ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
02 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2456/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
позивача: ОСОБА_2
відповідача: Макодай О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
про: визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнати протиправним та скасування рішення №324 від 08.05.2012р. про опис майна у податкову заставу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та в обґрунтування зазначив, що відповідачем надіслано на адресу позивача рішення про опис майна в податкову заставу, яке вважає протиправними, оскільки податковий борг у позивача відсутній внаслідок оскарження в судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій від 29.02.2012р. у розмірі 1 700 грн.
Відповідач проти позову заперечив та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що податкова вимога сформована в автоматичному режимі на підставі облікових даних особового рахунку, внаслідок виникнення податкового боргу у розмірі 1700 грн. Таким чином, вважає, що відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПКУ відповідачем правомірно винесено рішення про опис майна у податкову заставу.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа та як платник податків знаходиться на обліку у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції.
29.02.2012 року РУ ДСАТ ДПА України у Вінницькій області винесено рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно зворотнього боку облікової картки платника податків СПД ОСОБА_1. 02.04.2012р. виникла недоїмка в сумі 1 700 грн. із сплати адміністративних штрафів та інших санкцій.
03.04.2012 року Вінницькою ОДПІ надіслано на адресу ОСОБА_1. податкову вимогу №289 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 1 700 грн. (штрафні санкції).
08.05.2012р. начальником Вінницької ОДПІ Здітовецьким С.Г., відповідно до ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, винесено рішення №324 про опис майна ОСОБА_1. у податкову заставу.
Позивач не погоджується із правомірністю винесення вказаного рішення про опис майна та при цьому вказує на те, що ним оскаржене рішення від 29.02.2012р. про застосування фінансових санкцій в межах 10 днів, що настають за днем отримання вказаного рішення, а отже сума боргу вважається неузгодженою. Крім того, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі №2а/0270/1128/12 задоволено позов ОСОБА_1., визнано протиправним та скасовано рішення РУ ДСАТ ДПА України від 29.02.2012р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та бере до уваги наступне.
Питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів , яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
При цьому, в силу пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань (п. 113.1 ст. 113 ПК України).
Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення -рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При цьому, згідно абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як свідчать матеріали справи, фізична особа -підприємець ОСОБА_1. 13.03.2012р. звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до РУ ДСАТ ДПА України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.02.2012р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі №2а/0270/1128/12 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення РУ ДСАТ ДПА України у Вінницькій області №020920/2800-21 від 29.02.2012р. про застосування до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. Вказане рішення суду не набрало законної сили.
Представник Вінницької ОДПІ в судовому засіданні підтвердив той факт, що контролюючий орган отримав вказане рішення суду, отже повідомлений про судове оскарження рішення про застосування фінансових санкцій.
Таким чином, сума фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. є неузгодженою, а отже у начальника Вінницької ОДПІ були відсутні правові підстави для прийняття рішення від 08.05.2012р. про опис майна ОСОБА_1. у податкову заставу .
При цьому, оскільки наявність податкового боргу в сумі 1 700 грн. визначена відповідачем безпідставно, відповідно право податкової застави не виникає, отже рішення від 08.05.2012р. про опис майна у податкову заставу підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність та обґрунтованість винесення оскаржуваного рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69-71, 158-163 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №324 від 08.05.2012р. про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна