскільки саме цю грошову суму вважає необхідною та достатньою для компенсування моральних страждань позивача у зв'язку з завданням їй тілесних ушкоджень, фізичних чи моральних страждань потерпілого
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Тому, з ВАТ «Автодеталь» підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, сплачений позивачем при подачі позову у сумі 8, 50 грн. та на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн.50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 440, 440-1, 450 ЦК України 1963 року, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 3029 грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму судових витрат у розмірі 59 гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.В. Самсонова