У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

03 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/3170/12

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: судді Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС Романця Л.А. (Відповідач 1), Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС (Відповідач 2), судді Апеляційного суду Вінницької області Слободяна К.Б. (Відповідач 3), судді Апеляційного суду Вінницької області Зайцева В.А. (Відповідач 4), судді Апеляційного суду Вінницької області Спринчука В.В. (Відповідач 5), Апеляційного суду Вінницької області (Відповідача 6), судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепеля К.А. (Відповідач 7), Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (Відповідач 8)

про: оскарження дій, бездіяльності та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС Романця Л.А. (Відповідач 1), Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС (Відповідач 2), судді Апеляційного суду Вінницької області Слободяна К.Б. (Відповідач 3), судді Апеляційного суду Вінницької області Зайцева В.А. (Відповідач 4), судді Апеляційного суду Вінницької області Спринчука В.В. (Відповідач 5), Апеляційного суду Вінницької області (Відповідача 6), судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепеля К.А. (Відповідач 7), Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (Відповідач 8) про оскарження дій, бездіяльності та стягнення моральної шкоди.

У поданому позові позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність 1-го Відповідача по невиконанню обов'язку, покладену на суддю статтею 97 КПК, отримати заяву про злочин внаслідок чого стало неможливим відкриття касаційного провадження в справі №5-4і87ск/12 Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС; чим створено перешкоди для ініціювання кримінального переслідування проти прокурорів та суддів, в т.ч. проти голови Барського райсуду Переверзєва С.В. (на злочинні діяння яких вказував в судових документах в справі №4-99/11 та №5-4187ск/12), а мені внаслідок зазначеної бездіяльності 1-го Відповідача було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю.

- зобов'язати 2-го Відповідача виконати вимоги статті 97 КПК та прийняти від мене та належним чином (згідно вимог ст.95 КПК) задокументувати мою усну заяву про злочини про які я вказав в касаційній скарзі в справі №5-4187ск/12 Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС;

- визнати протиправним посилання 1-го Відповідача в його постанові від 05.06.12р (в касаційній справі №5-4187ск/12) про те. що наказ Державної судової адміністрації ніби то є підставою, яка визначає порядок здійснення судочинства, та ніби то є підставою для прийняття суддею ВССУ рішення про відмову у відкритті касаційного провадження, внаслідок чого мені було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю

- визнати протиправними дії 3-го Відповідача, які були допущені 4,5 Відповідачами по включенню в текст ухвали апеляційного суду Вінницької обл. від 17.02.12р (в справі №4с-99/11) явно фальшивих відомостей які повністю суперечать фактам та обставинам, які підлягали встановленню апеляційним судом в згаданій справі, внаслідок яких мені було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю

- визнати протиправною бездіяльність 3-го Відповідача, що була допущена 4-5 Відповідачами яка виражена в ігноруванні обов'язку покладеного на суддю статтею 97 КПК прийняти від мене заяву про злочини, та визнати протиправною бездіяльність 3-5 Відповідачів, виражену в ігноруванні обов'язку призначити попередній розгляд апеляційної справи №4с-99/11 (згідно ст.357 та ст.358 ч. 1 п.9 КПК) з метою отримання від мене заяви про злочин. Та визнати, що вказана бездіяльність 3-го Відповідача (допущена 4.5 Відповідачами) унеможливила касаційний розгляд справи №5-4187ск/12 в Вищому спеціалізованому суді з РЦКС та призвела до заподіяння шкоди моєму здоров'ю.

- визнати протиправними дії 3-го Відповідача, допущені 4,5 Відповідачами по створенню перешкод для моєї особистої участі в розгляді Апеляційної судом Вінницької області справи №4с-99/11, внаслідок яких я був незаконно позбавлений можливості взяти участь в розгляді вказаної апеляційної справи, внаслідок чого було порушене моє право на особисту участь в судовому розгляді справи, передбачене ст.7 ч. 3 Закону "Про судоустрій та статус суддів". Та визнати, що вказані протиправні дії 3-го Відповідача (допущені 4.5 Відповідачами) унеможливили касаційний розгляд справи №5-4187ск/12 в Вищому спеціалізованому суді з РЦКС та призвели до заподіяння шкоди моєму здоров'ю.

- визнати протиправною бездіяльність 7-го Відповідача по невиконанню обов'язку, покладеного на суддю статтею 97 КПК, отримати від мене заяву про злочини на які я вказав в судовій скарзі в справі №4-99/11, внаслідок такої бездіяльності 7-го Відповідача стало неможливим відкриття касаційного провадження в справі №5-4187ск/12 Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС; створено перешкоди для ініціювання кримінального переслідування проти прокурорів та суддів (в т.ч. проти голови Барського райсуду Переверзєва С.В.), на злочинні діяння яких вказував в судових документах в справі №4-99/11 та №5-4187ск/12, а мені внаслідок зазначеної бездіяльності 7-го Відповідача було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здорова.

- визнати протиправними дії 7-го Відповідача по включенню в текст Постанови судді Жмеринського міськрайонного суду від 14.12.11р (в справі №4-99/11) явно фальшивих відомостей які повністю суперечать тим доказам, доводам та обставинам, які були викладені в моїй скарзі до суду в справі №4-99/11 та в моєму листі (від 28.11.11р) і доказам, наявними в від мовному матеріалі №298/11 (який є частиною судової справи №4-99/11). Та визнати, що вказані протиправні дії 7-го Відповідача унеможливили відкриття касаційного провадження в справі №5-4187ск/12 Вищого спеціалізованого суду з РЦКС і призвели до заподіяння шкоди моєму здоров'ю.

- визнати протиправною бездіяльність 1-8 Відповідачів по неувідомленню Генеральної прокуратури України про наявність доказів злочинів, які дозволяють встановити організаторів вбивства Г. Гонгадзе, про які 1-8 Відповідачі дізнались з отриманих від мене судових документів в справі в справі №4-9911 а також в касаційній справі №5-4187ск/12, а внаслідок такої бездіяльності 1-8 Відповідачів мені було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю.

- визнати неправомірною бездіяльність 2-го, 6-го та 8-го Відповідачів, виражену в незабезпечені обліку адміністративним апаратом 2-го, 6-го та 8-го Відповідачів документів, які містять повідомлення про злочини, внаслідок чого мені було нанесено моральну шкоду, пов'язану з нанесенням шкоди моєму здоров'ю.

- визнати, що всі протиправні дії та бездіяльність 1-8 Відповідачів, які зазначені в Цьому Позові, призвели до порушення моїх прав на безпеку, здоров'я, честь та гідність, гарантованих мені ст. 3 Конституції України.

- керуючись ст.48 ч.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та ст.ст.1167, 1168, 1172-1174 ЦК України, прошу стягнути з усіх Відповідачів 1 млрд. 500 млн. (один мільярд п'ятсот мільйонів) гривень на мою користь за заподіяну мені моральну шкоду (пов'язану з заподіянням шкоди моєму здоров'ю) нанесену мені протиправними діями та бездіяльністю 1-8 Відповідачів, поклавши на 1-8 Відповідачів солідарну відповідальність згідно ст.1190 ЦК.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за даним позовом, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Однак, при визначенні юрисдикції суду необхідно враховувати характер та предмет спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, а також суб'єктний склад сторін.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу).

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З аналізу наведених положень Кодексу випливає, що публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, який випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій по відношенню до скаржника. Тобто, для наявності публічно-правового спору потрібен обов'язковий його елемент - зв'язок між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушенням прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" визначено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Наведена позиція випливає з норм статтей 126, 129 Конституції України, згідно із якими судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, заявлені скаржником вимоги до суддів Вищого спеціалізованого суду України з РЦЗК, Апеляційного суду Вінницької області, Жмеринського міськрайоного суду Вінницької області не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки суддя при розгляді справи не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, а тому не може бути відповідачем у справі про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судової справи.

Таким чином, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) судів (суддів), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судів (суддів) є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

Крім того із змісту позовної вимог вбачається, що предметом оскарження є процесуальні дії Вищого спеціалізованого суду України з РЦЗК, Апеляційного суду Вінницької області та Жмеринського міськрайоного суду Вінницької області щодо визнання неправомірною бездіяльність 2-го, 6-го та 8-го Відповідачів, виражену в незабезпечені обліку адміністративним апаратом даних відповідачів документів, які містять повідомлення про злочини, відповідно до ст. 97 КПК України.

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до Рішення Конституційного суду України 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

За наведених обставин, оскільки обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги до відповідачів, свідчать про оскарження ним дій, які не пов'язані із здійсненням останніми владно-управлінських функцій по відношенню до нього, тому даний спір не підлягає розгляду адміністративним судом.

Що стосується вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди, нанесеної протиправними діями відповідачів, то дану вимогу також не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки, решта позовних вимог, вказаних вище, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з тим, що у справі відсутній публічно-правовий спір, а вимога про стягнення моральної шкоди безпосередньо пов'язана з наявністю такого спору, то питання щодо стягнення моральної шкоди в такому випадку також не може бути вирішена в прядку адміністративного судочинства.

Таким чином, обґрунтування заявником своїх вимог не свідчить про наявність у спірних відносинах публічно-правового характеру, а тому на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС Романця Л.А. (Відповідач 1), Вищого спеціалізованого суду України з РЦКС (Відповідач 2), судді Апеляційного суду Вінницької області Слободяна К.Б. (Відповідач 3), судді Апеляційного суду Вінницької області Зайцева В.А. (Відповідач 4), судді Апеляційного суду Вінницької області Спринчука В.В. (Відповідач 5), Апеляційного суду Вінницької області (Відповідача 6), судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепеля К.А. (Відповідач 7), Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (Відповідач 8) про оскарження дій, бездіяльності та стягнення моральної шкоди.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна