ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.07.2012Справа №5002-34/1902-2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт»
до відповідача фізичної особи-підприємця Бугайової Юлії Анатоліївни
про стягнення 6647,84 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
представники:
від позивача - Шалигіна О.П. за довіреністю №07-112-12 від 05.06.2012;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Банк Руский Стандарт» (далі - ПАТ «Банк Руский Стандарт») звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця Бугайової Юлії Анатоліївни 6089,97грн. в рахунок повернення грошових коштів, 430,65 грн. пені, 84,59грн. процентів, 42,63грн. збитків від інфляції, а всього 6 647,84грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про організацію безготівкових розрахунків № u0-8-0000149233 від 08.02.2011 та додаткового договору від 08.02.2011 №08-8-0000149233 в частині повернення грошових коштів, перерахованих 28.11.2011 в рахунок оплати товару, придбаного ОСОБА_4, який надано кредит 28.11.2011, оскільки остання повернула товар 12.12.2011 (а.с. 2-4).
Відповідач у справі - фізична особа-підприємець Бугайова Юлія Анатоліївна письмового відзиву на позов суду не надала; в судове засідання жодного разу не з'явилася, явку свого повноважного представника не забезпечила і про причини неявки суд не повідомила.
Копія ухвали про порушення провадження у справі, направлена відповідачу, повернута поштою із зазначенням причин не вручення відповідного поштового відправлення: "адресат за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с. 56).
Зважаючи на те, що копії ухвали про порушення провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи направлені відповідачу також за адресою, зазначеній у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14010064 від 11.06.2012 (а.с. 32-33), що підтверджується долученими до справи - списками згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 34, 44, 60), відповідач, в силу ч. 1 ст. 64 ГПК України, є таким, що належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, його відзиву, за наявними у справі документами і матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, враховуючи, що їх достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2011 року між сторонами у справі укладено договір про організацію безготівкових розрахунків (за умови проведення процедури авторизації Заяви співробітником банку) № u-8-0000149233 (далі - договір, а.с. 8-9), у який у подальшому внесені зміни і доповнення додатковою угодою про проведення спільної акції «2,75%» від 08.02.2011 (а.с. 13).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Відповідно до п.2.1 договору, останній визначає порядок та умови взаємодії між позивачем (банком) та відповідачем (організацією) з організації безготівкових розрахунків, які виникають при обслуговуванні клієнта (фізична особа), який набув у організації товар з оплатою товару за рахунок кредиту.
При цьому, пунктом 1.1.3. договору визначено, що кредит - це грошові кошти, які надаються банком клієнту (за його заявою - п. 1.1.4 договору) у відповідності з укладеним між ними кредитним договором. Кредит надається клієнту для часткової (або повної, якщо це передбачено додатковою угодою до договору) оплати товару, а також для інших цілей (у тому числі оплати інших товарів/робот/послуг, що реалізуються третіми особами та/або комісій банку), якщо це передбачено кредитним договором (зафіксовано в заяві).
Згідно п. 7.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року з дати його підписання.
Підставою для продажу організацією товару з оплатою товару за рахунок кредиту є заява, оформлена у відповідності з правилами ПАТ «Банк Руский стандарт» з організації безготівкових розрахунків (за умови проведення процедури авторизації Заяви співробітником банку) та договором у цілому. При цьому, банк зобов'язаний надати організації лист-зобов'язання (документ, що надається банком організації про прийняття рішення про надання кредиту клієнту, згідно якого банк зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок організації грошові кошти в оплату товару за рахунок кредиту (п. 1.1.8. договору)) на підтвердження свого зобов'язання перерахувати на поточний рахунок організації грошові кошти в оплату товару за рахунок кредиту у строки, зазначені у такому листі-зобов'язанні (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору, якщо додатковою угодою до договору не встановлено іншого, то при продажу організацією товару з оплатою товару за рахунок кредиту, частина вартості товару оплачується клієнтом за рахунок власних грошових коштів (первісний внесок), оплата здійснюється шляхом внесення клієнтом відповідної суми до каси організації, при цьому розмір первинного внеску визначається банком самостійно.
Банк надає клієнту кредит шляхом зарахування суми кредиту на рахунок клієнта в банку; після зарахування суми кредиту на рахунок клієнта, банк здійснює перерахування на користь організації грошових коштів, належних до оплати товару за рахунок кредиту (п. 3.4 договору).
Розділом 4 договору визначено порядок розрахунків та документообігу. Так, згідно п.4.1 договору співробітник від імені організації виписує рахунок-фактуру на вартість товару, засвідчивши його належним чином своїм підписом та печаткою організації (наявність печатки організації підтверджується позначкою «Так» в графі «Наявність печатки (штампу) організації» інформаційної картки організації (додаток № 2 (а.с. 11), а після отримання листа-зобов'язання від банку здійснює видачу клієнту товару, придбаного з оплатою товару за рахунок кредиту; видача товару здійснюється за видатковою накладною.
При цьому, відповідно до п. 4.2 договору банк не пізніше 3 робочих днів з дня видачі організації листа-зобов'язання, зазначеного в п. 4.1. договору, здійснює у відповідності з п. 3.4 договору безготівкове перерахування на користь організації грошових коштів, що належать для оплати за рахунок кредиту (за платіжними реквізитами, зазначеним у додатку № 2 до договору (а.с. 11).
Згідно п. 4.3 договору датою виконання банком своїх зобов'язань, передбачених п. 4.2 договору вважається :
- дата зарахування грошових коштів на рахунок організації, якщо рахунок організації, на який здійснюється безготівкове перерахування грошових коштів, відкритий у банку (п. 4.3.1 договору);
- дата списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку, якщо рахунок організації, на який здійснюється безготівкове перерахування грошових коштів відкритий організацією в іншому банку (п. 4.3.2 договору).
Додатками №№2, 3 до договору визначено найменування торгової мережі відповідача - «Інтелект» та її місцезнаходження: АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 4 (а.с.11-12).
08.02.2011 сторонами укладено додаткову угоду про проведення спільної акції «2,75%» до договору (а.с. 13), згідно якої сторони дійшли згоди щодо проведення спільної акції «2,75%», в рамках якої сторони домовилися про наступні умови надання банком кредитів та умови продажу організацією товару з оплатою товарів за рахунок кредиту:
- розмір процентної ставки по кредиту - 0% річних;
- щомісячна комісія за розрахункове обслуговування - 2,75% від суми кредиту;
- розмір комісії за надання кредиту - 0% річних;
- строк, на який надається, кредит - 12 місяців;
- первісний внесок - 10% від вартості товару, що купується з використанням кредиту;
Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди відповідач оплачує послуги банку з організації безготівкових розрахунків, що проводяться відносно грошових коштів, які перераховуються на користь організації в оплату товару за рахунок кредиту, наданого клієнту на умовах (за одним з варіантів умов), викладених у даній додатковій угоді, у розмірі 0% (без ПДВ) від суми кожного такого безготівкового платежу, з урахуванням положень п. 3.1 даної угоди.
28.11.2011 між ПАТ «Банк Руский Стандарт» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого, на підставі заяви ОСОБА_4 (а.с. 62), останній надано кредит у сумі 6089,97 грн. на придбання комп'ютерної техніки вартістю 8000,00 грн. (1910,03 грн. - початковий внесок; 6089,97 грн. - сума кредиту).
Як встановлено під час розгляду спору у даній справі, позивачем виконані зобов'язання за договором та додатковою угодою до нього, а саме здійснено безготівковий переказ грошових коштів в оплату вартості товару у сумі 6089,97 грн. на користь торгівельної точки «Інтелект», що належить відповідачу (додаток 2 до договору - а. с. 11), що підтверджується меморіальним ордером № 2099279 від 30.11.2011 (а.с. 7).
12.12.2011 клієнтом - ОСОБА_4 здійснено повернення товару та оформлено запит на повернення грошових коштів, у розмірі початкового внеску клієнта - 1910,03 грн. (п. 4.1 запиту) (а.с. 14).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язків за договором в частині повернення грошових коштів, перерахованих 28.11.2011 в рахунок оплати товару, придбаного ОСОБА_4, якій надано кредит 28.11.2011, у зв'язку з поверненням останньою вказаного товару, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої умовами договору, за порушення відповідних зобов'язань.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 4.4 договору грошові кошти, що підлягають перерахуванню позивачу при поверненні клієнтом товару або його обміні на товар меншої вартості, перераховуються відповідачем на рахунок банку № 37397999304986 не пізніше 3 робочих днів з моменту оформлення запиту на відміну операції або запиту на повернення грошових коштів, згідно правилам.
Позивачем направлявся лист № 6/4-05-7779 від 26.12.2011 на адресу торгівельної точки «Інтелект», що належить відповідачу і зазначена в інформаційних картках до договору, з вимогою про необхідність повернення грошових коштів у сумі 6089,97 грн. Факт направлення вказаного листа відповідачу 28.12.2011 підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за березень 2011 - травень 2012 (а. с. 48).
Однак, як встановлено під час розгляду спору у даній справі, відповідачем - фізичною особою-підприємцем Бугайовою Юлією Анатоліївною вказані зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим виникла заборгованість в частині повернення грошових коштів у сумі 6089,97 грн.
Порушенням зобов'язання, за змістом ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з повернення грошових коштів, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 6089,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, вимоги в частині стягнення процентів, які нараховані за період з 16.12.2011 по 01.06.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 84,59 грн.
Вимоги про стягнення збитків від інфляції суд також вважає обґрунтованими, однак, не може погодитися із правильністю розрахунку збитків від інфляції за заявлений позивачем період. Так, за розрахунком суду розмір збитків від інфляції за період з 16.12.2011 по 01.06.2012 складає 24,36 грн.
При цьому, судом не прийнятий розрахунок збитків від інфляції здійснений позивачем, оскільки при розрахунку не прийнято до уваги те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (також див. пост. ВГСУ від 05.04.2011 №23/466, п.2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 №01-06/928/2012);
Таким чином, позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню у сумі 24,36 грн., а в частині стягнення 18,27 грн. слід відмовити.
Вимоги в частині стягнення пені у розмірі 430,65 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За порушення строків перерахування грошових коштів, встановлених п.п.4.2, 4.4 договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню за кожен день прострочення платежу, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. При цьому, сплата пені здійснюється на підставі письмової вимоги, направленої однією стороною іншій (винній) стороні. Прострочення визначається як період, що починається з дати, коли перерахування грошових коштів повинно було здійснено винною стороною та закінчується датою фактичного перерахування коштів з рахунку винної сторони (п. 6.2 договору).
Враховуючи встановлення факту порушення зобов'язань в частині повернення грошових коштів, а також виконання позивачем вимог п. 6.2 договору щодо надсилання відповідачу письмової вимоги про сплату заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 430,65 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1 605,08 грн.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення; повне рішення підписано 26.07.2012.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бугайової Юлії Анатоліївни на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» 6 089,97 грн. основної заборгованості, 84,59 грн. процентів, 24,36 грн. збитків від інфляції, 430,65 грн. пені, а також 1605,08 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення 18,27грн. збитків від інфляції відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова