Справа № 2-284/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2008 року Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Шевченко О.В.,
при секретарі: Гетьманенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, а саме просила суд:
- стягнути з відповідачки на її користь майнову шкоду у сумі 2197,67 грн.;
- стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду у сумі 5000 грн.;
- стягнути з відповідачки на її користь витрати на правову допомогу у сумі 200 грн.
В обгрунтування позову позивачка посилається на те, що вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2008 року ОСОБА_2. визнано винною в тому, що вона за період роботи продавцем в магазині „Жасмин” з 05.07.2006 року по 22.07.2006 року привласнила товар, який був в її віданні, на загальну суму 2197,67 грн. Вона зазнала страждань через втрату майна, через вимушене звернення до прокуратури з цього приводу, відвідування слідчого, суду. Вона пережила стрес, душевне хвилювання, підняття тиску. Через це її було відірвано від повсякденних обов”язків, через що також відчула страждання.
Виступаючи в судовому засіданні, позивачка свої позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві, підтримала повністю.
Відповідач та його представник позов визнали в частині відшкодування майнової шкоди, судових витрат та просять суд відмовити позивачці в задоволенні її позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки вважають, що позивачці моральної шкоди не заподіяно діями відповідачки.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника відповідачки, показання свідків, дослідивши матеріали справи в сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено судом, вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2008 року (а.с. 14-18), який набув законної сили, ОСОБА_2. визнано винною в тому, що вона за період роботи продавцем в магазині „Жасмин” з 05.07.2006 року по 22.07.2006 року привласнила товар, який був в її віданні, на загальну суму 2197,67 грн. Відповідачку визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України. На підставі п. „б” ст. 1 Закону України „Про амністію” від 19.04.2007 року відповідачку було звільнено від призначеного цим вироком покарання.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про застосування амністії в Україні” амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
Згідно з ч. 2 ст. 5 зазначеного Закону амністія не звільняє від обов”язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком або рішенням суду.
Таким чином, виходячи із змісту вказаних статей застосування амністії передбачає наявність вини особи в інкримінованому їй злочині і не є реабілітуючою підставою при її звільненні від покарання.
Згідно зі ст. 1166 ч. 1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачка просить суд стягнути з відповідачки на її користь майнову шкоду у сумі 2197,67 грн. Відповідачка, представник відповідачки дану позовну вимогу визнали, згодні, що відповідачкою позивачці було заподіяно майнову шкоду в сумі 2197,67 грн., яка не відшкодована позивачці. Суд зважуючи на викладене, керуючись ч. 1 ст. 61 ЦПК України, вважає за необхідне задовольнити дану позовну вимогу в повному обсязі.
Також позивачкою було заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачки на її користь відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Ст. 1167 ч. 1 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд доходить висновку, що протиправними діями відповідачки, які полягають в привласненні товару, який був в її віданні, на загальну суму 2197,67 грн., і як наслідок цих діянь втрата майна, вимушений тривалий захист своїх порушених прав позивачкою в прокуратурі, суді, що призвело до моральних страждань позивачки, які виразилися в нервуванні, стресі, підвищенні артеріального тиску, головних болях. Зазначене підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3., який підтвердив у судовому засіданні, що позивачка відвідуючи слідчого, прокуратуру, суд через дії відповідачки сильно нервується, в неї підвищується тиск, болить голова, підвищується її агресивність.
Доводи позивачки про спричинення їй моральної шкоди через безрезультатні поїздки до відповідачки за грошима, брутальною лайкою відповідачки та її рідних, через те, що її було відірвано від повсякденних обов”язків, то вони не знайшли свого підтвердження в суді, як і наявність причинно-наслідкового зв”язку між поїздками до відповідачки за грошима, брутальною лайкою відповідачки, її рідних та погіршенням здоров'я позивачки. Не є допустимим доказом у справі посилання позивачки на висновки ворожки.
Позивачка не надала суду докази про те, що їй завдана моральна шкода через безрезультатні поїздки до відповідачки за грошима, брутальною лайкою відповідачки та її рідних, погіршення здоров'я у наслідок цього. Позивачкою не доведено в повному обсязі розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок відвідування позивачкою міліції, прокуратури, суду.
Зважаючи на характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, ступеня вини відповідачки яка завдала моральної шкоди, керуючись принципом справедливості та розумності, враховуючи, що відповідачка не працює, проживає разом з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на її утриманні, суд вважає можливим задовольнити частково позовні вимоги позивачки в частині відшкодування моральної шкоди, а саме у сумі 1000 грн., в іншій частині позовні вимоги не обґрунтовані в достатній мірі і не підлягають задоволенню.
Крім того, з відповідачки в порядку ст. 88 ч. 3 ЦПК України підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 59,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. на користь ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Також з відповідачки на користь позивачки в порядку ст. ст. 59, 79 ч. 3, 84, 88 ЦПК України підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі 200 грн., які були сплачені позивачкою, що підтверджується чеком від 15.03.2008 року (а.с. 12) та не оспорюється відповідачкою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166 ч.ч. 1, 2, 1167 ч. 1 ЦК України, Закон України „Про застосування амністії в Україні”, ст.ст. 79 ч. 3, 84, 88 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1відшкодування майнової шкоди у розмірі 2197, 67 грн.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.
В задоволенні іншої частини вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивачці відмовити через їх необґрунтованість.
Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір у сумі 59,50 грн. (р/рахунок 31410537700368).
Стягнути з ОСОБА_2на користь ТУ ДСА в Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (отримувач: УДК у Широківському районі Дніпропетровської області р/рахунок 31216259700367 код платника 22050000 код одержувача 23929773 МФО 805012 банк ГУДКУ у Дніпропетровської області).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО