"27" липня 2012 р.
Справа №2024/2-1753/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Іванісової Л. О., за участю секретаря - Клименко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці, треті особи -приватний нотаріус Ярова Л. А., Друга Харківська державна нотаріальна контора, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору дарування квартири недійсним, про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці, треті особи -приватний нотаріус Ярова Л. А., Друга Харківська державна нотаріальна контора, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору дарування квартири недійсним, зобов'язання відділу приватизації Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці внести відомості у свідоцтво про право власності щодо належності квартири співвласникам на праві спільної сумісної власності, про визначення частки у спільній сумісній власності по 1/ 4 частині за кожним з власників та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер батько ОСОБА_1 -ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина у виді частини двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Вказана квартира була приватизована без виділення часток на праві сумісної власності та належала ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Після звернення ОСОБА_1 до Другої Харківської державної нотаріальної контори для реєстрації спадкової справи їй стало відомо, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові за життя ОСОБА_7 була подарована ним та ОСОБА_3 ОСОБА_4, вважали, що укладення договору дарування частини квартири порушують їх права як співвласників та права ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги, оскільки в свідоцтві про право власності на житло, виданого 30.01.2001 року відділом приватизації житла Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці, не зазначено в якій саме власності перебуває спірна квартира: в спільній сумісній чи спільній частковій, частки у приватизованій квартирі не виділені, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 уклали договір дарування без згоди інших співвласників, чим порушили норми діючого законодавства, так як не мали права самостійно відчужувати належні їм долі, при укладенні договору дарування не надали нотаріусу повної інформації щодо об'єкту дарування.
Існування спірного договору дарування унеможливлює реалізацію позивачем ОСОБА_1 її спадкових прав, у зв'язку з чим позивачі змушені звернутися до суду з зазначеним позовом.
В судове засідання позивачі та їх представник з'явилися, позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити, надали пояснення аналогічні позовній заяві, а також пояснили, що в них відсутній оригінал свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Харкові та оскільки виділ часток не провадився, вони вважали, що квартира знаходиться в спільній сумісній власності.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник в судове засідання з'явилися, проти задоволення позову заперечували, надали суду письмові заперечення та пояснили, що спірна квартира знаходиться у спільній частковій власності, в свідоцтві про право на житло - квартиру АДРЕСА_1 в м. Харкові, виданого 30.01.2001 року відділом приватизації житла Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці, зазначено, що квартира належить ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ј частині кожному; договір дарування був укладений у відповідності до діючого на той момент законодавства при повному розумінні змісту статей 229-235 ЦК України, втілив в себе дійсне волевиявлення сторін. Оскільки квартира належала власникам на праві спільної часткової власності, що зазначено у свідоцтві, то співвласник мав право самостійно розпорядитися належною йому часткою, переважного права на придбання відчужуваної частки квартири позивачі не мали, оскільки був укладений договір дарування, а не договір купівлі-продажу, вважали, що при посвідчення договору відбулося у суворому дотриманні норм Закону «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Право власності на ј частину спірної квартири, що належала нині померлому ОСОБА_7, вибула з його власності ще за його життя, вважали, що вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом не підлягають задоволенню, оскільки витікають з задоволення позовної вимоги щодо визнання недійсним договору дарування.
Представник відповідача -Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно належним чином, до суду надав заяву, в якій просив розглянути справу за їх відсутності.
Представник третьої особи -Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника не надав.
Третя особа -приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ярова Л. А. в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала письмову заяву, в якій просила слухати справу за її відсутністю.
Представник третьої особи -Другої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно належним чином, надав письмову заяву про слухання справи за відсутності свого представника.
Суд, вислухавши позивачів, їх представника, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника, вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти та правовідносини.
Як вбачається з договору дарування від 22.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яровою Л. А., ОСОБА_7 та ОСОБА_3 безоплатно передали у власність ОСОБА_4 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові. (а. с. 14).
Згідно до технічного паспорту КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»на квартиру АДРЕСА_1 в м. Харкові від 24 травня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками Ѕ частини квартири. (а. с. 15-16).
Зі свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26.10.1962 року, виданого Київським ЗАГС м. Харкова, вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_3. (а. с. 19).
ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 15.12.2010 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову харківського міського управління юстиції. (а. с. 120).
Згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»№ 2320036 від 30.06.2011 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Ѕ частині на підставі свідоцтва про право власності, виданого ХДЦС Південної залізниці 30.01.2001 року № 3483; та в Ѕ частині -за ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого п/н ХМНО Яровою Л. А. 22.09.2007 року № 3517. (а. с. 20).
30.01.2001 року Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці було посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2001 року (а. с. 31).
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.04.2011 року, виданого Другою Харківською державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис щодо реєстрації спадкової справи після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року. (а. с. 35).
Згідно довідки Комунального підприємства «Жилкомсервіс»дільниця № 26 в квартирі АДРЕСА_1 в м. Харкові проживають та зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року. (а. с. 39).
З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 21.09.2007 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_2 в ј частині на підставі свідоцтва про право власності, виданого Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці 30.01.2001 року № 3483, ОСОБА_1 в ј частині на підставі свідоцтва про право власності, виданого Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці 30.01.2001 року № 3483, ОСОБА_7 в ј частині на підставі свідоцтва про право власності, виданого Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці 30.01.2001 року № 3483, та ОСОБА_3 в ј частині на підставі свідоцтва про право власності, виданого Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці 30.01.2001 року № 3483. (а. с. 96).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 04.10.2007 року квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові в Ѕ частині належить на прав приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Яровою Л. А. 22.09.2007 року № 3517. (а. с. 104).
Зі свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2001 року, виданого Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 по ј частині кожному. (а. с. 147).
В силу ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на правв спільної власності ( спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена сумісна власність на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Як вбачається з ч. 1 ст. 362 ЦК України У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю
за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Згідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Статтею 718 ЦК України встановлено, що дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Як вбачається зі ст. 727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
Дарувальник має право вимагати розірвання договору
дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати
дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
Дарувальник має право вимагати розірвання договору
дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до
речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
Згідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.
При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога щодо визнання договору дарування квартири недійсним є необґрунтованою, позиція позивачів щодо неї недоведена, а тому не підлягає задоволенню, оскільки право власності на квартиру зареєстровано в належному порядку за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності по ј частині за кожним, що підтверджується копією та оригіналом свідоцтва, наданим в судовому засіданні для огляду, про право власності, виданого Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці 30.01.2001 року № 3483, та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 21.09.2007 року, оригінал свідоцтва про право власності щодо знаходження квартири в спільній сумісній власності позивачами суду не надано; свідоцтво про право власності на житло від 30.01.2001 року, видане Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, з якого вбачається, що квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 по ј частині кожному не визнано у встановленому законом порядку недійсним; спірний договір було укладено сторонами при повному розумінні його змісту та відповідає їх дійсному волевиявленню, так як укладений саме для настання обумовлених ним юридичних наслідків та не приховував за собою іншого правочину; співвласники мали право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, оскільки переважне право інші співвласники мають на придбання відчужуваної частки в спільному майні лише у випадку її продажу одним із співвласників, а оскаржуваний договір є договором дарування, тому норми ст. 362 ЦК України щодо переважного права співвласників спільного майна на придбання відчужуваної частки спільного майна не розповсюджується та права інших співвласників не є порушеними, а сам договір укладений відповідно до норм діючого законодавства.
Оскільки свідоцтво про право власності на житло від 30.01.2001 року, видане Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, оригінал якого був наданий для огляду в судове засідання, з якого вбачається, що квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 по ј частині кожному не оспорюється та не визнано у встановленому законом порядку недійсним, а частки в квартирі є встановленими, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відділу приватизації Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці внести відомості у свідоцтво про право власності щодо належності квартири співвласникам на праві спільної сумісної власності, про визначення частки у спільній сумісній власності по 1/ 4 частині за кожним з власників.
Суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо визнання права власності за ОСОБА_1 на Ѕ частину від частки, що належала її батьку ОСОБА_7, в порядку її спадкування за законом, оскільки ОСОБА_7 за життя розпорядився належною йому часткою квартири, підстав для визнання договору дарування судом не знайдено, у зв'язку з чим в задоволенні вимоги відмовлено, а зазначена позовна вимога є наслідком визнання договору дарування ј частини квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові недійсним.
Крім того, позивачі просять суд визнати право власності на Ѕ частину від ј частини, що належала ОСОБА_7, за відповідачкою ОСОБА_3, що суперечить нормам діючого цивільно-процесуального законодавства, оскільки звернення до суду з вимогою є особистим правом позивача, а відповідачка ОСОБА_3 з аналогічними позовними вимогами до суду не зверталася та не може бути зобов'язана до цього, тому в задоволенні вимоги суд відмовляє.
Враховуючи, що позивачам відмовлено в задоволенні позовних, суд відмовляє в стягненні на їх користь судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 79, 81, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 355, 356, 362, 717,718, 719, 727 ЦК України, ст.. 55 Закону України «Про нотаріат», -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської дистанції цивільних споруд Південної залізниці, треті особи -приватний нотаріус Ярова Л. А., Друга Харківська державна нотаріальна контора, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору дарування квартири недійсним, про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.
СУДДЯ - Л. О. Іванісова