ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.07.12р.Справа № 5/5005/6275/2012

Суддя Крижний О.М. , розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром", м. Світловодськ Кіровоградської області

до ТОВ "Містобудівник", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 49 849,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з ТОВ "Містобудівник" основну суму боргу в розмірі 49 000 грн., 3% річних у розмірі 555,78 грн., інфляційне збільшення у розмірі 294 грн., що разом складає 49 849,78 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Розглянувши позовні матеріали господарський суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви з додатками без розгляду з огляду на наступне.

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України): до позовної заяви додано копію платіжного доручення №1169 від 28.05.2012 року про сплату судового збору в розмірі 1 641,00 грн.

Пунктом 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 передбачено, що до надання пленумом Вищого господарського суду України роз'яснень з питань практики застосування господарськими судами розділу VI ГПК господарськими судами може враховуватися викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в частині, що відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п. 5.1. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Копії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.

Крім того, на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. Відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року належним доказом сплати державного мита є оригінал платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Таким чином, належним доказом сплати судового збору є оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

У переліку додатків до позовної заяви позивач зазначив платіжне доручення про сплату судового збору, що розцінюється як оригінал. Однак до позовної заяви № 467 від 30.05.2012 року додано копію платіжного доручення про №1169 від 28.05.2012 року про сплату судового збору в розмірі 1 641,00 грн. Відсутність оригіналу платіжного доручення підтверджується Актом господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2012 року, складеного відповідно до п.2.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10 грудня 2002 року.

Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, оскільки чинним законодавством передбачено, що допустимим доказом сплати судового збору є виключно оригінал платіжного доручення, то його копія не є належним і допустимим доказом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 27 липня 2011 року по справі № 38/16-63.

Також, у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача (п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивачем не додано до поданої заяви опису вкладення, який би свідчив про направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками, а з доданого фіскального чеку №6213 від 17.07.2012 року не зрозуміло, що саме направлялося на адресу відповідача.

Пунктом 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви з додаками без розгляду.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права -шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції, п.п. 2, 4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - позовна заява з додатками на 28-ми аркушах в т.ч. копія платіжного доручення №1169 від 28.05.2012 року про сплату судового збору в розмірі 1 641,00 грн.;

- акт господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2012 року.

Суддя О.М. Крижний