ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 липня 2006 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Сірош М.В., перевіривши відповідність вимогам ст.ст. 211- 213 КАС України касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Новомосковську Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Новомосковську Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Новомосковську Дніпропетровської області про спонукання виконати дії,
встановив:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Новомосковську Дніпропетровської області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та припинити провадження у справі.
Особливості процедури розгляду адміністративних справ в касаційному порядку передбачені Главою 2 Розділом ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. п. 4, 5 ст. 213 КАС України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скарга із зазначенням обґрунтування вимоги, а саме, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, особа, що подала касаційну скаргу, в касаційній скарзі, крім вимоги скасування рішення судів попередніх інстанцій, зобов'язана зазначити в чому полягає порушення, які припустили суди при постановленні рішень.
Згідно норм ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Так, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Новомосковську Дніпропетровської області в касаційній скарзі не наведено, в чому саме полягало порушення норм матеріального чи процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних рішень та не вказано, які норми закону було при цьому порушено чи неправильно застосовано судами.
Також, на виконання вимог ст. 213 КАС України до касаційної скарги не додано копій оскаржуваних судових рішень, що мають значення у справі..
Відповідно до ст. 108, ч. 3 ст. 214 КАС України касаційна скарга, яка не оформлена відповідно до вимог ст. 213 КАС України, залишається без руху, а скаржнику встановлюється строк для усунення недоліків такої скарги.
Керуючись ст. ст. 108, 214 КАС України ,
ухвалив:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Новомосковську Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Новомосковську Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Новомосковську Дніпропетровської області про спонукання виконати дії, залишити без руху та надати строк до 01.09.2006 року для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя М.В.Сірош