ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2012 р. м. Київ К/9991/13393/12

Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі

Бим М.Є., Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А.,

секретар судового засідання - Паламарчук А. А.,

за участю Василенка Є.М. (відповідач),

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до інспектора дізнання сектору оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу Державної автомобільної інспекції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Василенка Євгена Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року,

встановив:

Подану 15 листопада 2011 року позовну заяву ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій відповідача та скасування його постанови від 1 листопада 2011 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, ухвалами судді Ємільчинського районного суду Житомирської області: від 17 листопада 2011 року -залишено без руху з наданням позивачеві п'ятиденного строку (з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків позовної заяви; від 1 грудня 2011 року -повернуто позивачеві з мотивів неусунення ним частини недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 17 листопада 2011 року.

Ухвалою судді-доповідача Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу суду першої інстанції від 1 грудня 2011 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на помилковість висновку апеляційного суду про неможливість апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в цій справі, просить скасувати його ухвалу та ухвалу суду першої інстанції від 1 грудня 2011 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.

Предметом спору у справі є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 1712 КАС адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Апеляційний суд виходив із того, що згідно зі статтею 1712 КАС, яка на час виникнення у позивача права на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності вже була чинною, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Такий висновок апеляційного суду суперечить положенням КАС щодо забезпечення права особи на звернення до суду за захистом порушеного права у визначених цим Кодексом випадках та права особи, яка бере участь у справі, на перевірку вищестоящим судом рішення суду першої інстанції про відмову в реалізації права на звернення до суду, тому з ним не можна погодитися.

Ухвалу області від 4 листопада 2010 року постановлено суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з процесуального питання, нею не вирішено справу по суті. Отже, в розумінні статті 1712 КАС ця ухвала не може вважатися остаточним рішенням суду першої інстанції в цій справі.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

В цій справі ухвалу апеляційного суду слід скасувати, апеляційну скаргу позивача зі справою -направити до апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії розгляду та вирішення в установленому КАС порядку питання про можливість відкриття апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою позивача.

Ухвала суду першої інстанції від 1 грудня 2011 року не була предметом перегляду в порядку апеляційного провадження, тому відкриття касаційного провадження в цій частині в силу положень статті 211 КАС було помилковим, касаційне провадження в частині перегляду зазначеного рішення суду першої інстанції необхідно закрити.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ухвалив:

Касаційне провадження в частині перегляду ухвали Ємільчинського районного суду Житомирської області від 1 грудня 2011 року закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року скасувати.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до інспектора дізнання сектору оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод відділу Державної автомобільної інспекції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Василенка Євгена Миколайовича про визнання дій протиправними та скасування постанови направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Чинним процесуальним законом не передбачено можливість оскарження цього рішення суду касаційної інстанції.

Судді