Судове рішення #2406008

                                                                                                                      Справа № 1 - 21 / 2008  року

 

 

 

 

 

В И Р О К

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

 

            4 липня    2008 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

 

                                                головуючого-судді    Яковця О.Ф.,

                                                при секретарі             Твердохліб І.Г.,

                                                з участю прокурора   Кондратенко В.М.,

                                                                                             

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу про обвинувачення:

 

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Горбатка , Приморського краю , Російської Федерації , мешканця   АДРЕСА_1  , росіянина   громадянина України  , з неповною середньою освітою , одруженого, не працюючого  , раніше судимого   17.11.2004 року Роменським районним судом Сумської області  за ст. 185 ч.2 КК України   до 1-го року обмеження волі    , -

 

за ст.296 ч.3  КК України, -

 

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 скоїв   хуліганство  з особливою  зухвалістю   при слідуючих обставинах.

            Перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння  ОСОБА_1 14.01.2007 року   близько 11 год. прийшов до будинку   гр.. ОСОБА_2  ,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2.

            Зайшовши до коридору будинку   ОСОБА_1 розпочав сварку з ОСОБА_2   і грубо порушуючи громадський порядок  , з мотивів явної неповаги до суспільства висловлювався на його адресу  нецензурними словами, супроводжуючи хуліганські дії   особливою зухвалістю.

            З хуліганських спонукань ОСОБА_1 почав наносити удари кулаком в лівий висок ОСОБА_2  Останній від ударів   відчув біль   в лівій частині голови   та почав  кричати  , просити ОСОБА_1   припинити побиття.

            На крики   ОСОБА_2 прибігла  ОСОБА_3   та почала просити  ОСОБА_1  вийти з їх будинку  ,  не бити чоловіка. 

            Однак   ОСОБА_1,    не зважаючи  на її прохання    , продовжував   грубо   порушувати громадський порядок   , знову   вдарив  кулаком   правої  руки  в лівий висок  ОСОБА_2  , а лівою  рукою   тримав  за одяг ОСОБА_3   , щоб  остання  не заважала йому    вчиняти хуліганські дії.

            ОСОБА_3 покликала   на допомогу    свого онука  ОСОБА_4   , який   також знаходився    в одній  з кімнат   будинку.  Зайшовши до коридору будинку    ОСОБА_4    побачив хуліганські дії ОСОБА_1  та почав відтягувати його за плечі   та руки  від ОСОБА_2   з метою припинення побиття   останнього,   просив ОСОБА_1   вийти з будинку. 

            Оскільки ОСОБА_1 не бажав вийти з будинку , то ОСОБА_4 виштовхав з будинку ОСОБА_1 на двір , а потім виштовхав його на вулицю.

           

            Там ОСОБА_1 продовжуючи    грубо порушувати   громадський порядок  , висловлювався    нецензурною лайкою   в адресу ОСОБА_3,

            Потім   продовжуючи   свої хуліганські дії   підбіг   до штахетного паркану   нежилого господарства   , що розташоване навпроти    господарства    ОСОБА_3  , відламав з паркану    частину дерев»яної дошки   та вдарив нею   по спині  ОСОБА_3  , що стояла    біля свого двору   . Продовжуючи   грубо порушувати   громадський порядок   , висловлюючись  нецензурними словами   в адресу ОСОБА_3   ОСОБА_1,   знову вдарив її уламком дошки   в лівий бік.   Намагаючись припинити злочинні дії    ОСОБА_1,   , ОСОБА_4    відібрав у нього уламок дошки   , відкинув її на землю   , сказав ОСОБА_1 , щоб той йшов геть  .  Після цього ОСОБА_1   припинив свої хуліганські дії.

            В результаті хуліганських дій   ОСОБА_3 були завдані легкі тілесні ушкодження  . 

 

            В судовому засіданні підсудний свою вину   у скоєнні хуліганства не  визнав повністю , суду пояснив, що  ОСОБА_2 та ОСОБА_3    знає з того часу , як став проживати в селі   . Останнім часом    між ними почали виникати неприязні стосунки   , бо родина ОСОБА_3 звернулися з заявою до міліції    про те, що   начебто він та ОСОБА_5  побили  ОСОБА_2 на ставку. Але він цього не робив   . З тих пір вони не спілкуються  , але зла він на них не тримає   , ніяких сварок не провокує  .

            14 січня   2007 року   він йшов повз будинку ОСОБА_3  . Хвіртка була  відкрита. Він вирішив зайти до будинку ОСОБА_3 і привітати їх з Новим Роком  . Коли він зайшов до будинку , то ОСОБА_2 сидів на дивані   . Він запитав у нього чи можна засіяти  , але ОСОБА_2 нічого йому не відповів , а ухопив палку та замахнувся на нього. Він палку у нього перехопив. Потім  ОСОБА_2  ухопив його за шию   та повалив на диван і почав гукати   онука  ОСОБА_4.    ОСОБА_4 вискочив    і почав бити його кулаком по тілу   . Потім витягнув  його у двір  , а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 били його   кулаками.  Після чого ОСОБА_4 витягнув його  на вулицю і там почав його бити   . Коли його перестали бити , він підійшов до колодязю , щоб умитися  , так як у його  був розбитий ніс.   Потім він пішов до  ОСОБА_6 , в якого засіяв  , йому дали за це 2 гривні  .  Ніяких хуліганських дій він  не чинив,  нікого не ображав.

 

Незважаючи на  невизнання ОСОБА_1 своєї вини  , вина підсудного  у скоєнні злочину   підтверджується   слідуючими доказами , дослідженими та перевіреними в судовому засіданні

- Показами   потерпілої ОСОБА_3. , яка суду пояснила, що   14.01.2007 року    вона була вдома   разом з її чоловіком    ОСОБА_2  та онуком   ОСОБА_3.   і найменшим онуком ОСОБА_7. Близько11 год. вона почула    , що хтось зайшов до будинку   . ОСОБА_2 в той час був в коридорі.    Потім вона почула крик    чоловіка , вона вибігла   до коридору    та побачила    як ОСОБА_1   б»є кулаком  в  лівий висок   чоловіка, а той стояв біля дивана     та тримався рукою    за холодильник, щоб не впасти.   Вона почала відтягувати ОСОБА_1  від чоловіка, але той схопив її за одяг    та тримав її так, поки на її крик    про допомогу    не прибіг ОСОБА_4.    Вона кричала ОСОБА_1    , щоб він йшов геть    з їх будинку   , але той у відповідь   ображав її нецензурною лайкою.   Коли прибіг ОСОБА_4, він відтягнув    ОСОБА_1 від її чоловіка    та почав за плечі виштовхувати його з коридору  будинку.    Але ОСОБА_1 йти не хотів. Онук відігнав  ОСОБА_1 геть із двору    на вулицю  . Вона також разом з чоловіком    вийшли за ними на вулицю.   Тоді ОСОБА_1, крикнув    що зараз покаже   і побіг через дорогу    до сусіднього    нежилого будинку   , вирвав частину дошки   з штахетного забору    та кинувся на неї.    Він підбіг до неї    та вдарив її дошкою    по спині   , вона хотіла втекти до двору, але  він ще раз вдарив   її ,  потрапивши в бік. Вона також  чула як ОСОБА_1   погрожував її чоловіку   фізичною розправою.    Куди дів цю дошку вона не бачила , але згодом бачила її   на дорозі біля свого двору . Після того як онук накричав на ОСОБА_1, той пішов геть, продовжуючи   висловлювати в її адресу  нецензурні слова.

- Показами   потерпілого ОСОБА_2 , який суду пояснив , що 14.01.2007 року    він був вдома   разом з дружиною   та онуком   ОСОБА_3.    і найменшим внуком ОСОБА_7.  Близько11 год. він почув, що хтось зайшов до двору. Він вийшов   в коридор будинку    і на порозі побачив ОСОБА_1  , який був п»яний , та одразу почав його матюкати  . Він запитав у нього , чому він прийшов, і на це ОСОБА_1 вдарив  його в ліву скроню та висок . Він від ударів відійшов до дивану, і схопився за холодильник  ,а потім закричав . На крик прибігла його дружина   , в її присутності ОСОБА_1  ще раз вдарив його кулаком  в лівий висок  . Потім дружина покликала    онука ОСОБА_3  . Онук прибіг та почав  відтягувати    ОСОБА_1 від нього   та почав за плечі виштовхувати його з коридору  будинку.    Але ОСОБА_1йти не хотів. Онук відігнав  ОСОБА_1 геть із двору на вулицю. Він також разом з дружиною   вийшли за ними на вулицю. Потім він почув, як почав плакати  менший онук і він  побіг до хати , щоб його заспокоїти.  Потім він почув  як кричить його дружина ,  вибіг з хати і побачив дружину,   яка плакала  , а в руках у ОСОБА_1 була дошка. Він зрозумів , що ОСОБА_1побив дружину і розлютившись,   взяв палицю , якою вони підпирають хату ,   і вдарив ОСОБА_1.     Як ОСОБА_1бив дружину, він не бачив , де  брав дошку  підсудний також не бачив . З отриманими  тілесними  ушкодженнями до лікарні він не звертався , вирішив , що синці заживуть  й так.   До міліції зверталась дружина,    побої вона також    знімала. 

- Показами  свідка    ОСОБА_4 , який суду пояснив, що  14.01.2007 року    він був вдома у гостях у своїх бабусі та дідуся.  З ним  був ще менший   брат ОСОБА_7.  Вони були в будинку , а ОСОБА_2 був в коридорі. В той час до хати хтось зайшов  , згодом до коридору вийшла   ОСОБА_3.   . А потім він почув як його кликає ОСОБА_3  і пішов до коридору.   Там  він побачив , як ОСОБА_1б»є діда   в голову  , дід  лежав на дивані , а ОСОБА_1 зверху на ньому  і замахувався рукою.  Він почав відтягувати ОСОБА_1  . Той не хотів йти  і він вдарив ОСОБА_1 в вухо. Після цього  все ж таки виштовхав його на двір, а потім виштовхав його на вулицю.  На вулицю за ними пішли також і дідусь з бабусею.   Там  ОСОБА_1  почав погрожувати  діду фізичною розправою, а бабусю і його матюкав  .             Потім  ОСОБА_1 вирвав з сусіднього паркану   частину дошки   з штакетного забору    та кинувся на бабусю.  Підбіг до неї    та вдарив її дошкою    по спині. Цю дошку він потім вирвав у ОСОБА_1 та викинув. ОСОБА_1 в цей день був п»яний.

- Показами свідка  ОСОБА_6, який суду пояснив, що  14.01.2007 року до нього приходив ОСОБА_1 засівати. Він йому дав за це дві гривні. ОСОБА_1 йому не розповідав, що його побили. Ніяких синців  чи слідів побоїв він не бачив на ньому .На вулиці ніяких криків  не чув. Взагалі на вулицю в той день не виходив.

- Показами свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що  15.01.2007 року  ОСОБА_1 казав, що    ОСОБА_3 , ОСОБА_2 побили його, потім свідок разом з слідчим заходив до ОСОБА_3 і вони розповідали , що ОСОБА_1 напав на діда ОСОБА_2 

- Показами свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що   між ОСОБА_1 им та родиною ОСОБА_3 були неприязні стосунки   . Зі слів ОСОБА_2  14.01.2007 року   ОСОБА_1 побив діда   . Свідок також показав , що у діда були синці на спині .Потім він проводив перевірку заяви ОСОБА_3, а від ОСОБА_1 заяв ніяких не було. 

 

Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується також іншими письмовими доказами , дослідженими та перевіреними в судовому засіданні , а саме :

- Заявою ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності   за нанесення ій тілесних ушкоджень штахетом від 15.01.2007 року ( а. с. 10 )

- Протоколом огляду місця події ( а.с.17 )  , де зазначено  , що паркан  напроти будинку ОСОБА_3 має пошкодження у вигляді виламаних дошок . Також на відстані 7 метрів від паркану виявлено зламану дошку - штахет , яка була вилучена.

- Висновком  судово - медичного експерта ( а. с. 61 ), де вказано , що  при огляді  судмедекспертом у ОСОБА_3 були виявлені пошкодження , які відносяться до легких тілесних ушкоджень  . Дані пошкодження могли виникнути  14.01.2007 року.

- Протоколом огляду речових доказів  , а саме  дерев»яної дошки для штакета ( а.с. 63-64)

- Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де вказано, що  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знаходилися в стані необхідної оборони.         Дана постанова ніким не скасована і ніким не була оскаржена ( а. с. 69-70 )

Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфікована за ст. 206 ч3 КК України як хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю,  винятковим цинізмом, та пов»язано з опором громадянам, що припиняли хуліганські дії.   Однак в судовому засіданні не було добуто доказів , які б свідчили про те що  хуліганські дії  супроводжувались винятковим цинізмом та були пов»язані з опором громадянам, що припиняли хуліганські дії.

Відповідно до п. 5 та п.8 Постанови   Пленуму Верховного Суду України   від 22.12.2006 року № 10 про  судову практику у справах про хуліганство, хуліганством    , яке супроводжувалось   винятковим цинізмом, можуть бути визнані   дії, поєднані   з демонстративною зневагою   до загальноприйнятих норм моралі, наприклад   проявом   безсоромності   чи грубої непристойності, знущанням   над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала   у безпорадному стані   та інше.   Як опір   представникові влади, представникові  громадськості   або іншим громадянам    які припиняли   хуліганські дії  ( ч.3 ст. 296 КК України, слід розуміти активну протидію  особи, котра вчиняє  хуліганство (відштовхування , завдання побоїв , заподіяння тілесних ушкоджень  тощо), з метою   позбавити зазначених осіб   можливості   виконати  службовий чи громадський обов»язок   з охорони   громадського порядку. 

В той же час   в судовому засіданні не встановлено   , що хуліганські дії ОСОБА_1   супроводжувалися    винятковим цинізмом і в пред»явленому звинуваченні   також не зазначено   які саме хуліганські дії   ОСОБА_1   є проявом   виняткового цинізму  . Дана кваліфікуюча ознака   хуліганства   підлягає виключенню  з обвинувачення   ОСОБА_1

 В постанові    про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1    та в обвинувальному висновку   вказано  , що ОСОБА_1   чинив опір    ОСОБА_4    , але не вказані, які саме конкретно   активні дії   по відношенню до ОСОБА_4   скоїв ОСОБА_1 

Оскільки розгляд   справи  , згідно   ст. 275 КПК України,    проводиться   тільки в межах   пред»явленого звинувачення, а ОСОБА_1   не пред»являлося    обвинувачення    конкретно   в частині    скоєння    активної протидії  ОСОБА_4, то дії   ОСОБА_1   слід   перекваліфікувати   з ст.  296 ч.3 КК України на   ч.1 ст.  296 КК України   , так як він    грубо    порушив   громадський порядок   з мотивів   явної неповаги до  суспільства    що супроводжувалося    особливою  зухвалістю. 

 

Невизнання   ОСОБА_1   своєї вини    суд розцінює  як намагання    уникнути   відповідальності  за скоєне .

Показання    ОСОБА_1,   що він   нікого не бив , а  , навпаки   , потерпілі   побили його   , не відповідають   фактичним обставинам справи, доказам   дослідженим в суді.

Ці покази    спростовуються   показами   потерпілих  ОСОБА_2    та ОСОБА_3    , які є логічні і послідовні, показами   свідка  ОСОБА_4, а також   показами   свідка  ОСОБА_6  Зокрема  ОСОБА_1  в своїх показахвказував, що після того як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 його побили   і на обличчі він мав сліди побоїв , то він пішов до ОСОБА_6 , але останній в судовому засіданні   не підтвердив , що у ОСОБА_1   були сліди побоїв чи синці.

Покази  потерпілих   також підтверджуються    висновком   судово - медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_3    виявлені тілесні ушкодження  , що могли виникнути   14.01.2007 року при обставинах  , вказаних в   постанові слідчого. Також при огляді місця   події   був виявлений    уламок дерев»яного штакету  , що підтверджує  покази потерпілої    ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 цим уламком вдарив її.

В той же час   у ОСОБА_1   відсутні будь - які   тілесні ушкодження. Суд також   бере до уваги  вік   ОСОБА_1  та потерпілих і критично  відноситься до показів   підсудного   в цій частині   , оскільки   потерпілі   є людьми   похилого віку  і в силу свого віку та стану здоров»я  не могли  бути  ініціаторами бійки та чинити опір ОСОБА_1

 

При призначенні  міри покарання   ОСОБА_1   суд враховує   ступінь тяжкості   вчиненого злочину   , особу   винного  та обставини, що пом'якшують   та обтяжують покарання.              Відповідно до ст. 12 КК України   злочин, скоєний ОСОБА_1   є злочином   невеликої   тяжкості.   

Обставиною , що обтяжує покарання   ОСОБА_1  ,     суд визнає   скоєння  злочину  в стані алкогольного сп”яніння, скоєння злочину  відносно осіб похилого віку та рецидив злочину . 

Обставин, що пом'якшують   покарання    ОСОБА_1   суд не знаходить .  

            З врахуванням обставин справи, тяжкості скоєного злочину,  даних про особу ОСОБА_1,  який не має постійного місця роботи, позитивно характеризується за місцем проживання та за попереднім місцем роботи, з урахуванням обставин, що обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1   слід обрати міру покарання у вигляді арешту.

            Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1  і попередження нових злочинів.

 

            При цьому суд вважає, що менш  сувора міра покарання буде недостатньою для виправлення ОСОБА_1 та попередженню вчинення ним  нового злочину.

            Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу слід залишити тримання під вартою.

            Потерпілими  ОСОБА_2 та ОСОБА_3   заявлений цивільний позов   про відшкодування   шкоди  . Потерпіла ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_1  1000 грн. моральної шкоди та 1000 грн. матеріальної шкоди.  Потерпілий ОСОБА_2   також просить стягнути з ОСОБА_1  на його користь 1000 грн. моральної шкоди та 1000 грн. матеріальної шкоди.

            Підсудній ОСОБА_1 цивільний позов потерпілих не визнав повністю. 

 

            Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.   В судовому засіданні встановлено,  що    в наслідок  злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3   зазнали фізичного болю та душевного страждання  . Тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають  задоволенню   і з ОСОБА_1   на користь  ОСОБА_3 необхідно стягнути 1000 грн., а на користь   ОСОБА_2  - 900 грн.

 

            Позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачі не надали доказів, які підтверджують  завдання  їм матеріальної шкоди та її розмір.  

 

            Речові докази - уламок дерев»яного паркану, що  знаходиться в камері речових доказів Роменського МВ УМВС України в Сумській області підлягає знищенню.  

 

 

 

             

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України суд, -

 

ЗАСУДИВ:

 

            ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 6 місяців арешту.

            Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу  залишити тримання під вартою.

           У строк покарання за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, зарахувати час попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 26 травня  2008 року.

             Цивільний позов задовольнити частково .

            Стягнути з ОСОБА_1  на користь  ОСОБА_3 1000 грн. .- моральної шкоди.

            Стягнути з ОСОБА_1  на користь    ОСОБА_2  - 900 грн. - моральної шкоди.  В іншій частині позову відмовити.

            Речові докази - уламок дерев»яного паркану, що  знаходиться в камері речових доказів Роменського МВ УМВС України в Сумській області - знищити.  

             На вирок суду може бути подана апеляція  до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення , а  засудженим - в той же строк з моменту вручення  йому  копії вироку.        

 

 

 

 

 

СУДДЯ     підпис...

КОПІЯ ВІРНА :

 

СУДДЯ      РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                                      О. Ф. ЯКОВЕЦЬ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація