Справа № 2-38/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2012 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі : головуючого судді Мички І.М.

секретаря судових засідань Сімонович С.О.,

за участю:

представника позивача

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача 1 ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4, адвоката Чайковського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів цивільну

справу за позовом-

ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним

договором, відсотків та пені за користування кредитом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ,

третя особа ОСОБА_4, суд -

встановив:

В поданій до суду заяві позивач зазначив, що 04 грудня 2007 року між банківською установою та Відмовідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір за № 0412/МКЛ/2007-840.

Відповідно до п.1.1 Договору банк зобов'язується надати Позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 76 000 (сімдесят шість) тисяч доларів США 00 центів в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено оплату за користування кредитними коштами в розмірі 14,4 % річних.

Додаткові угоди з приводу збільшення /зменшення/ відсоткової ставки сторонами не укладалося.

04 грудня 2007 року між ПАТ КБ «Надра»та Відповідачем 2 - ОСОБА_4 укладено договір поруки № 8/0412/07-1, за яким він поручився за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору.

Оскільки дані зобов'язання не виконані, відповідно до п. 1.2 та п.1.4 Договору поруки ОСОБА_4 відповідає перед банком у повному обсязі та всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Відповідачам направлялися повідомлення про порушення основного зобов'язання, на які вони не відреагували.

Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 566 452,14 грн.

В ході судового розгляду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути на користь Банку заборгованість на суму 687 388,34 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному об'ємі та просив їх задовольнити, у зустрічному позові ОСОБА_2 відмовити за пропуском строків давності звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги Банку не визнав, вважає їх безпідставними та рахує надуманими і обманними, такими, що суперечать дійсним обставинам справи, що призвело до значного здорожчання кредиту.

До початку судового засідання ним подано зустрічну позовну заяву про визнання кредитного договору недійсним та доповнення до неї.

В своїх зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що сторонами при укладенні кредитного договору не досягнуто згоди за всіма істотними умовами, які є обов'язковими для даного виду договорів. Вказує на розбіжності у визначенні відсоткової ставки, які існують між примірниками кредитного договору, один з яких знаходиться у відповідача, а другий в нього. Зазначає, що домовленість, як свідчить договір позички з банком була про відсоткову ставку 14.0%, а яким чином з»явилася відсоткова ставка 14,4% відсотка річних йому не зрозуміло, так як за рішенням кредитного комітету була визначена ставка 14,0% відсотків річних та при укладенні договору обговорювалась саме ця відсоткова ставка у противному випадку договір позики не укладався б, як невигідний для нього. Зазначив, що про дані обставини дізнався із позовної заяви, яка надійшла в його адресу із Здолбунівського суду.

Просить суд за цих обставин визнати кредитний договір недійсним, а також договори іпотеки, застави рухомого майна та договори поруки, які укладалися на забезпечення зобов'язань по кредитному договору та стягнути з Банку сплачені ним кошти в сумі 269 544,57 грн. у період з 04.12.2007 року по 28.05.2009 року та понесені судові витрати.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 підтримав заперечення свого довірителя проти позову Банку та зустрічні позовні вимоги. Просить суд задоволити їх в повному обсязі визнавши не дійсними всі укладені правочини по даній угоді позики.

Представник відповідача ОСОБА_4, адвокат Чайковський О.В. в судовому засіданні позовні вимоги Банку не визнав, вважає їх безпідставними і такими, що суперечать дійсним обставинам справи та такими, що завели відповідачів в оману. Надав суду оригінали договору поруки в якому зазначена відсоткова ставка 14,0%, повідомив, що його довірителя про збільшення відсоткової ставки ніхто не попереджував з ним дане питання не обговорювалось.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони по справі та їх представників рахує позов ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ не обґрунтованим та таким що не підлягає до задоволення, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 законними та обгрунтованими з наступних підстав.

З поданої Банком копії договору кредитної лінії № 0412/МКЛ/2007-840 від 04 грудня 2007 року вбачається, що вказаний договір укладений сторонами в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу (п. 11.4 Договору). Оригінал договору на вимогу суду позивачем не представлений.

Пунктом 1.2 копії договору /додаток до позовної заяви/ передбачено, що кредитні кошти надаються зі сплатою 14,4 % річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами до даного Договору.

В наданому в судове засідання ОСОБА_2 другому примірнику оригіналу договору зазначена відсоткова ставка 14,0 %. Така ж відсоткова ставка зазначена і в договорі поруки № 8/0412/07-1 від 04 грудня 2007 року, укладеному Відповідачем на забезпечення виконання договору кредитної лінії з третьою особою за даним зустрічним позовом.

Згідно зі статтями 1054, 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 638, дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Розмір відсотків в даному випадку є істотною умовою, оскільки він являється основною складовою частиною кредитного договору.

Оскільки сторонами не дотримано вимог ч. 3 ст.203 ЦК України, не досягнуто згоди по всім істотним умовам договору, то такий договір є недійсним.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 та частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Відповідно до вимог ч.2, ч.3, ч.4 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Вказані вимоги, серед інших, відносяться до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зважаючи на обставини справи суд приходить до висновку, що договір сторонами був укладений, оскільки ними частина умов була виконана (надані та отримані від банку грошові кошти), але беручи до уваги відсутність взаємної згоди по істотним умовам договору, його слід визнати недійсним.

Сукупність встановлених судом обставин укладання угоди переконує суд у тому, що вказана угода була укладена з недодержанням в момент її вчинення вимог, встановлених ч.2, ч.3. ч.4 ст.203 ЦК України, а тому є недійсною. Зокрема із розрахункової таблиці кредиту поданої позивачем вбачається, що відсоткова ставка становить 14,4% і саме ця ставка покладена в основу спірної кредитної угоди.

Посилання позивача на обставини, які спростовують доводи Позичальника та Поручителя при укладенні договору позики є не обгрунтованими та не доведені. Відсутність оригіналу договору та договору поруки у позивача свідчать про доведеність дій позичальника.

З поданих позивачем на вимогу суду Претензії №1 та Акту про обстеження пошкодженої комп»ютерної техніки, матеріальних цінностей, архівних документів /дата складення відсутня/, суд не може зробити висновок про знищення-пошкодження кредитної справи за позикою ОСОБА_2 внаслідок підтоплення, за її відсутністю у переліку пошкоджених справ.

Статтею 216 Цивільного кодексу передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 безпідставно отримано від Банку 76 000,00 дол. США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці за курсом НБУ 7,99 грн./1 дол. США становить 607 240,00 грн. та сплачено до Банку, а Банком безпідставно отримано 33 735,24 дол. США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці за курсом НБУ 7,99 грн./1 дол. США становить 269 544,57 грн. суд приходить до висновку про застосування наслідків недійсності правочину.

Зазначені вище обставини свідчать про невідповідність окремих положень спірного кредитного договору цивільному законодавству, а тому вони не повинні залишатися чинними.

Що стосується інших вимог позову, то вони є безпідставними і такими, що суперечать

чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України; на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 233, 302, 524,525,548,651, 1056-1,1076 ЦК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ задоволити повністю.

Кредитний договір № 0412/МКЛ/2007-840 від 04.12.2007 та договори іпотеки № 8/0412/07-1 від 04 грудня 2007 року, застави рухомого майна № 8/0412/07-2 від 04 грудня 2007 року, договори поруки, укладені 04 грудня 2007 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнати недійсними.

Стягнути з ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 269 544,57 грн.

Стягнути з ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Рівненське РУ на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді оплати судового збору в сумі 214,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя